бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьАмортизаційні відрахування та методи їх розрахунку

|2 |44%*11200 |4928 |13728 |6272 |

|3 |44%*6272 |2760 |16488 |3512 |

|4 |44%*3512 |1545 |18033 |1967 |

|— |— |— |— |— |

Різновидом розглянутого метода являється метод подвійного зниження

залишку. При цьому методі в якості норми амортизації використовується

подвійна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом

прямолінійного списання.

Для розрахунку річної суми амортизаційних відрахувань отриману норму

амортизації слід помножити на балансову вартість об’єкта до початку

звітного періоду.

Аморт-ні відрахування = 2*норма аморт-і*балансова варт-ть

В нашому прикладі річна норма амортизації станка складає 25%.

Відповідно. Подвійна норма буде дорівнювати 50%.

Розрахунок амортизації для кожного року корисної експлуатації станка з

використанням даної норми приведен в табл. 6.

Слід відмітити, що ліквідаційна вартість станка в даному випадку не

приймається на увагу при розрахунку сум амортизаційних відрахувань.

Сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб

залишкова вартість об’єкта в кінці періоду його експлуатації була не менше

його ліувідаційної вартості.

Таблиця 6

Розрахунок амортизації методом подвійного зниження залишку

|Рік |Розрахунок |Амортизаційні |Накопичена |Балансова|

| | |відрахування |амортизація|вартість |

| | | |( знос ) | |

|0 |— |— |— |20000 |

|1 |50%*20000 |10000 |10000 |10000 |

|2 |50%*10000 |5000 |15000 |5000 |

|3 |50%*5000 |2500 |17500 |2500 |

|4 |— |2500 |20000 |— |

|— |— |— |— |— |

В ряді країн норма амортизації збільшується не в 2, а в 1,5, 3 або 4

раза. Так, у Франції застосовуються наступні коефіцієнти: 1,5 – при строку

служби об’єкта 3 – 4 роки; 2 – 5 – 6 років; 2,5 – якщо строк служби об’єкта

перевищує 10 років.

Однак найбільш часто, особливо в США, застосовується метод подвійної

норми амортизації.

Методи прогресивної ( повільної ) амортизації.

Методи прогресивної амортизації передбачають поступове збільшення суми

амортизаційних відрахувань на протязі строку експлуатації основних засобів.

Ці методи звичайно використовуються тільки в окремих галузях, таких як

комунальне господарство і підприємства, які здійснюють операції з

нерухомістю.

До методів прогресивної ( повільної ) амортизації відноситься метод

амортизаційного фонду і метод ануітету. Особливістю цих методів являється

те, що на відміну від інших методів амортизації вони передбачають

дисконтування майбутніх грошових надходжень від інвестицій в основні засоби

з використанням складних відсотків. У зв’язку з цим такі методи амортизації

інколи називають методами складних відсотків.

Ставка дисконту звичайно рівна вартості капіталу компанії або

основуються на ній.

Метод амортизаційного фонду. При цьому методі одночасно з періодичним

нарахуванням амортизації сума, рівна величині амортизаційних відрахувань,

вкладається в надійні цінні папери або депонується на окремому рахунку.

Отримані відсотки по інвестиціям або вкладам також зараховуються в

амортизаційний фонд.

Таким чином, амортизаційний фонд формується за рахунок двох джерел:

амортизаційних відрахувань і отриманого доходу у вигляді процентів від

інвестицій або вкладів.

Величина амортизаційних відрахувань розраховується таким чином, щоб до

кінця строку служби основних засобів амортизаційний фонд був рівний їх

початковій вартості ( за вирахуванням ліквідаційної вартості ).

В результаті даний метод забезпечує поступове накопичення грошових

ресурсів, необхідних для заміни зносившихся об’єктів без відволікання

поточних фінансових ресурсів.

Припустимо, що в нашому прикладі станок амортизується за допомогою

створення амортизаційного фонду вкладанням його засобів в 5% - ві цінні

папери. Прценти по інвестиціям виплачуються один раз на рік.

