бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьКонтрольна з зовнішньоекономічної діяльності2

Контрольна з зовнішньоекономічної діяльності2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ ім. СТЕПАНА ДЕМ’ЯНЧУКА

Shura19@yandex.ru

Контрольна робота

з дисципліни “Зовнішньоекономічна діяльність”

Виконала:

Перевірив:

РІВНЕ – 2004

32. Зміст, поняття франчайзингу (франчайзингова угода).

Традиційно добробут будь-якої держави оцінюється трьома складовими:

наявністю капіталів, залучених до підприємницького обігу, природними

ресурсами, кваліфікованістю трудових ресурсів та станом трудової етики.

Останнім часом то цих складових додався ще й інтелектуальний потенціал,

виражений в об’єктах інтелектуальної власності, який може бути залучений до

ринкових відносин.

В період входження України в ринкові відносини об’єкти

інтелектуальної власності стають предметом купівлі-продажу, а точніше

виникає комплекс пов’язаних з цим майнових прав що охороняються Законом.

Договірна передача прав інтелектуальної власності є ефективним засобом

впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види

договірних відносин – ліцензійний договір, договір франчайзингу, договір

концесії та подібні до них.

З усіх видив договірних відносин, заснованих на передачі комплексу

виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності, вважаємо за необхідне

відокремити договір франчайзингу як найбільш перспективний та ефективний

засіб ведення бізнесу.

Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим

явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями

практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.

Привабливість франчайзингу в наявності незаперечних переваг для обох

учасників франчайзінгових відносин. Для малих підприємств і індивідуальних

підприємців він надає в розпорядження стабільний дохідний бізнес, для

відомих фірм і компаній - можливість розширити й усталити свої позиції на

ринку. Саме цим можна пояснити настільки широке поширення франчайзингу як

у Європі, так і в Америці.

В даний час розвиток Українського підприємництва, у першу чергу

малого, ускладнений підвищеними комерційними ризиками. Реалізація сучасних

бізнес-проектів жадає від підприємця широких знань в області керування,

маркетингу, реклами й вміння враховувати особливості проекту.

Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожнім

конкретному випадку вимагають великих витрат часу і коштів.

Організація підприємства на умовах франшизи значно знижує

підприємницькій ризик, тому що в цьому випадку відбувається використання

уже відпрацьованого бізнесу, що довів свою ефективність. Таким чином,

розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм

підтримки підприємництва, одним з можливих рішень важливої державної

задачі.

В перекладі з англійської “Franchise” означає “привілей”, “пільга”,

“особливе право”.

Франчайзинг - це така організація бізнесу, за якою компанія

(франчайзер) передає певній людині чи компанії (франчайзі) право на продаж

продукту і послуг цієї компанії. Франчайзі зобов'язується продавати цей

продукт чи послуги по заздалегідь визначених законах і правилах ведення

бізнесу, що встановлює франчайзер. В обмін на здійснення всіх цих правил

франчайзі одержує дозвіл використовувати ім'я компанії, її репутацію

(гудвіл), продукт та послуги, маркетингові технології, експертизу, і

механізми підтримки. Таким чином, виконання вимог франчайзера не є

недоліком, навпаки, дотримання правил означає, що франчайзі має прекрасну

можливість отримати прибуток. Щоб одержати такі права, франчайзі робить

первісний внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Це свого

роду оренда, тому що франчайзі ніколи не стає повним власником товарного

знаку, а лише має право використовувати товарний знак на період виплати

щомісячних внесків. Суми цих внесків обмовляються в франчайзінговому

договорі і є предметом переговорів. Франчайзінговий пакет (повна система

ведення бізнесу, передана франчайзі) дозволяє відповідному підприємцю вести

свій бізнес успішно, навіть не маючи попереднього досвіду, чи знань

навчання в даній галузі.

Для компаній франчайзинг - це спосіб поширення бізнесу. Для

підприємців франчайзинг - це один з шляхів стати власником бізнесу. На

зростаючих ринках, таких як Україна, франчайзинг є швидким способом

навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести

прибутковий бізнес.

