бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьТранснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах

із них були довірені державні посади в секторах економіки, у яких вони до

призначення мали свої фінансові інтереси.

Оскільки американські корпорації є вкладниками капіталу, то вони

спричиняють важливий вплив на закордонну виробничу стратегію, і звичайно,

основна увага з питань відносин ТНК і урядів приділяється саме їм.

Американські політичні лідери переконані, що національні інтереси США

реалізуються шляхом експансії корпорацій у виробництві товарів і послуг.

Прямі іноземні вкладення розглядаються як основний інструмент, за допомогою

якого США можуть підтримувати свої позиції на іноземних ринках. А

закордонна експансія ТНК - це засіб підтримки американської домінуючої

позиції у світовій економіці, що постійно розширюється, і насамперед у

Західній Європі і Японії. Ця експансія вважається більш ефективною, ніж

розширення експорту США.

ТНК оцінюються також як провідники глобального економічного розвитку і

механізм поширення американської вільної підприємницької системи. Починаючи

з Плану Маршалла, ТНК приділялася роль посилення іноземних економік і

протистояння комунізму і соціалістичним моделям економічного розвитку.

Таким чином, ТНК мають величезні можливості брати участь у політичних

процесах не тільки в країнах базування, але і країнах, що приймають.

Необхідно відзначити і те, що уряди інших країн теж усе частіше стали

розглядати ТНК як інструмент своєї національної політики, наприклад, у

плані більш безпечного забезпечення своїх країн сировинними матеріалами. У

ряді випадків при ослабленні американських ТНК їхнє місце займають японські

й інші корпорації.

Як вже було сказано вище, держава грає важливу роль у становленні

національних міжнародних корпорацій, на зустрічах і консультаціях між

керівниками розвинутих держав питання підтримки і стимулювання ТНК займають

значне місце. Така практика одержала широке поширення насамперед у

відношеннях між країнами «великої сімки» (США, Японія, Англія, Франція,

ФРН, Італія і Канада), глави держав і урядів котрих, починаючи з 1975 р.,

регулярно проводять зустрічі на найвищому рівні.

3.2. Міжнародно-правове регулювання ТНК

Міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК як на регіональному,

такі на універсальному рівні сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є

міжнародно-правові документи, які використовуються для регулювання

діяльності ТНК.

Щодо регіонального рівня, то до таких документів передусім слід

віднести прийняту 21 червня 1976 p. Декларацію про міжнародні інвестиції і

багатонаціональні підприємства. До Декларації додавався ще й такий

документ, як Керівні принципи для багатонаціональних підприємств. Норми

цього документа не мають імперативного обов'язкового характеру. Їх

виконання є добровільною справою.

До системи Керівних принципів ТНК належать: дотримання міжнародного

права; підпорядкованість праву країни перебування; урахування політики цієї

країни в галузі розвитку та права; співробітництво з країною перебування з

виключенням практики підкупу та субсидій, а також обов'язкове невтручання у

внутрішні справи.

Важливу роль у регулюванні міжнародних правових відносин за участі ТНК

відіграють країни Андської групи — субрегіонального торгово-економічного

об'єднання, створеного в межах Латиноамериканської асоціації інтеграції.

Андський пакт укладено у 1969 p. Болівією, Колумбією, Перу, Чилі (до 1976

p.) і Еквадором. Основними цілями групи цих країн є використання інтеграції

для прискорення економічного розвитку країн-учасниць; сприяння поступовому

перетворенню іноземних компаній в національні і змішані; врівноваження

впливу Аргентини, Мексики і Бразилії в цій Асоціації. Країни — члени

Андської групи виступають за розвиток торгово-економічного співробітництва,

проти засилля іноземного капіталу в країнах регіону.

В межах цієї групи країн-учасниць була створена Комісія Картахенської

угоди, за рішенням якої виділяються багатонаціональні і транснаціональні

підприємства.

Багатонаціональні підприємства — це акціонерні підприємства, місце

перебування та центр управління якими знаходяться в регіоні країн-учасниць.

Контролюються вони ззовні.

Транснаціональні підприємства — це такі підприємства, центр управління

якими знаходиться за межами регіону країн Андського пакту, а їхня

діяльність здійснюється в межах цього регіону через дочірні підприємства,

відділення чи якісь інші їх структурні ланки.

