бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьАналіз діяльності комерційного банку

коррахунку банку.

ОВм – зобов’язання до запитання: 2021, 2022, 2027, 2091, 2092,

2093, (2094-1094) (в розрахунок приймається сума засобів по рахунку 2094,

зменшена на суму засобів рахунка 1094 в частці засобів заліку взаємних

вимог між підприємствами та організаціями), 2096, (2170-1180) ( в

розрахунок приймається тільки позитивна сума), 2181, 2182, 2183, 2186,

2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216,

2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229, 2231 ( береться

в розхрахунок в частці коштів до запитання), 2232 (суми в частці ощадних

сертифікатів не погашених в строк), 2311, 2391, 2392, 2393, (2651, 2652,

2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659, 2661, 2666) (в розрахунок беруться

тільки засоби до запитання), 2665 ( в розрахунок приймаються дивіденди, які

належить виплатити акціонерам, якщо рішення про віплату дивідендів

затверджено зборами акціонерів банку), часть 6014 ( в розрахунок береться

50% вимог по викупу цінних паперів по зворотній частці операцій РЕПО), 2812

( філіями банків-нерезидентів), (2101, 2102, 2103, 2105, 2231, 2241, 2242,

2243, 2244, 2245, 2246, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263,

2264, 2271, 2272, 2273, 2274) ( в розрахунок беруться суми, по яким вимоги

наступили, але клієнтами банків ще не запитані), 2756, 2777.

Мінімально припустиме значення норматива Н2.1. встановлений в розмірі

20%.

Норматив поточної ліквідності банку (Н2.2.) визначається як відношення

суми ліквідних активів банку до суми зобов’язань банку по рахункам до

запитання та настрок до 30 днів:

Н2.2. = ЛАт / ОВт х 100%, де

ЛАт – ліквідні активи, які розраховуються як сума високоліквідних

активів та залишків на рахунках: 1202, 1203, 1204, (1212, 1213, 1214),

1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, (1311, 1312, 1313, 1314,

1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337,

1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371,

1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434,

1435, 1436), (1101, 1102, 1104).

ОВт – зобов’язання до запитання та на строк до 30 днів: 2021, 2022,

2027, 2091, 2092, 2093, (2094-1094), 2096, 2101, (2170-1180), 218, 2182,

2183, 2186, 2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214,

2215, 2216, 2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229,

2231, 2232, 2241, 2242, 2243, 2244, 2245, 2246, 2311, 2312, 2313, 2314,

2315, 2391, 2392, 2393, 2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659,

2661, 2665, 2666, 2801, 2812, 100% (2102, 2103, 2104, 2105, 2251, 2252,

2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2332,

2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2481, 2482), 10% (2102,

2103, 2104, 2105, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264,

2271, 2272, 2273, 2274, 2332, 2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373,

2374), (2740, 2750), (2770, 2780), 6341, 6351, 6353.

Сума зобов’язань до запитання та на строк до 30 днів (ОВт) зменшується

на суми які підлягяють виплаті більш ніж через 30 днів, частина рахунків:

2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659.

Мінімально припутсиме значення норматива Н2.2. встановлено в розмірі

50%.

Норматив довгострокової ліквідності (Н2.3.) визначається як відношення

всієї заборгованості банку більше року до власного капіталу банку, а також

зобов’язаннями банку по депозитним рахункам, отриманним кредитам та іншим

борговим зобов’язанням строком погашення більше року:

Н2.3. = (Крд / К+ОД) х 100%, де

Крд – кредити, видані банком. Розміщенні депозити із залишившимся

строком погашення більше року, враховуючи відсоткові та безвідсоткові:

частина рахунків 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359,

1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, (1391, 1392, 1393,

1394, 1395, 1396, 1397, 1398, 1399, 1437, 1411, 1412, 1413, 1414, 1415,

1416, 1417, 1418, 1419), 1431, 1432, 1434, 1435, 1436, 1438, 1802, 1803.

ОД – зобов’язання банку по кредитам та депозитам,отриманім банком, а

також по випущеним в обіг цінним паперам банка строком погашення більше

року: часть рахунків 2103, 2104, (2231, 2232), 2261, 2263, 2264, 2271,

2272, 2273, 2274, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2802, 2803.