Франчайзинг - свого роду симбіоз “великого” і “малого” бізнесу. Таке

з'єднання являє собою союз, де з однієї сторони є енергія і зобов'язання

окремого підприємця, а з іншої сторони є ресурси, комерційна міць і

величезний досвід великої компанії. Якщо все це з'єднати, то ми одержимо

енергію, відповідальність, силу, ресурси і досвід - виграшну комбінацію з

величезними шансами на успіх! Підприємці усього світу знають франчайзинг як

безпечний спосіб, щоб:

Допомагати людині вести бізнес самостійно, але не бути в ньому

самотнім;

Допомагати компаніям ефективно розширюватися, не несучи великих

витрат на створення і підтримку масивного адміністративного комплексу і не

випробуючи труднощів у керуванні широкою мережею корпоративних підприємств;

Допомогти компаніям перетворити свою існуючу мережу в ефективно

працюючий, сильний бізнес, у якому працюють віддані справі люди;

Франчайзер (франшизіар) - це компанія, що видає ліцензію або передає

в право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи.

Франчайзер створює успішний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль

роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує, і розвиває

бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює гарну репутацію і

пізнаваний імідж (так званий “бренднейм”). Після того, як компанія довела

працездатність своєї бізнес концепції й успішну відтворюваність цього

бізнесу, вона може почати пропонувати підприємцям, що хочуть повторити

подібний успіх, купити її франшизу

Франчайзі (франшизіат) - це людина або компанія, що купує у

франчайзера можливість навчання і отримання допомоги при створенні бізнесу

і виплачує сервісну плату (роялті) за використання товарного знаку, ноу-хау

і системи ведення робіт франчайзера. Франчайзі сам оплачує витрати на

створення бізнесу. Дуже часто франчайзер надає дуже вигідні знижки на

важливі постачання (матеріали, видаткові кошти). Ці знижки завжди дають

можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера по більш вигідній ціні

й у такий спосіб це коштує дешевше, ніж розвивати бізнес без франчайзера.

Франчайзі робить первісний внесок за допомогу по створенню і відкриттю

бізнесу. Франчайзі приймає на себе обов'язок виплачувати щомісячні внески

за право користування торговим знаком і бізнес системою, за підтримку,

навчання і консалтінг, що надаються франчайзером.

Франшиза - це повна бізнес система, яку франчайзер продає франчайзі.

Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що

зазвичай включає посібники по веденню робіт і інші важливі матеріали, що

належать франчайзеру.

Будь-який вид бізнесу можна перетворити у франшизу. Міжнародна

Асоціація Франчайзингу виділяє 70 галузей господарства, у яких можна

використовувати методи франчайзингу. Повне їх перерахування не має сенсу,

але можна зрозуміти ширину застосовності франчайзингу з наступної вибірки:

бухгалтерський облік, авторемонт, книгарні, дитячий одяг і навчання,

будівництво, невеликі продовольчі магазини, магазини косметичних товарів,

освіта, послуги по працевлаштуванню, ресторани, готелі, пральні і послуги

по збиранню, приватні поштові скриньки, фотостудії, риэлторскі компанії,

туризм та розваги, прокат спеціального устаткування і туристичні агентства

.

Франчайзінгові взаємини можуть бути прибутковими для обох сторін.

Франчайзі зацікавлений у максимальних продажах при мінімальних витратах.

Франчайзі повинний виконувати правила ведення бізнесу по франшизі і брати

участь у рекламних і маркетингових компаніях франчайзера. Франчайзер

зосереджено працює над тим, щоб лідирувати в конкурентній боротьбі, що було

б дуже важко зробити одному франчайзі. Франчайзер надає необхідну

підтримку, для того щоб франчайзі міг приділяти всю увагу своїм щоденним

операціям.

Для того, щоб досягти такого рівня взаємодії і захисту з боку

франчайзера франчайзі повинен сформувати особливі взаємини з франчайзером.