У межах країн цієї групи у 1970 p. був прийнятий і Кодекс іноземних

інвестицій, який містить уніфіковані правила щодо здійснення діяльності

іноземних інвесторів, зокрема і ТНК.

Таким чином, міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК на

регіональному рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити

країни, особливо ті, які стали на шлях самостійного розвитку. Тому саме ці

країни і висунули вимоги про встановлення нового міжнародного економічного

порядку, в межах якого здійснювалося б правове регулювання діяльності ТНК.

Уданому випадку йдеться про міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК

універсального характеру.

Як відомо, Хартія економічних прав та обов'язків (1974 p.) закріпила

положення, спрямовані на обмеження діяльності ТНК. В 1974 p. були створені

міжурядові комісії ООН з транснаціональних корпорацій і Центр по ТНК, які

приступили до розробки проекту кодексу поведінки ТНК. Розпочала діяльність

спеціальна "група 77" з вивчення та узагальнення матеріалів, що розкривають

зміст, форми і методи діяльності ТНК. Були виявлені ТНК, які втручаються у

внутрішні справи країн, де розташовані їхні філіали, і доведено, що вони

намагаються поширювати на цих територіях дію законів тих країн, де

знаходяться їхні центри управління. З метою ухилення від нагляду за їх

діяльністю ТНК приховують дані про неї. Усе це, звичайно, вимагало

відповідного втручання міжнародного співтовариства.

Насамперед необхідно розробити і прийняти відповідні нормативні акти,

спрямовані на міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК. Важливим

кроком у цьому напрямі була розробка Кодексу поведінки ТНК. Уже при

обговоренні окремих норм проекту цього документа визначилися дві позиції

щодо їх формулювання. Дискусії розгорілися передусім з приводу визначення

ТНК. Країни, що розвиваються, і соціалістичні країни запропонували

визначення, суть якого полягає в наступному. ТНК — це підприємство, яке має

свої відділення у двох і більше країнах незалежно від юридичної форми і

галузі їх діяльності. Вона функціонує відповідно до визначеної системи

прийняття рішення, яка дає змогу проводити узгоджену політичну і загальну

стратегію через один або більше центрів з прийняття рішень.

З точки зору західних країн у такому визначенні повинно бути вказано,

що ТНК — це будь-яке державне, приватне або змішане підприємство. А це

означає, що вони можуть бути створені в країнах з різною соціально-

економічною системою, тобто ТНК мають універсальний характер. Якщо виходити

з такої позиції, то немає потреби обмежувати діяльність ТНК, оскільки вона

має в даному випадку загальносвітовий, універсальний характер і властива не

лише капіталістичним країнам.

Дискусії відбувалися з приводу інших питань, що стосувалися міжнародно-

правового регулювання ТНК. Пропозиції західних країн здебільшого зводились

не до того, щоб юридичне певною мірою обмежити діяльність ТНК, а навпаки —

легалізувати їх, виробити зобов'язання країн, які приймають їхні структурні

ланки (відділення, філіали), зокрема надати ТНК національний режим. Країни,

шо розвиваються, вважали, що ТНК не повинні претендувати на преференційний

режим або на відповідні стимули і пільги, які надаються національним

підприємствам.

Це лише деякі приклади розбіжностей щодо проекту Кодексу поведінки

ТНК. Цей проект має 6 частин (І — преамбула і цілі; II — визначення і сфера

застосування; III — діяльність ТНК; А — загальні і політичні положення, Б —

економічні, фінансові і соціальні положення, В — надання гласності

інформації; IV — режим ТНК; V — міжурядове співробітництво; VI — здійснення

кодексу поведінки).

У проекті Кодексу сформульовані принципи діяльності ТНК, які мають

прогресивний характер. До них, зокрема, належать такі:

повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;

підпорядкування законам цих країн;

врахування економічних цілей і завдань політики, що проводиться в цих

країнах;

повага до соціально-культурних цілей, цінностей і традицій країн, в

яких вони здійснюють свою діяльність;

невтручання у внутрішні справи;

відмова займатися діяльністю політичного характеру;

утримання від практики корупції;

дотримання законів і постанов, що стосуються обмеженої ділової

практики, утримання від її застосування;

дотримання положень, що стосуються передачі технологій та охорони

навколишнього середовища.