Максимально припустиме значення норматива Н2.3. встановлено в розмірі

120%.

Норматив загальної ліквідності (Н2) визначають як відсоткове

співвідношення ліквідних активів та сумарних активів банку:

Н2 = ( ЛАт / (А-Ро) ) х100%, де

А – загальна сума всіх активів по балансу банку, за мінісом залишків

на рахунках: 1666, 3091, 1701, 1702, 1703, 1711, 1712, 1713, 1714, 1715,

1716, 1717, 1718, 1719, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728,

1741, 1742, 1743, 1744, 1745, 1746, 1747, 1748, 1749, 1751, 1752, 1753,

1754, 1755, 1756, 1757, 1758, 1759, 1771, 1772, 1773, 1774, 1775, 1776,

1777, 1778, 1779, 1781, 1782, 1783, 1784, 1785, 1786, 1787, 1788, 1789,

1811, 1812, 1802, 1803, контр-рахунок 3054, контр-рахунок 3055, 1642, 1643,

1644, 1645, 1646, 1647, 1648, 1649, 1621, рахунки Класу V.

Ро – обов’язкові резерви банку рахунок 1501 та частина рахунку 1021 в

частці засобів незнижаємого залишку фонду страхування банківських вкладів

(депозитів) громодян банками (кредитними установами) ПМР.

Рекомендуєме мінімально припустиме значення Н2 – 20%.

Аналіз банківської ліквідності за методом коефіцієнтів є традиційним

підходом до оцінювання рівня забезпеченості банку ліквідним коштам. У

процесі аналізу можуть додатково використовуватися й інші коефіцієнти, що

характеризують ліквідність банку та чинників, які на неї впливають. Це:

1. Коефіцієнт співвідношення активів і зобов’язань банку з однаковими

строками погашення. Здебільшого цей коефіцієнт аналізують в діапазонах

до 1 місяця (поточна ліквідність) та до 3 місяців (короткострокова

ліквідність). Якщо обчислення значення близькі до одиниці, то це

означає, що банк дотримується принципу відповідності між строками

залучення пасивів та розміщення активів.

2. Коефіцієнт довгостроковості (ресурсної) ліквідності обчислюється як

співвідношення довгострокових вкладень і довгострокових зобов’язань.

Оскільки банки часто трансформують короткострокові зобов’язання в

довгострокові активи (які є найбільш дохідними, ніж короткострокові),

то значення цього коефіцієнта часто перевищує одиницю. Вище значення

означає і вищий ризик. Прийнятим вважається значення коефіцієнта 120%.

3. Коефіцієнт співвідношення ліквідних та загальних активів. В стабільних

економіках значення цього показника становить 20-30%.

4. Коефіцієнт співвідношення позик і депозитів визначається як відношення

всіх активів з нормальним ризиком (включаючи позики, авізо, дисконти)

до основних депозитів. Прийнятим вважається рівень 70-80%, який вказує

на помірне співвідношення між ліквідністю та дохідністю.

5. Коефіцієнт відношення таких активів як готівка в касі і прирівняні до

неї кошти та сальдо міжбанківських позик, - наданих і одержаних.

6. Коефіцієнт ліквідних цінних паперів – це відношення цінних паперів

уряду країни, які перебувають у портфелі банку, до сукупних активів.

7. Показник структурного співвідношення вкладів обчислюється як відношення

коштів до запитання до строків депозитів та характеризує рівень

стабільності ресурсів банку.

8. Норматив платоспроможності банку (Н3) обчислюється як співвідношення

власного капіталу банку та активів, зважених за ризиком.

9. Показник співвідношення резерву на покриття кредитних ризиків банку та

обсягу кредитного портфеля, який характеризує якість активів банку.

Коефіцієнти, які характеризують ліквідність, аналізують в динаміці, що

дозволяє виявити загальні тенденції в зміні ліквідності банківської системи

та окремого банку. З метою здійснення контролю за ліквідністю банку

коефіцієнти співставляють з нормативними значеннями.

Аналіз показників ліквідності є найпростішим підходом до оцінки

ліквідності банку. Недоліком коефіцієнту аналізу є статистична оцінка

ліквідності, що не дає змоги врахувати динамічну природу ліквідністі.