Ці взаємини є досить складними. За цих взаємин франчайзі повинний

дотримуватись наступних умов:

Цілком прийняти точку зору франчайзера, його завдання і цінності в

даному бізнесі.

Довіряти і поважати франчайзера й в свою чергу формувати повагу і

довіру франчайзера до себе.

Приймати чітко встановлені правила й обов'язки, описані в договорі,

оскільки після підписання договору вони не підлягають ніяким змінам чи

доповненням.

Прагнути працювати і спілкуватися з франчайзером;

Зв'язати себе певними зобов'язаннями з бізнесом, бути вірним йому як

в добрі так і в скрутні часи;

Додержуватись операційних процедур і стандартів, встановленим

франчайзером;

Стати частиною системи шляхом внесення в бізнес нових ідей (за згодою

франчайзера) і постійного вкладання зусиль у бізнес;

Будь-хто зацікавлений у покупці франшизи повинен вирішити, чи є для

нього прийнятними такі взаємини.

Види франчайзингу. Існують різноманітні форми франчайзингу. Вибір

франчайзингу залежить: від виду господарської діяльності; стабільності

франчайзера і його місця на ринку товарів і послуг; особливостей ринку

місцевого франчайзі. Виділяють три основних види франчайзингу - товарний

франчайзинг, виробничий і діловий.

Товарний франчайзинг іноді називають «франчайзинг продукту (торгового

імені)». Це франчайзинг у сфері торгівлі на продаж готового товару. У

товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, що продає продукт

чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і

післяпродажне обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється

від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом взаємин

партнерів - франчайзера і франчайзі-дилера.

Цей вид діяльності, спрямований на придбання у ведучої компанії права

на продаж товарів з її торговою маркою. У цьому випадку франчайзі купує у

франчайзера товари і після цього перепродає їх від імені франчайзера. В

окремих випадках ведуча компанія має відношення і до оплати гарантійних

послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного

франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного

виду товарів і послуг.

В даний час цей вид франчайзингу використовується багатьма

компаніями, наприклад, по виробництву автопокришок. Якщо ж товари і послуги

не мають торгових марок, вони не включаються в цю категорію.

Другим видом франчайзингу є виробничий франчайзинг. Цей вид

франчайзингу найбільш широко представлений у виробництві безалкогольних

напоїв. Кожен з місцевих чи регіональних розливальних і пакувальних

заводів є франчайзі від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші

продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва місцевим

розливальним компаніям, що потім змішують концентрати з іншими складовими

продуктами і розливають у пляшки чи банки для розповсюдження по місцевих

дилерах. Зрозуміло, що товар у Нью-Йорку не повинний відрізнятися від

товару в Сан-Франциско.

Третім видом франчайзингу є діловий франчайзинг, який ще називають

«франчайзинг бізнес-формату». При цьому франчайзер продає ліцензію

приватним особам чи іншим компаніям на право відкриття магазинів, кіосків,

або цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під

ім'ям франчайзера.

Таким чином, це франчайзинг на вид діяльності, тобто включення малого

підприємства в повний виробничо-господарський цикл великої корпорації. Ледь

не самий популярний вид франчайзингу, при якому ведуча фірма продає

ліцензію приватним фірмам чи компаніям на право відкриття власної фірми з

продажу продуктів і послуг під ім'ям франчайзера (наприклад, прокат і

побутове обслуговування, ділові і професійні послуги, магазини, мережі

закусочних, готелів). З боку великої корпорації пред'являються рівні з нею

вимоги до технологічного процесу, якості, а також забезпечується навчання

персоналу, вибір площадки будівництва підприємства, інші послуги (методи

забезпечення продажів, ведення оперативної звітності і т.п.).

При діловому франчайзингу потрібно, щоб франчайзі оплачував постійні

внески, а також робив внески в рекламний фонд, що знаходиться у віданні

франчайзера. Франчайзер може здати в оренду франчайзі основні фонди,

запропонувати йому фінансування; він вправі також виступати і як

постачальник для своїх франчайзі.

Поряд з основними видами можна відмітити корпоративний та

конверсійний види франчайзингу.

