бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьАналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

ЗМІСТ

Вступ

1 СУТНІСТЬ
ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Суть і перспективи електронної торгівлі

1.2
Форми і види електронної торгівлі

1.3 Організація електронної торгівлі в сучасних умовах

2 АНАЛІЗ СТАНУ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

2.1 Аналіз відвідуваності (аграрних)

2.2 Аналіз способів оплати

2.3 Аналіз аудиторії торгових площадок (сайтів)

3 ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ
ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

3.1 Використання систем електронної торгівлі для підвищення ефективності аграрного бізнесу

3.2 Необхідність впровадження малими та середніми підприємствами електронної торгівлі

3.
3 Оптимізація роботи підприємств за допомогою B2B рішень

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Поява глобальних мереж зв'язку, і в першу чергу - Інтернет, привела до справжньої революції в області організації і ведення комерційної діяльності. Перетворення торкнулися як зовнішніх відносин між компаніями і їх партнерами або клієнтами, так і внутрішньої структури самих компаній. З'явилися не тільки нові напрями ведення бізнесу, але і принципово змінилися ті, що вже існують.

Останніми роками ці тенденції стають все більш явними. Згідно дослідженню фахівців компанії Intel (www.intel.com), до 2008 року число користувачів Інтернет досягне мільярда, а оборот електронної комерції виросте до трильйона доларів.

Подібні дослідження красномовно свідчать про те, що компанія, що недообліковує потенціал електронного бізнесу і електронної комерції, може втратити свої комерційні позиції під натиском здібніших до адаптації в умовах нових реалій ринку конкурентів.

Проте в Україні
інтернет знаходитися в зачатковому стані, і могло б показатися, що інтернет торгівля у нас не розвинена. І це дійсно так. Інтернет портали можна перерахувати по пальцях. Представництва крупних компаній в мережі виконують тільки іміджеву функцію.

Інтернет - це технологія майбутнього. І необхідно знати, як ефективно використовувати цю технологію.

Успіх електронної комерції багато в чому залежить від того, як поставлена система доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Зміцнення інфраструктури електронної комерції повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботі структур, здійснюючу доставку і оплату. Форми оплати в Інтернет- торгівлі можуть бути самими різними: готівкою, післяплатою при отриманні товару поштою, банківським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин і покупець повинні бути зареєстровані в одній з існуючих систем цифрових платежів).

Найважливішою проблемою сучасної економіки є зупинення спаду агропромислового виробництва, гарантування продовольчої безпеки держави та досягнення раціональних норм споживання продуктів харчування на душу населення. Для цього необхідно створити економічні та правові відносини в усіх галузях продовольчого комплексу. Зниження темпів виробництва у продовольчій сфері спричинилося не лише технічною відсталістю виробництва, а й недосконалістю виробничих відносин, засиллям адміністративно-командних методів. Монополія держави на засоби виробництва і продукцію, централізоване планування в поєднанні зі зрівняльним розподілом результатів праці позбавляли підприємства ініціативи в пошуках ефективних шляхів розвитку виробництва та поліпшення якості продукції.

Роль маркетингових каналів і маркетингової логістики в діяльності компаній розглянута в книгах Штерна Льюіса В., Ель-Ансарі Аделя І., Кофлана Енна Т. "Маркетинговые каналы" та Джонсона Джеймса, Вуда Дональда, Ф., Вордлоу Деніела, Л., Мерфі-мл., Поля П. "Современная логистика". Проте в цих книгах мало порушуються питання взаємозв'язку маркетингових каналів та маркетингової логістики з електронним бізнесом із застосуванням мережі Інтернет. М. В. Макарова в підручнику "Електронна комерція" не розглядає переваги застосування електронного бізнесу з точки зору маркетингових каналів та маркетингової логістики. Тому розглянемо переваги застосування електронного бізнесу для сучасних агропідприємств з точки зору маркетингових каналів та маркетингової логістики.

Метою даної роботи є визначення основних принципів використання інтернету в торговій діяльності підприємств АПК і з'ясування способів оптимізації цієї діяльності.

Виходячи з мети в роботі поставлені наступні завдання

-
вивчити суть і перспективи електронної торгівлі

- проаналізувати форми і види електронної торгівлі

- розглянути організація електронної торгівлі в сучасних умовах

- проаналізувати
стан електронної торгівлі в аграрній сфері

- визначити необхідність використання систем електронної торгівлі для підвищення ефективності аграрного бізнесу

Об`єктом роботи є електронна торгівля в АПК України.

Предмет - механізм здійснення електронної торгівлі в аграрній сфері.