Річна сума відрахувань в амортизаційний фонд розраховується по

формулі:

Аморт-ні собів-ть об’єкта – ліквідаційна

варт-ть

відрахування майбутня вартість ануітету

Підставимо в цю формулу дані з нашого прикладу:

Аморт-ні 20 000 — 2 000

4176

відрахування 4,3101

Розрахунок відрахувань в амортизаційний фонд приведен в табл. 7

Таблиця 7

Розрахунок амортизаційних відрахувань в умовах створення

амортизаційного фонду

|Рік|Відрахува-|Процент на|Загальне |Залишок|Витрати |Накопи|Баланс|

| |ння в |залишок |збільшення|аморт. |на |-чений|. |

| |аморт. |фонду ( 5%|аморт. |фонду |амор-ію |знос |вар-ть|

| |фонд |) |фонду | | | | |

|0 |— |— |— |— |— |— |20000 |

|1 |4176 |0 |4176 |4176 |4176 |4176 |15824 |

|2 |4176 |209 |4385 |8561 |4385 |8561 |11439 |

|3 |4176 |428 |4604 |13165 |4604 |13165 |6835 |

|4 |4176 |659 |4835 |18000 |4835 |18000 |2000 |

Метод ануітету. При даному методі сума річних амортизацій-них

відрахувань розраховується по формулі:

Аморт. відрах-ня = ( собів-ть об’єкта – теперешня оцінка очікуваної

ліквід. вар-ті )/ теперешня вар-ть одиниці ануітету

Підставив дані попереднього прикладу з використанням таблиці

теперешньої вартості, отримаємо:

Аморт. відрах-ня = ( 20000 – ( 2000*0,8227))/3,546 = 5176 грн.

Розрахунок амортизації при використанні методу амортизації приведено в

табл. 8

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації

відбувається на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період його

експлуатації у відповідних одиницях виміру ( кількість виготовленої

продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу тіа ін ).

Таблиця 8

Розрахунок амортизації методом ануітету

|Рік |Витрати на |Дохід від |Нарахована |Накопиче-н|Балансова |

| |амортизацію |процентів ( 5% |амортизація |ий знос |вартість |

| | |балансової | | | |

| | |вартості ) | | | |

|0 |— |— |— |— |20 000 |

|1 |5176 |1 000 |4 176 |4 176 |15 824 |

|2 |5176 |791 |4 385 |8 561 |11 439 |

|3 |5176 |572 |4 604 |13 165 |6 835 |

|4 |5176 |342 |4 834 |17 999 |2 001 |

Норма амортизації розраховується на одиницю діядьності (

виробництва, послуг ) по формулі:

Норма (собівар-ть об’єкта–ліквідаційна варт-ть)

амор-ії розрахунковий обсяг діяльності ( виробництва

)

Припустимо, що у нашому прикладі станок був придбаний для виготовлення

90 000 од. продукції. Тоді норма амортизації на оди-ницю продукції

становитиме:

( 20 000 – 2 000 )/90 000 = 0.2 грн./од.

На протязі строку експлуатації фактично виготовлено, од.:

1-й рік – 30 000; 2-й рік – 25 000; 3-й – рік – 15 000; 4-й – 20 000.

Виходячи з цього розрахуємо амортизаційні відрахування ( табл. 9)

Таблиця 9

Розрахунок амортизації методом суми одиниць продукції

|Рік |Розрахунок |амортизаційні |Накопичена |Балансова |

| | |відрахування |аморт-ія ( знос|вартість |

| | | |) | |

|0 |— |— |— |20 000 |

|1 |0,2*30 000 |6 000 |6 000 |14 000 |

|2 |0,2*25 000 |5 000 |11 000 |9 000 |

|3 |0,2*15 000 |3 000 |14 000 |6 000 |

|4 |0,2*20 000 |4 000 |18 000 |2 000 |

| |Всього |18 000 | | |

Основним недоліком цього методу являється те, що в ряді випадків важко

визначити виробітку окремих об’єктів основних засобів. У зв’язку з цим його

використання доцільне тільки у тому випадку, коли можна заздалегідь

визначити сумарний виробіток об’єкта.