Корпоративний франчайзинг - сучасна форма організації франшизного

бізнесу, при якій франшизопоотримувач оперує не окремим підприємством, а

мережею франшизных підприємств із використанням найманих менеджерів.

Конверсійний франчайзинг - спосіб розширення франшизной мережі, при

якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором

франчайзингу і приєднується до системи франшизних підприємств, що працюють

під контролем одного франшизоотримувача.

В останні роки класична модель франчайзингу змінилася в напрямку

забезпечення франчайзера додатковими можливостями швидкого розвитку з

найменшими витратами. Хоч існує багато варіантів класичного франчайзингу,

три з них використовуються найбільш часто. Це: регіональний франчайзинг;

субфранчайзинг; франчайзинг, що розвивається. У кожному з цих випадків

франчайзі одержує всі переваги, що зазвичай пов’язані з

франчайзінгом: використання торгової марки і логотипа франчайзера,

системи його бізнесу, первісне навчання, вибір місця, підтримка і

т.д. Основні відмінності їх друг від друга полягають в наступному:

1) тривалість відносин франчайзера і франчайзі;

2) до кого франчайзі може звертатися за підтримкою;

3) кому він сплачує встановлені внески;

Коротко розглянемо кожен з цих методів.

Вибираючи регіональний франчайзинг, франчайзер вирішує охопити своєю

діяльністю якийсь географічний район, яким може бути столична область,

штат або країна. Усвідомлюючи, що він не має таких коштів чи колективу,

щоб розвиватися так швидко, як хотілося б, він спирається на підтримку

головного франчайзі. У свою чергу, головний франчайзі має право не тільки

підбирати нових франчайзі у своєму географічному районі, але і

забезпечувати їхнє початкове навчання, та інші послуги, що звичайно робить

сам франчайзер. Головний франчайзі однак включений у поділ платежів і

внесків у рекламний фонд. Він користується всіма благами, що звичайно

дає франчайзинг, для цього він теж сплачує ліцензійні внески, а, також

внески на рекламу безпосередньо франчайзеру. Контракт між франчайзером і

головним франчайзі встановлює, що очікується від кожної сторони і який

визначений період франчайзі буде виконувати цю специфічну роль. У

відповідь на початкову сплату франчайзеру внесків за діяльність на

винятковій території ринку головний франчайзі у майбутньому одержує від

франчайзера роялті, розмір яких залежить від частки в загальному обсязі

реалізації тих нових франчайзі, яких він залучив до цієї франчайзінгової

системи. На відміну від інших методів цей метод вигідний для обох

сторін, тому що головний франчайзі повинен одержувати підтримку протягом

усього часу співробітництва, а це вигідно і франчайзеру.

У субфранчайзингу субфранчайзер також освоює якусь певну територію і

забезпечує початкове навчання, вибір приміщення і т.д. Різниця тільки в

тім, що франчайзі працює прямо із субфранчайзером на довгостроковій основі

і має дуже обмежений контакт із франчайзером. Він платить роялті і

рекламні внески субфранчайзеру, він в свою чергу, частину цих грошей

платить франчайзеру. Субфранчайзер, таким чином, стає франчайзером на своїй

території і франчайзі залежить від його довгострокової підтримки. Те, що

субфранчайзер може мати обмежені кошти, управлінські і маркетингові

здібності, відіб'ється на франчайзі. Отже, потенційний франчайзі повинний

дуже ретельно вибирати субфранчайзінгові відносини, тому що він залежить

від ділової і життєвої хватки як франчайзера, так і субфранчайзера.

В угоді по розвитку території франчайзер передає ексклюзивні права

на розвиток якогось географічного району групі інвесторів. Інвестори, у

свою чергу, або розвивають свої власні франчайзи, якими вони володіють на

цій території, або підбирають франчайзі. В останньому випадку становище

інвестора як власника обмежено. У відповідь на право розвитку ексклюзивної

території особа, що володіє цим правом, платить франчайзеру внески і

Страницы: 1, 2


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.