1 СУТНІСТЬ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Суть і перспективи електронної торгівлі

Двадцять перше століття - час інформації, час автоматизації у різних галузях людської діяльності (наука, промисловість, фінансова активність, побут тощо). Комп'ютер, що використовується практично в усіх сферах життя, став символом сьогодення. У всьому світі інформаційні та телекомунікаційні технології викликають нову індустріальну революцію не менш значущу, ніж промислові революції минулого, і таку, що матиме вельми далекосяжні наслідки, що додає величезних можливостей інтелекту людини та створює нові інформаційні ресурси, які суттєво впливають на спосіб нашої діяльності та життя. Це означає: заохочення підприємницького інтелекту, який створює можливості для появи нових секторів економіки, що динамічно розвиваються; розвиток загального підходу до регулювання ринку, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності економіки та ринку інформаційних послуг.

До одного з таких секторів економіки відноситься електронна торгівля, або е-комерція, як її називають на Заході, що розвивається бурхливими темпами, змінюючи звичні способи ведення бізнесу. Сьогодні в розвинених країнах кількість он-
лайнових операцій росте, а компанії на будь-якому ринку і в будь-якому регіоні світу поспішають включити електронну комерцію у свої бізнес-плани. Великі та малі компанії-професійні користувачі вже прокладають шлях до застосування нових технологій для підвищення ефективності своїх систем управління та виробництва. Серед роздрібних продавців також має місце стійкий інтерес до е-комерції, що виражається вже не тільки в дослідженнях даного сегмента ринку, але й у конкретних діях, покликаних забезпечити ефективність роботи із невпинно зростаючим потоком споживачів.

Під електронною торгівлею розуміються будь-які форми ділових угод, при яких взаємодія сторін здійснюється електронним способом замість фізичного обміну чи безпосереднього фізичного контакту і в результаті якого право власності чи право користування товаром або послугою передається від однієї особи іншій [21, с. 61]. Іншими словами, електронна комерція - це продаж товарів, при якому як мінімум організація попиту на товар здійснюється через Інтернет. При цьому спосіб оплати не має значення: розрахунки за покупку можуть здійснюватися навіть готівкою.

Батьківщиною е-комерції прийнято вважати США, де ще в 60-х роках з'явилися перші системи електронної комерції. Застосовувалися вони, здебільшого, транспортними компаніями для замовлення квитків, а також для обміну даними між різними службами при підготовці рейсів. Спочатку електронна комерція велася по мережах, що не входять в Інтернет. Для цього були створені стандарти електронного обміну даними між організаціями (Electronic Data Interchange, EDI) - набори правил електронного оформлення типових ділових документів: замовлень, накладних, митних декларацій, страхових форм, рахунків тощо. До кінця 60-х років у США вже існувало чотири індустріальні стандарти для обміну даними в системах управління авіаційним, залізничним і автомобільним транспортом.

Оскільки така множинність не сприяла розвитку економіки для об'єднання форматів, був створений спеціальний Комітет узгодження транспортних даних (Transportation Data Coordination Committee, TDCC). Його робота покладена в основу нового EDI-стандарту - ANSI X.12.

Приблизно у той самий час аналогічні події відбулися й в Англії, хоча в цій країні основною галуззю застосування EDI був не транспорт, а торгівля. Вироблений тут набір специфікацій Tradacoms був прийнятий Європейською економічною комісією ООН (United Nations Economic Commission for Europe, UNECE) як стандарт обміну даними в міжнародних торгових організаціях. Цей набір форматів і протоколів називається GTDI (General-purpose Trade Data Interchange).

У 80-х роках почалися роботи з об'єднання європейських і американських специфікацій. На базі GTDI міжнародна організація по стандартизації ISO сформувала новий стандарт - Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport (EDIFACT, ISO 9735), що використовує за транспортний протокол електронної пошти Х.400.

Оскільки ключем до інформаційного суспільства є комунікаційні системи, поєднані з розвиненими інформаційними технологіями, ситуація у сфері “заочних” покупок стала якісно мінятися через поширення Інтернету як глобального середовища інформаційної взаємодії користувачів один з одним. У 1996 році, коли число користувачів Інтернету в світі, за різними оцінками, нараховувало 50-60 млн чол. (нині лише в США нараховується більше 100 млн. чол.), операцій з електронної торгівлі було здійснено на 300 млрд. дол. У 1999 році цей показник збільшився до 1,1 трлн доларів [1, с. 57], у 2003 році - до 2,3 трлн дол.[85]

Е-комерція має безліч форм, у ній все частіше використовуються складні, інтегровані віртуальні торгові майданчики, що складаються з безлічі різних покупців і продавців. Один із прикладів - eSteel, “горизонтальний” ринковий центр, який зв'язує виробників і постачальників з покупцями в усьому світі й надає можливості здійснення он-лайнових покупок і оплати в режимі реального часу. Інший приклад - Covisint, “вертикальний” он-лайновий ринковий центр. Він дозволяє виробникам автомобілів здобувати всі необхідні для зборки машини деталі в одному місці.