Вибір методу амортизації основних фондів базується на розробці бізнес-

плану діяльності підприємства протягом амортизаційного періоду та повинен

враховувати такі фактори:

- темпи зростання обсягів діяльності та її доходності;

- темпи зростання поточних витрат;

- зміни в податковій політиці держави або податковому статуті

підприємства;

- необхідність та час виконання фінансових зобов'язань, джерелом покриття

яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за

рахунок прибутку;

- прогнозований період експлуатації об'єкта амортизації до його

ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об'єкта амортизації;

- потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом

амортизаційного періоду.

Обгрунтування доцільності застосування методу амортизації чи вибору з

кількох можливих передбачає проведення такої роботи:

1. Розрахунок розміру амортизаційних відрахувань по роках амортизаційного

періоду.

2. Розрахунок обсягу чистого прибутку, що залишається в розпорядженні

підприємства по роках амортизаційного періоду.

3. Розрахунок грошового потоку підприємства по роках амортизаційного

періоду, який визначається як сума амортизаційних відрахувань та чистого

прибутку підприємства.

4. Визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який

сформовано протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактора дисконту.

Критерієм вибору є максимальне значення теперішньої вартості грошового

потоку, тобто виконання вимоги:

чПn + АМn

( 1+ q )

де чПn - чистий прибуток n-го періоду;

АМn - амортизаційні відрахування n-го періоду;

q - дисконт;

k - тривалість амортизаційного періоду.

Наведена методика має використовуватися при оцінці доцільності

застосування прискореної амортизації основних фондів в межах, що

передбачені діючим законодавством.

4. Практичні проблеми управління відтворенням основних фондів на

підприємстві.

Державна амортизаційна політика є важливим інструментом активізації

інвестиційної діяльності підприємств за умов ринкової економіки. Вироблення

обгрунтованої амортизаційної політики дозволяє стимулювати зростання

інвестицій, оновлення продукції і виробничого апарату. В Україні з 1 липня

1997 р. відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від

22 травня 1997 р. відбулися істотні зміни в нормах і порядку нарахування

амортизації основних засобів для комерційних підприємств, установ та

організацій. Однак і ця система амортизації має надто багато недоліків. Ось

перелік найістотніших з них:

- підприємствам, за наявності серед них великої кількості збиткових,

нав'язали тільки прискорену аморгизацію, хоч вона дає переваги лише

рентабельним підприємствам. При цьому не було дано визначення прискореної

амортизації;

- не було визначено галузі застосування і мета фіскальної та економічної

амортизації, а кількість норм амортизації була невиправдано дуже скорочена

(приблизно з 1400 до 4) за наявності великих відмінностей у довговічності

та умовах відтворення окремих засобів праці;

-для більшості видів основних фондів було здійснено перехід від

неприскореного рівномірного методу нарахування амортизації до прискореного

методу залишку, який зменшується. В умовах же застосування прискореної

амортизації на підприємствах мають визначати свої справжні затрати,

пов'язані з відтворенням засобів праці, і уточнювати таким чином витрати

виробництва;

- практично повністю підприємства відмовилися від використання

неприскореної амортизації без належних підстав;

- введення групового обліку нарахування амортизації для основних фондів

другої і третьої груп, по-суті, зруйнувало їх пооб'єктний облік;

- до складу амортизованих основних засобів включили вузли І запасні частини

для автомобілів, які не входять до комплекту їх поставки, що суперечить

економічній теорії;

