бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьКредитна дiяльнiсть Банкiв

залучаються працівники кредитного відділу та служба безпеки).

У разі погіршення фінансово-господарського стану позичальника,

використання кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю

банку, недостовірності звітності й запущеності бухгалтерського обліку,

несвоєчасного повернення раніше одержаного кредиту, а також у випадку, коли

наданий кредит виявляється незабезпеченим, банк має право пред'явити

32

вимогу про дострокове стягнення кредиту і відсотків по ньому, в тому числі

шляхом спрямування стягнення в установленому законодавством України

порядку.

При виявленні фактів використання кредиту не за цільовим призначенням,

банк має право достроково розірвати кредитний договір, що е підставою для

стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним

договором у встановленому чинним законодавством порядку.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати процентів

при відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має

право застосовувати штрафні санкції у розмірах, передбачених кредитним

договором [7].

У разі відмови позичальника від сплати боргів по позичках банк стягує

борги в претензійно-позовному порядку.

Претензійно-позовну роботу по стягненню боргів ведуть юристи банку, а

якщо юридичної служби немає, тоді цю роботу виконує кредитний підрозділ або

інші особи, уповноважені на це наказом по установі банку.

Якщо позичальник систематично не забезпечує виконання зобов'язань по

сплаті боргу відповідно до кредитного договору, то банк може у

передбаченому законодавством порядку звернутися із заявою про порушення

справи про банкрутство [4].

2.2.4 Порядок погашення кредиту

Порядок погашення кредиту визначається кредитним договором. Погашення

кредиту може здійснюватись:

- одноразово (передбачає повернення кредиту в повній сумі в обумовлений

кредитним договором строк);

33

- в розстрочку (передбачає періодичну сплату платежів відповідно до

надходження коштів від реалізації продукції (виконання робіт, надання

послуг) та інших доходів.

Погашення кредиту здійснюється позичальником з поточного рахунку

платіжними дорученнями, а за умови визнання позичальником претензії-у

встановленому чинним законодавством України порядку.

Банк самостійно приймає рішення про використання платежу, що надійшов

від позичальника, керуючись черговістю виконання зобов'язань, визначеним у

кредитному договорі.

Банк має право змінювати черговість сплати боргу по кредиту та

відсотках на підставі обґрунтованого клопотання позичальника, враховуючи

фінансові можливості установи банку.

У разі якщо позичальник не має можливості сплатити борг, останній

стягується з гарантів (поручителів).

При надходженні коштів у погашення кредиту, операційний працівник

робить відмітку в графіку про дату і суму погашення.

У разі настання терміну погашення прострочених кредитів, операційний

працівник переносить суму на відповідний рахунок простроченої

заборгованості та негайно повідомляє юридичну службу. Наступного дня після

перенесення несплаченої суми на рахунок простроченої заборгованості юрист

банку оформляє і направляє позичальнику претензію.

У разі погіршення фінансового стану позичальника, надання недостовірної

бухгалтерської та статистичної інформації, ухилення від контролю банку,

знецінення заставленого майна або встановлення факту незабезпеченості

кредиту банк може наполягати на достроковому стягненні заборгованості по

кредиту або її частині, а також суми відсотків за користування кредитом,

Позичальник не звільняється від погашення боргу по кредиту, сплати

процентів І пені при настанні будь-яких обставин, у тому числі і незалежних

від позичальника [4].

З АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА 3.1 Характеристика

підприємства

Підприємство ВАТ "Запоріжтрансформатор" звернулось до Комунарського

відділення акціонерного банку "Промінвестбанк" з заявкою на кредит. Воно

розташоване в місті Запоріжжя, займається випуском трансформаторів

промислового призначення і працює на ринку 20 років. Статутний фонд складає

4420,5 тисяч гривень. Діяльність підприємства не залежить від сезонних

поставок. Останні два роки підприємство вело беззбиткову діяльність.

Підприємство просить кредит у розмірі 100 тисяч гривень на термін 6

місяців для поповнення обігових коштів. Передбачається погашати кредит і

сплачувати відсотки через кожні три місяці. Під кредит надається

забезпечення у вигляді застави майна підприємства. Це готова продукція на

суму 200 тисяч гривень.