Електронна торгівля є, операції, проведені за допомогою мережі Інтернет, в ході яких здійснюються покупки і продажі товарів і послуг.

Електронна торгівля - оптова, роздрібна торгівля, що характеризується замовленням, покупкою, продажем товарів з використанням інформаційних систем і мереж.

Ча
сто відбувається плутанина двох базових понять: е- комерції та е- бізнесу.

Згідно визначенню фахівців компанії
IBM, електронний бізнес (е-бізнес) - перетворення основних бізнес-процесів при допомозі Інтернет технологій.

Таким чином, е-бізнесом ми називаємо будь-яку ділову активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків з метою створення прибули.

Внутрішня організація компанії на базі єдиної інформаційної мережі (интранет), що підвищує ефективність взаємодії співробітників і що оптимізує процеси планування і управління; зовнішня взаємодія (экстранет) з партнерами, постачальниками і клієнтами - все це складові частини е-бізнесу.

Електронна комерція є найважливішим складовим елементом е-
бізнесу. Під електронною комерцією (е--комерція) маються на увазі будь-які форми ділової операції, яка проводиться за допомогою інформаційних мереж.

У Україні як "локомотив" розвитку електронного бізнесу можуть виступити перш за все крупні українські компанії. Як вже наголошувалося, для цього вони мають об'єктивні передумови[16]:

- сучасну комп'ютерну техніку і засоби зв'язку;

- корпоративні інформаційні системи з високим рівнем інтеграції;

- виходи в мережу Інтернет, досвід використання Web-
технологій і наявність відповідних фахівців;

- фінансові можливості залучення до розвитку електронного бізнесу провідних консалтингових, комп'ютерних компаній, а також компаній, що спеціалізуються на розробці інформаційних технологій.

Крупні українські корпорації, що мають значні об'єми експорту і обширні зовнішньоекономічні зв'язки, просто не можуть дозволити собі залишитися поза простором сучасного світового ринку, в якому все велика частка починає доводитися на його електронну частину. Тому вони повинні бути технічно і інформаційно готові якщо не до створення власних галузевих електронних бірж, то, в усякому разі, до активної участі в діяльності тих, що вже існують. Великі об'єми продажів дозволяють, навіть у разі реалізації на перших етапах незначної частини вироблюваної продукції, забезпечувати економічну ефективність своїх електронних майданчиків. Слід мати, що багатьма крупними українськими корпораціями, особливо в нафтогазовій галузі, значні об'єми продукції законтрактовані в рамках довгострокових договорів, багато хто з яких до того ж виступає як гарантії по довготривалих зобов'язаннях. Тому українські компанії не можуть вільно розпоряджатися всією вироблюваною продукцією. У такій ситуації перспективним сектором ринку для впровадження технологій електронної комерції може стати оптовий ринок, що розвивається в Європі, дає можливість реалізовувати додаткові (крім законтрактованих) об'єми продукції на довгострокових умовах. Величезні щорічні об'єми придбання сировини, матеріалів, що комплектують, машин і устаткування роблять ефективним для крупних українських корпорацій використання такої форми електронного бізнесу, як електронні закупівлі і проведення електронних тендерів.[12] Витрати тільки на придбання матеріалів у складі собівартості реалізації товарів, робіт, послуг складають в крупних компаніях 3-6%, рахунок тут йде на сотні мільйонів доларів США. Аналогічні форми електронного бізнесу застосовні в певних масштабах і при розподілі підрядних робіт в капітальному будівництві. Однією з переваг крупних корпорацій при освоєнні електронного бізнесу в умовах України є можливість підключення до організації розрахунків і платежів дружніх українських фінансових установ, що користуються довірою у населення і підприємців.
[31, с. 25]

І, нарешті, "розкрученість" торгових марок найбільших українських структур робить можливим їх успіх при розвитку електронної комерції типу В2С. Популярність і довіра, якими користуються ці торгові марки, можуть в даній ситуації розглядатися як найважливіший комерційний ресурс, який отримується іншими компаніями за багато років при значних витратах на рекламу. Для крупних компаній доцільна наступна послідовність входження в електронну комерцію:

- електронна торгівля непрофільною продукцією, включаючи продукцію дочірніх і сумісних підприємств;