Деякі принципи, що мають важливе значення в регулюванні діяльності

ТНК, були предметом спеціального обговорення в ООН. Так, на 30-й її сесії

була прийнята резолюція "Заходи проти корупції, що практикуються ТНК та

іншими корпораціями, їх посередниками й іншими причетними до справи

сторонами", в якій Генеральна Асамблея ООН суворо засудила злочини,

пов'язані з протиправною практикою підкупу державних службовців країн

місцеперебування ТНК з метою досягнення вигідних для неї рішень, всупереч

економічним і національним інтересам цих країн.

За дотриманням норм Кодексу повинна здійснювати нагляд спеціальна

комісія ООН, а також Центр ООН по ТНК.

ВИСНОВОК

Хоча саме поняття ТНК порівняно молоде (масове поширення цієї форми

міжнародної монополії почалося лише з кінця 50-х рр.), наслідки їхньої

діяльності не дозволяють обходити цю тему. Незважаючи на визначні

досягнення, ріст ТНК практично не сповільнюється. Вони проникають у всі

галузі економіки.

ТНК відображають такий стан світової економіки, у якому рух капіталу і

технологій набули високої мобільності, саме діяльність ТНК сприяє

перетворенню світу в єдине ціле, де його окремі частини стають

функціонально взаємозалежними, і, де виникають нові тенденції і закони

розвитку.

Завдяки своїй організаційній структурі ТНК міцно зміцнили свої позиції

в системі світового господарства. ТНК, володіючи величезними капіталами,

проникнули не тільки в економічне життя країн-партнерів, але й у політичне

життя, підтримуючи ті або інші партії і спрямування.

ТНК здійснюють економічну, фінансову, торгову, технологічну, а на

новому етапі і політико-соціальну взаємодію між країнами. Діяльність ТНК

принципово змінює картину світу, і тому без урахування цього ми не можемо

вивчати процеси, що відбуваються в сучасних економічних відносинах.

Існують різноманітні, суперечливі підходи щодо оцінки діяльності цих

гігантських економічних корпорацій, що не приймають до уваги національні

кордони. Проведене дослідження показує, що не можна оцінювати ТНК тільки

негативно або позитивно. В кожному окремому випадку є свої переваги так і

недоліки.

Позитивними рисами діяльності ТНК є:

1.Організація філій, дочірніх компаній там, де вони «більш усього

потрібні». Ріст зайнятості населення, наповнення ринку продукцією,

необхідної споживачу, і т.д.

2. Збільшення податкових надходжень до бюджетів країни, де розміщена

філія ТНК.

3. Постійний прогрес діяльності ТНК (ТНК витрачають на наукові

дослідження іноді більше коштів, ніж окремі держави.

Негативними рисами діяльності ТНК є:

1. ТНК, маючи сильний вплив на економіку країни, може в ряді випадків

протидіяти їй, відстоюючи свої інтереси.

2. Часто ТНК намагаються «обійти» закони (приховування прибутків,

вивіз капіталу з однієї країни в іншу тощо).

3. Встановлення монопольних цін, що дозволяють отримувати надприбутки

за рахунок споживача.

4. Диктат лише власних умов, не зважаючи на інтереси держави, в якій

перебувають.

В даний час щорічні іноземні інвестиції ТНК значно перевищують об’єми

міждержавного кредитування. Завдяки своїм капіталовкладенням ТНК сьогодні є

в кожній галузі світового господарства.

Світовий досвід підтверджує життєвість і ефективність об'єднання

капіталу в рамках транснаціональних корпорацій, що дозволяє прискорити

оборот фінансових ресурсів, скоротити витрати за рахунок розвитку усередині

транснаціональних корпорацій систем взаємозаліків і платежів, збільшити

частки ресурсів у грошовій формі і мобільність перерозподілу, можливість

підписання важливих договорів. Виникнення транснаціональних корпорацій є не

тільки закономірним кроком у розвитку міжнародних економічних відносин, але

і необхідним етапом реорганізації промислової структури.