До банку подається пакет документів який крім усіх необхідних документів

містить: звітність підприємства за формами № 1 і 2 за 1998 рік, що надана у

^

Додатку Д і Е, техніко-економічне обґрунтування проекту, позитивні висновки

аудиторських перевірок за останній рік, контракти на реалізацію продукції

іноземним партнерам.

Підприємство є постійним і надійним партнером банку, неодноразово

користувалось кредитами. Останній кредит на суму 150 тисяч гривень було

своєчасно повернуто 20.10.1998 року, а відсотки по кредиту було погашено з

^тримкою на 20 днів. Також, воно має рахунки в інших банках і

заборгованість ^ред іншими банками.

Підприємство має надійні зв'язки з партнерами в Росії, Китаї та інших

^фаїн. Обсяг реалізації на експорт перевищує 50% від загального. Контракти

на Рєалізацію продукції передбачають передоплату 100%. Усього контрактів на

суму 138 тисяч гривень. Керівник підприємства є гарним фахівцем і порядною

людиною, займає цю посаду протягом п'яти років і має позитивний досвід

роботи з банком.

3.2 Аналіз кредитоспроможності методом коефіцієнтів

Методи оцінки кредитоспроможності позичальників, що використовуються

різними банками різноманітні, але всі вони складаються з певної системи

фінансових коефіцієнтів.

Метод оцінки кредитоспроможності, який буде використовуватись у даній

роботі складається з таких основних коефіцієнтів:

коефіцієнт абсолютної ліквідності;

коефіцієнт поточної ліквідності;

коефіцієнт загальної ліквідності;

коефіцієнт фінансової незалежності [5].

Розглянемо метод детальніше і кожний коефіцієнт окремо. Одночасно

здійснимо аналіз кредитоспроможності ВАТ "Запоріжтрансформатор" і

^

визначимо клас позичальника.

Коефіцієнти ліквідності характеризують ліквідність балансу позичальника

як можливість перетворення його активів в грошові кошти для погашення

зобов'язань за пасивом. Різні активи мають різну ступінь ліквідності, тому

для налізу використовують групу показників.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) показує яка частина

Короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок високоліквідних

активів (грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень). Він

Розраховується за формулою

[pic]

[pic]

де ГК - сума грошових коштів (сума рядків 260-290 балансу

підприємства);

КФВ - короткострокові фінансові вкладення (рядок 250 балансу);

Зкс - короткострокові зобов'язання (рядок 750 балансу).

Використовуючи данні додатку Д розрахуємо Кал

[pic]

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) дає змогу визначити платіжні

можливості підприємства за умов своєчасного погашення дебіторської

заборгованості і розраховується за формулою

[pic]

[pic]

де ДЗ - сума дебіторської заборгованості (сума рядків 170-240 балансу).

Використовуючи данні з формули 3.1 і додатку Д, отримуємо

[pic]

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) дає можливість з'ясувати, чи

Достатньо ліквідних активів взагалі для погашення короткострокових

'Зобов'язань. Він розраховується за формулою

[pic]

[pic]

де 3В - запаси і витрати підприємства (різниця між рядками 150 і 120

балансу).

За даними формули 3.2 і додатку Д знаходимо

[pic]

Коефіцієнт фінансової незалежності (Кн) характеризує забезпеченість

підприємства власними засобами для здійснення своєї діяльності. Він

визначається як співвідношення власного капіталу до валюти балансу і

розраховується в відсотках за формулою

[pic]

[pic]

де ВЗ - власні засоби підприємства (рядок 495 балансу);

Б - підсумок балансу (рядок 760 балансу). За даними додатку Д знаходимо

[pic]

В залежності від значення розрахованих коефіцієнтів підприємства

розподіляються на три класи кредитоспроможності. Різні банки використовують

•^я розмежування позичальників різні рівні коефіцієнтів [5].