- електронна закупівля сировини і що комплектують, проведення електронних тендерів на постачання матеріалів;

- електронна торгівля основною продукцією. Розрахунки показують, що переклад на електронну торгівлю всього десятій частині цих ринків з розрахунку на фактичні об'єми 2007 року може принести крупній компанії економію по
над 5-15 млн. дол. США.[11]

Виникнення і швидке розповсюдження в світі електронного бізнесу обумовлене поряд об'єктивно необхідних для цього умов і передумов. Перш за все, це високий рівень комп'ютеризації суспільства. Персональні комп'ютери, широкі, що отримали, розповсюдження у виробництві і побуті, стали матеріальною основою переходу більшої частини населення промислово розвинених країн до практичного оволодіння знанням і навиками користування сучасними інформаційними технологіями. Крім того, для швидкого розповсюдження електронного бізнесу необхідно, щоб інформаційний і технологічний потенціал Інтернет перевищив деякий критичний рівень, що відкриває доступ до нього не тільки порівняно обмеженого круга елітарних користувачів, але і широких мас населення. Ще однією передумовою електронізації бізнесу є досягнення певного рівня інтеграції (інформаційною і технологічною)
внутрішньо корпоративних інформаційних систем і Інтернет. До середини 90-х років умови, необхідні для широкого розповсюдження найрізноманітніших форм електронного бізнесу, були досягнуті в багатьох країнах. [28, с. 61]

1.2 Форми і види електронної торгівлі

За останніх 5 років електронна торгівля стала чинником глобального значення. Спостерігається стрімке її зростання в світі. В Україні в мережі Інтернет функціонує більше 500 електронних магазинів і торгових майданчиків. Найбільш популярні магазини, торгуючі книгами, компакт-дисками, програмними продуктами, комп'ютерною технікою. Створюються галузеві торгові майданчики (метал, цінні папери). З'явилися холдинги, об'єднуючі ряд Інтернет
- магазинів і що декларують щорічний дохід в декілька млн. дол. США.

Разом з традиційними секторами торгівлі "бізнес-бізнес" і "бізнес-споживач" в даний час на ринку послуг ЕТ можна виділити сегменти pc-commerce, m-commerce, t-commerce. На жаль, достатньо чіткої української термінології в області електронної торгівлі ще не склалася. Основні форми ЕТ реалізуються з використанням персональних комп'ютерів і мережі Інтернет: Інтернет
- магазини, електронні торгові майданчики, електронні аукціони і Інтернет -біржі.[65]

У країнах Західної Європи і США набули поширення системи інтерактивного кабельного і супутникового телебачення (t-commerce), за допомогою яких користувачі не тільки можуть дивитися відеофільми, але і замовляти різні товари і послуги. Ці системи, за оцінкою більшості фахівців, надійніші, оскільки на відміну від Інтернет
- магазинів реалізуються в замкнутих мережах без прямого доступу покупців до глобальних інформаційних мереж.

Новим напрямом розвитку електронної торгівлі є використання засобів мобільного доступу до мережі Інтернет для здійснення покупок (m-commerce). В умовах України, що має значну територію і низьку щільність населення, а також недостатньо розвинену наземну телекомунікаційну інфраструктуру у видалених регіонах, безпровідні технології підключення до мережі Інтернет можуть мати серйозну перспективу.

Прийнято виділяти чотири напрями електронній комерції:

бізнес - бізнес (business-to-business, B2B);

бізнес - споживач (business-to-consumer, B2C);

бізнес - адміністрація (business-to-administration, B2A);

споживач - адміністрація (consumer-to-administration, C2A).

Напрям
бізнес-бізнес включає себе всі рівні інформаційної взаємодії між компаніями. При цьому використовуються спеціальні технології і стандарти електронного обміну даними, такі як EDI (Electronic Data Interchange).

Рис. 1.1. Склад учасників торгових В2В - майданів

Вигоди від подібної співпраці важко переоцінити. Наприклад, ділер дістає можливість самостійно розміщувати замовлення і стежити за ходом їх виконання, працюючи з базами даних постачальника і таким чином отримуючи необхідну інформацію про запаси продукції на складах. Так само і постачальник, маючи підключення до складських баз, може оперативно відстежувати запаси партнера, своєчасно їх поповнюючи. І подібні приклади можна знайти в будь-якій сфері взаємодії між компаніями.

Напрям
бізнес-споживач представляється найбільш перспективним з комерційної точки зору. Його основу складає електронна роздрібна торгівля. У Інтернет працює велике число електронних магазинів, що пропонують широкий спектр товарів і послуг.[52, с. 61]

Страницы: 1, 2


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.