Незважаючи на це, існують думки, що ставлять під сумнів доцільність

створення транснаціональних корпорацій. Проте, «практика - критерій

істини», і на практиці транснаціональні корпорації безсумнівно довели своє

право на існування. Тому потрібно сподіватися, що на тернистому шляху

інтеграції економіки України у світову економіку а також у міжнародні

економічні відносини, ТНК будуть відігравати роль каталізаторів подолання

внутрішньої кризи і реалізації реформ у зовнішньоекономічній сфері.

ЛІТЕРАТУРА

1. Овчинников Г.П. Международная економіка: навчальний посібник.

Санкт-Петербург: Видавництво «Полиус», 1998 р.

2. Е.В.Ленский, В.А.Цвєтков. Транснаціональні фінансово-промислові

групи і міждержавна економічна інтеграція: реальність і перспективи. М.:

АФПИ щотижневика «Економіка і життя», 1998.

3. В.К.Ломакин. Світова економіка. М.: Изд. об'єднання «ЮНИТИ», 1998.

4. Е.Халевинская, И.Крозе. Світова економіка. М.: Юрист, 1999

Додатки

Таблиця 1.

ЕКСПОРТ БРИТАНСЬКОЇ ОСТ-ІНДСЬКОЇ КОМПАНІЇ

|Період | Усього | У тому числі | Частка металів у |

| | | |загальної вартості %|

| |тис. ф. | Метали | інші товари | |

| |ст. | | | |

| 1660-1669 | 1325 | 879 | 446 | 66 |

| 1670-1679 | 3429 | 2546 | 883 | 74 |

| 1680-1689 | 3948 | 3443 | 505 | 87 |

| 1690-1699 | 2887 | 2100 | 787 | 73 |

Таблиця 2.

Динаміка обороту Дженерал моторс, Форд, Крайслер

і автомобілебудування США в цілому, приріст/скорочення в % до попереднього

року.

|Рік | “Велика | галузь | Рік | “Велика | галузь|

| |трійка” | | |трійка” | |

| 1969 | 4,1 | 3 | 1979 | -0,4 | -0,5 |

|1970 |-11,7 |-16,5 |1980 |-14,6 |-20,4 |

|1971 |29,4 |36,9 |1981 |7,4 |11,9 |

|1972 |14,6 |9,7 |1982 |-4,1 |-3,4 |

|1973 |16,9 |17,0 |1983 |23,5 |35,3 |

|1974 |-6,3 |-8,2 |1984 |17,8 |21,7 |

|1975 |7,9 |2,0 |1985 |9,4 |5,2 |

|1976 |28,3 |36,2 |1986 |10,4 |1,6 |

|1977 |19,5 |23,5 |1987 |6,1 |3,0 |

|1978 |11,7 |12,1 |1988 |24,7 |19,1 |

Таблиця 3.

Розвиток обороту 11 найбільших монополій ФРН у роки спадів і криз (1965-

1988 р.)

| |Число років, коли загальний оборот |

| |монополії розвивався |

| Назва фірми | Більш сприятливо, | Менше |

| |ніж оборот галузі |сприятливо, ніж |

| | |оборот галузі |

| Фольксваген |6 |1 |

|Сіменс |7 |0 |

|Даймлер-Бенц |6 |1 |

|Хехст |6 |2 |

|Байер |6 |2 |

|БАСФ (Basf) |6 |2 |

|Тіссен |6 |1 |

|Маннесманн |8 |1 |

|АЭГ |2 |2 |

|Фрид. Крупп |7 |2 |

|Роберт Бош |4,5 |0,5 |

|Разом уся група |64,5 |14,5 |

Таблиця 4.