Розподіл позичальників за класами показано у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Розподіл позичальників за класами

|Коефіцієнти |Значення коефіцієнтів і класи позичальників |

| |1-й клас |2-й клас |3-й клас |

|Кал |0,2 і вище |0,15-0,2 |менше 0,15 |

|Кпл |0,8 і вище |0,5-0,8 |менше 0,5 |

|Кзл |2,0 і вище |1,0-2,0 |менше 1,0 |

|Кн |більше 60% |40%-60% |менше 40% |

Данні отримані під час розрахунку:

Кал = 0,067;

Кпл = 0,66;

Кзл =1,95;

Кн = 73%.

Для визначення кредитоспроможності можуть використовуватись й інші

показники, наприклад, коефіцієнти ділової активності, коефіцієнти

фінансової

л

стабільності, коефіцієнти рентабельності та інші.

Питання оптимального підбору показників, що найбільш об'єктивно

відображають тенденцію фінансового стану підприємства, вирішуються кожним

банком самостійно.

Співставляючи отримані результати аналізу з даними таблиці 3.1, бачимо,

Що за результатами розрахунку коефіцієнта незалежності позичальника можна

віднести до першого класу, за результатами коефіцієнтів поточної і

загальної ліквідності до другого класу, а за результатами коефіцієнта

абсолютної ліквідності до третього класу позичальників. Аналіз говорить про

те, що позичальник здійснює свою діяльність переважно за рахунок власних

коштів і у Разі виникнення потреби погасити заборгованість зможуть зробити

це у досить

короткий термін на 66%. Узагальнюючи ці данні, можна віднести позичальника

до другого класу кредитоспроможності. Однак, надто низьке значення

коефіцієнту абсолютної ліквідності дає підстави говорити що

кредитоспроможність позичальника нижче середнього рівня. За таких умов

банк, у разі надання кредиту, повинен уважно слідкувати за фінансовим

станом підприємства-позичальника.

Однак, аналіз заснований лише на аналізі фінансових коефіцієнтів, не дає

можливості зробити остаточний висновок про кредитоспроможність

позичальника. Необхідно ще враховувати репутацію позичальника,

характеристики проекту, що кредитується та інші фактори.

Усі ці фактори враховуються під час використання рейтингового методу

аналізу кредитоспроможності позичальника.

3.3 Аналіз кредитоспроможності рейтинговим методом

Методика оцінки фінансового стану та визначення класу позичальника, за

допомогою якої буде проводитися аналіз, використовується філіями

Промінвестбанку.

Метою методики є: мінімізація ризиків при кредитуванні, забезпечення

ліквідності банку, покращання ефективності кредитних вкладень.

Методика може використовуватись для розрахунку резервів для

відшкодування можливих витрат при кредитуванні.

Клас надійності позичальника визначається в залежності від кількості

набраних балів по результатам тестування за допомогою таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Визначення класу позичальника

|Клас і характеристика позичальника |Загальна сума балів | |

|А (позичальники надійні) |Більш ніж 500 | |

|Б (позичальники з мінімальним ризиком) |300-500 | |

|В (позичальники з середнім ризиком) |100-300 | |

|Г (позичальники з високим ризиком) |50-100 | |

|Д (позичальники з повним ризиком) |Менш ніж 50 | |

Для більш зручного використання, методика передбачає використання

табличної форми, в якій розташовуються необхідні для аналізу показники, їх

допустимі значення і відповідні суми балів.

Проведемо аналіз кредитоспроможності ВАТ "Запоріжтрансформатор"

рейтинговим методом за допомогою таблиці Ж. 1 в додатку Ж.

Уся необхідна інформація для аналізу подана у пункті 3.1 у вигляді

характеристики підприємства, що кредитується та додатках Д і Е.

Для аналізу додатково розраховується:

- коефіцієнти абсолютної і загальної ліквідності. Ми вже розраховували

їх у пункті 3.2, тому беремо їх звідти.