Недолік методу полягає в тому, що за такого підходу до визначення рівня

ліквідності банк має підтримувати великі обсяги активів у ліквідній формі,

що негативно позначається на доходах. З розвитком та розширенням фінансових

ринків у банків з’являються ширші можливості щодо прогнозування та

підтримання ліквідності. Метод показників дозволяє виявити тенденції зміни

ліквідності та часто використовується у процесі порівняльного аналізу поряд

з іншими прийомами.

1.6.Аналiз доходiв i витрат в банках ПМР

Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу доходів і

витрат банку

Аналіз доходів і витрат комерційного банку здійснюється з метою

визначення напрямків та можливостей збільшення його прибутку та підвищення

рентабельності на основі ефективного управління доходами і витратами. Отже,

значення аналізу доходів та витрат полягає у тому, що він с необхідною

умовою ефективного управління фінансовою діяльністю і може розглядатися як

допоміжна функція системи управління доходами, витратами і прибутком

комерційного банку.

Завдання аналізу доходів та витрат визначаються його метою і місцем

у системі управління діяльністю банку. Основними завданнями аналізу доходів

і витрат комерційного банку є:

V оцінка виконання плану доходів;

V аналіз структури доходів;

V аналіз динаміки доходів в цілому, за складом та структурою;

V оцінка впливу факторів на формування доходів в цілому та за видами

доходів;

V аналіз доходності активів банку;

V визначення тенденцій зміни абсолютного обсягу, структури та рівня

доходів за тривалий період;

V оцінка виконання кошторису витрат;

V аналіз структури витрат;

V аналіз динаміки витрат в цілому, за складом та структурою;

V оцінка впливу факторів на утворення витрат в цілому та за видами витрат;

V аналіз рівня витрат комерційного банку;

V визначення тенденцій зміни абсолютного обсягу, структури і рівня витрат

за тривалий період;

V оцінка співвідношення доходів та витрат комерційного банку і визначення

прибутку (збитку) комерційного банку до оподаткування.

Інформаційне забезпечення аналізу доходів і витрат формується

відповідно до завдань, які належить вирішити. Побудова інформаційної бази

аналізу доходів і витрат грунтується на класифікації економічної інформації

за джерелами її утворення.

Правова інформація міститься у законах ПМР, які регламентують

діяльність банківської системи (наприклад, Закон ПМР "Про банки і

банківську діяльність"), а також у законах, що визначають загальні правові

засади регулювання діяльності суб'єктів економічних відносин ПМР

(наприклад, Закон ПМР "Про оподаткування прибутку підприємств").

Нормативно-довідкова інформація міститься у збірках галузевих,

відомчих, міжгалузевих нормативів, прейскурантах, каталогах, проспектах.

Джерелами нормативно-правової інформації є також різноманітні рекомендації

щодо організації і методики фінансового аналізу діяльності банків.

Характерною рисою нормативно-довідкової інформації є її необов'язковий для

застосування характер. Не зважаючи на це, у фінансовому аналізі доходів і

витрат нормативно-довідкова інформація відіграє важливу роль: за її

допомогою аналітик визначає оптимальний шлях вирішення завдань аналізу.

Фінансовий план комерційного банку є джерелом планової інформації щодо

очікуваних доходів і витрат звітного періоду. Ця інформація застосовується

як база порівняння фактичних показників з їх плановими значеннями для

оцінки виконання плану доходів і витрат в цілому, за складом і структурою,

а також при проведенні факторного аналізу доходів та витрат.

Основними джерелами облікової фактографічної інформації, яка

характеризує доходи і витрати за певний період, є дані бухгалтерського та

статистичного обліку та звітності.

Облікова бухгалтерська інформація отримується методами суцільного

безперервного спостереження, обов'язкового документування та

систематизації на відповідних рахунках. На основі облікової інформації

складаються форми бухгалтерської (фінансової) звітності. Доходи, витрати і

прибуток банку відображаються у Звіті про прибутки та збитки, який є

складовою фінансового звіту комерційного банку.