Рахунок прибутків і збитків* концерна Даймлер-Бенц за 1985 р., млн. марок

ФРН.

|Статті |Материнське| Дочірні | Весь |

| |товариство |товариства|концерн |

| Прибутки від реалізації продукції| 37450 | 16352 |53775 |

| |-18709 |-8536 |-27245 |

|Витрати на сировину, матеріали й |18741 |7790 |2531 |

|ін. | | | |

|Валовий прибуток від виробництва |214** |н |79*** |

|Прибутки від участей і інших |709 |813 |1522 |

|фінансових |635 |971 |1606 |

|капіталовкладень |20300 |9439 |29739 |

|Прибутки від позичок | | | |

|Інші прибутки |-10351 |-3306 |-13657 |

|Сукупний валовий прибуток |-2240 |-1035 |-3275 |

|Витрати на заробітну плату і |-3491 |-3240 |-6731 |

|соціальні |4217 |1858 |6075 |

|платежі |-2965 |-1428 |-4393 |

|Амортизація |1252 |430 |1682 |

|Інші витрати | | | |

|Чистий прибуток до сплати податків|-608 |н |-1038 |

| |644 |н |644 |

|Податки | | | |

|Чистий прибуток | | | |

|Відрахування в резерви, прибуток | | | |

|минулого років і ін. | | | |

|Балансовий прибуток | | | |

* по укрупнених статтях. Через округлення можливі відхилення порядку

( 1 млн. марок. Знак “н” означає, що відповідна цифра не може бути отримана

вирахуванням даних по материнському товариству з загальних показників

концерна в силу їхньої якісної різнорідності.

** Включаючи прибутки від дочірніх товариств, що входять у концерн.

*** Тільки прибутки від фірм, що не входять у концерн.

Таблиця 5.

Динаміка чисельності зайнятих і обороту підприємств найбільших монополій

усередині країни і галузей промисловості ФРН, приріст/скорочення в % до

попереднього року.

| | Число | | | Оборот| |

| |зайнятих | | | | |

| РІК | На | ТНК** | У |ТНК | галузей|

| |підприємствах| |галузях | | |

| | фактично |розрахунок | у | | |

| | | |цілому | | |

| 1971 | -2,1 | -2,5 | -0,1 | 5,2 | 4,8 |

|1972 |-0,8 |-0,5 |-2,0 |5,5 |6,3 |

|1973 |4,6 | |2,1 |13,,8 |14,1 |

|1974 |-0,2 |-1,5 |0,5 |18,3 |16,7 |

|1975 |-6,5 |-10,0 |-4,7 |0,8 |-3,0 |

|1976 |-0,4 |1,9 |-2,0 |10,9 |13,5 |

|1977 |1,8 | |1,1 |8,6 |5,5 |

|1978 |1,5 |0,5 |0,4 |5,6 |4,6 |

|1979 |1,6 | |1,6 |8,8 |10,4 |

|1980 |-0,7 |-2,0 |0,3 |4,7 |3,3 |

|1981 |-0,9 |-4,1 |-2,5 |10,2 |6,6 |

|1982 |-3,4 |-6,1 |-2,0 |6,0 |3,0 |

|1983 |-3,1 |1,8 |-2,7 |0,4 |5,5 |

|1984 |2,0 | |0,3 |12,0 |6,9 |

|1985 |6,8 | |3,0 |13,4 |9,9 |

|1986 |9,1 | |2,4 |2,4 |0,2 |

** усі показники по монополіях подані таким чином, щоб вони

відбивали виробничу діяльність усередині країни і були порівняні між собою.

Тобто число зайнятих охоплює материнські і дочірні товариства у ФРН, і

оборот відбиває реалізацію продукції, зробленої цими зайнятими (оборот

усередині країни плюс експорт)

-----------------------

[1] Джон Даннинг “ТНК укрепляют свои позиции” М., Наука, 1990

[2] Полунина, Галина Владимировна “Многоотраслевые концерны” М.: Мысль,

1980

[3] Аджубей, Юрий Васильевич “Транснациональные корпорации: последствия

экспансии” М.: Знание 1985

[4] Мировая экономика: Учебник/ Под. ред. проф. А. С. Булатова. – М.:

Юристъ, 1999.

4 Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник. – М.:

Юристъ, 1999.

[5] Комаров В. Мировой инвестиционный прогресс: региональные тенденции//

Инвестиции в России. 1998. № 1.

[6] Мировая экономика: Учебник/ Под. ред. проф. А. С. Булатова. – М.:

Юристъ, 1999.

[7] Дмитракович Ф.А. ТНК в мировой экономике// Белорусская экономика:

анализ, прогноз, регулирование. 1997. №5.

-----------------------

[pic]

[pic]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.