-для основних фондів другої і третьої груп, що амортизуються методом

залишку, який зменшується, не було передбачено перехід до одноразового

списання залишкової вартості. Внаслідок високих темпів нарахування

амортизації у перші роки амортизаційний період розтягується до

нескінченності. Виявився химерний симбіоз прискореної і уповільненої

амортизації;

- основні фонди збільшуються на величину затрат, пов'язаних з проведенням

усіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації (крім затрат, віднесених

відразу на собівартість, в межах 5 або 9% загальної балансової вартості

основних фондів на початок звітного року). Таким чином, було введено два

джерела фінансування затрат на ремонти - за рахунок собівартості та

амортизаційних відрахувань, що ускладнює облік і знижує інвестиційні

можливості підприємств;

- не було введено механізм об'єктивної і своєчасної переоцінки основних

фондів. Нова система амортизації використовується четвертий рік, і на її

адресу за цей час було висловлено багато критичних зауважень вченими та

керівниками підприємств. Щодо цього показовими є результати вибіркового

обстеження, проведеного в 1999 р. Міністерством економіки і Держкомстатом.

у відповідності з якими 55% опитаних підприємств висловили категоричне

негативне ставлення до діючого амортизаційного законодавства, 40% - не

можуть пристосуватися до тримірної класифікації основних фондів. Тільки для

16% респондентів впровадження прискореної амортизації привело до зниження

податку на прибуток, а 61% підприємств постраждали від суттєвого підвищення

собівартості продукції через нарахування амортизації прискореними методами.

В середньому по Україні заінтересованість у впровадженні прискореної

амортизації висловили 19.5% підприємств, а 63% підприємств висловилися на

підтримку рівномірно прямолінійних методів її нарахування. Тому

необхідність виправлення і вдосконалення амортизації ні в кого не викликає

сумнівів. Проте аналіз системи амортизації, яка міститься в стандарті

бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", що був зареєстрований у

Міністерстві юстиції 18 травня 2000 р., показав, що поряд з достоїнствами в

ній є недоліки - як ті, що перейшли з попередньої системи, так і

новостворені.

Серед переваг системи амортизації, яка міститься в стандарті,

насамперед, слід зазначити відмову від нав'язування підприємствам лише

прискореної амортизації. адже її використання дає переваги тільки

рентабельним підприємствам. Якщо відповідно до Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств" підприємства повинні були

використовувати або метод залишку, який зменшується, або прискорений метод

з фіксованими річними нормами амортизації, то тепер підприємствам надано

право вибирати будь-який метод нарахування амортизації з п'яти пропонованих

у стандарті: прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості (залишку,

який зменшується), метод прискореного зменшення залишкової вартості

(залишку, що зменшується за подвійною нормою), кумулятивний (суми чисел),

виробничий (амортизація нараховується пропорційно обсягові виробленої

продукції або виконаної роботи). Перший і останній з перелічених методів

(за умови, що амортизаційний період дорівнює економічно раціональному

строку служби засобів праці) можна віднести до неприскорених методів

амортизації, а решту - до прискорених. А у випадку встановлення

підприємством занижених строків корисного використання засобів праці всі

розглядувані методи амортизації стають прискореними.

Оскільки стандартом передбачено 9 груп основних засобів замість 3 і

підприємствам надана повна свобода у виборі строку корисного використання

(експлуатації) засобів праці, отже, і норм амортизації, то їх кількість

може бути більшою. Крім того, в стандарті зазначається, що "підприємство

може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів,

передбачених податковим законодавством". Це застереження взагалі не

зрозуміле, і ось чому.

По-перше, виходить, що стандарт, по-суті, скасовує положення, зафіксовані

у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", що є

неприпустимим. Можливо укладачі стандарту сподіваються на негайне прийняття

закону про амортизацію, який у точності відображатиме систему амортизації,

пропоновану в стандарті.

По-друге, надання таких необмежених прав підприємствам у виборі

системи амортизації не має аналогів у світовій практиці, оскільки такий

захід, по-суті, означає припинення платежів податку на прибуток. За такої

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.