За даними статистичного обліку складаються відповідні форми

статистичної звітності. У фінансовому аналізі доходів і витрат інформація,

джерелом якої є статистичний облік, застосовується поряд з інформацією, що

надходить з бухгалтерського обліку. Статистична інформація застосовується

для дослідження окремих фінансово-господарських ситуацій, наслідком яких є

суттєві відхилення отриманих доходів або здійснених витрат від очікуваних

значень.

Інформаційна система управління доходами і витратами банка поєднує всі

види економічної інформації, незалежно від джерела її утворення.

Методичні основи аналізу доходів, витрат і прибутковості комерційного

банку

Аналіз доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення

результатів діяльності комерційного банку, а отже, і оцінки ефективності

його як комерційного підприємства.

Метою аналізу банківської діяльності з погляду її фінансових

результатів є виявлення резервів росту прибутковості банку і на цій основі

формулювання рекомендацій керівництву банку по проведенню відповідної

політики в області пасивних і активних операцій.

При аналізі доходів банку, на початку необхідно розрахувати загальну

суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види

прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це

дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої

ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі.

Валові доходи прийнято розділяти на процентні та непроцентні. До

процентних доходів банку відносяться:

відсотки отримані по позичках, виданим клієнтам (підприємствам);

відсотки отримані по споживчих позичках;

відсотки отримані по міжбанківських кредитах і депозитам;

доходи по залишках на кореспондентських рахунках;

доходи від цінних паперів (процентні).

До непроцентних доходів банку відносяться:

доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи

від участі в спільній діяльності підприємств і організацій і т.д.);

доходи від валютних організацій;

доходи від отриманих комісій і штрафів;

інші доходи.

При аналізі банківських доходів визначається питома вага кожного виду

доходу в їхній загальній сумі або відповідній групі доходів. Динаміка

дохідних статей може дорівнюватися з попередніми періодами, у тому числі і

по кварталах. Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про

його нормальну роботу і про кваліфіковане керування активними операціями

банку.

Після проведення аналізу структурних доходів по укрупнених статтях

варто більш детально вивчити структуру прибутків, що формують укрупнену

статтю, що займає невелика питома вага в загальному об’ємі доходів. При

аналізі процентних прибутків банку використовуються також відносні

показники, що дозволяють оцінити середній рівень прибутковості позичкових

операцій у цілому і кожній групі позичок окремо. Такими показниками є:

1. відношення валових процентних доходів до середніх залишків по всіх

позичкових рахунках;

2. відношення отриманих відсотків по короткострокових позичках до середніх

залишків по короткострокових позичках;

3. відношення отриманих відсотків по довгострокових позичках до середніх

залишків по довгострокових позичках;

4. відношення отриманих відсотків по окремих групах позичок до середніх

залишків по досліджуваній групі і т.д.

Динаміка цих показників дає можливість оцінити за рахунок яких

позичкових операцій виросли процентні доходи. Аналіз непроцентних доходів

дозволяє визначити, на скільки ефективно банк використовує некредитні

джерела одержання доходів. При цьому їх аналізують по видах операцій і в

динаміці. Важливим за значенням джерелом доходів комерційного банку є

доходи, отримані від операцій із цінними паперами. Розмір доходів даного

виду залежить від розміру і структури портфеля інвестицій і прибутковості

різних видів цінних паперів. Доходи від валютних операцій банку також у

значній мірі впливають на його прибуток. Для аналізу прибутковості валютних

операцій необхідно установити об’єм угод кожного виду, суму доходів і

витрат по ним. Дохід банку від валютних операцій визначається як

співвідношення сумарного доходу по даному виду угод за даний період до

загального об’єму угод.

До інших доходів відносяться комісійні. Щоб відшкодувати витрати,

пов’язані з обслуговуванням рахунків клієнтів, більшість банків стягує

плату. Комісійні можуть нараховуватися у відсотках від суми кожної операції

або у твердій сумі, що сплачується періодично. При аналізі доходної частини

важливо виявити яку питому вагу в ній займають операційні доходи. Їхня

частка повинна прагнути до 100%, темп приросту бути рівномірним. При

зменшенні приросту цих доходів загальне збільшення останніх може бути

забезпечене за рахунок інших видів доходів банку.

Аналіз витрат здійснюється по тієї ж схемі, що й аналіз його доходів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.