- питома вага власних обігових коштів у валюті балансу за формулою

[pic]

де ф 1.495 - рядок 495 форми №1 звітності підприємства (аналогічно для

інших складників). За допомогою даних додатку Д знаходимо

[pic]

- питома вага позикових коштів в валюті балансу за формулою

[pic]

[pic]

Підставляючи данні з додатку Д отримуємо

[pic]

- коефіцієнт маневровості власних коштів за формулою

[pic]

[pic]

л

Підставляємо данні із додатку Д і отримуємо

[pic]

- коефіцієнт платоспроможності

[pic]

[pic]

Підставляємо данні із додатку Д і отримуємо

[pic]

- коефіцієнт рентабельності виробництва

[pic]

[pic]

де ф2.100 - рядок 100 форми №2 звітності підприємства ( аналогічно для

інших складників). Підставляємо данні із додатку Е і отримуємо

[pic]

- питома вага раніше повернутого кредиту у сумі кредиту, що запрошується

за даними пункту 3.1

[pic]

- питома вага середньомісячних надходжень на розрахунковий рахунок у

сумі загальної заборгованості за кредитом.

Сума середньомісячних надходжень на розрахунковий рахунок

Розраховується за даними додатку Д, як різниця між значенням рядка 270

балансу на кінець і на початок звітного року, поділена на 12 місяців і

складає

[pic]

Загальна сума заборгованості за кредитом, у разі використання банком

відсоткової ставки 60% річних, знаходиться за формулою простих процентів,

використовуючи дані пункту 3.1, і дорівнює

[pic]

Звідси питома вага надходжень дорівнює

[pic]

- питома вага загальної суми контрактів на реалізацію продукції у сумі

кредиту, що запрошується за даними пункту 3.1 і дорівнює

[pic]

,*

- питома вага суми статутного фонду у сумі кредиту, що запрошується за

даними пункту 3.1 і дорівнює

[pic]

У колонці "Варіант" таблиці Ж.1 ставиться відмітка навпроти кожного з

варіантів показників, що відповідають інформації про дане підприємство.

Відсутність відмітки у будь-якому пункті, говорить про відсутність

інформації за даним питанням. Далі складаємо суми балів, навпроти яких

стоїть відмітка і Зрівнюємо їх зі значеннями таблиці 3.2.

Сума балів, отримана ВАТ "Запоріжтрансформатор" за результатами аналізу

кредитоспроможності рейтинговим методом дорівнює 400. За результатами

таблиці 3.2 позичальник відноситься до класу Б, тобто, позичальників з

мінімальним ризиком.

Такий результат аналізу говорить про те, що у ході роботи банку з

позичальником існує мінімальний ризик неповернення позики. Відповідно банк

може застосовувати у відношенні до даного підприємства менш жорсткі умови

визначення відсоткової ставки та суми забезпечення кредиту.

3.4 Порівняння методу коефіцієнтів і рейтингового методу аналізу

кредитоспроможності позичальника

У сучасній літературі приводиться безліч різноманітних методів оцінки

кредитоспроможності позичальників. Одним з найбільш поширених є метод

коефіцієнтів. Як і будь-який метод, аналіз кредитоспроможності за допомогою

фінансових коефіцієнтів має низку недоліків. По-перше, не можна

обмежуватися чи віддавати перевагу одному з показників, оскільки ці

коефіцієнти неповно характеризують кредитоспроможність позичальника. Є ще

багато критеріїв, які необхідно враховувати при аналізі. По-друге, в умовах

не стабільної економіки, високих темпів інфляції фактичні показники не

можуть бути єдиною базою оцінки здатності позичальника погасити позику у

встановлений строк. По-третє, відсутня єдина база оптимальних значень

фінансових показників. Їх рівень змінюється залежно від стану економіки

країни. По-четверте, розраховані коефіцієнти фіксують лише мить

економічного часу, залишаючи осторонь безперервні динамічні зміни.

Відсутність інформації про динамічні процеси збільшує невизначеність

відносно фінансового стану підприємства, отже, і ризик при кредитуванні

[ІЗ].

Аналіз кредитоспроможності методом коефіцієнтів передбачає розрахунок

показників. Що характеризують різноманітні аспекти фінансового становища

позичальника. Однак на основі такого аналізу зробити однозначний висновок

про кредитоспроможність вдається не завжди, оскільки одні показники можуть

знаходитись у критичній зоні, а інші бути цілком задовільними. Така

ситуація виникла у пункті 3.2 під час визначення класу позичальника. А

якщо, навіть, і вдається оцінити кредитоспроможність у такий спосіб, то це

не означає, що отримана оцінка є достатньою, бо це оцінка лише одного з

деталізованих критеріїв інтегрованого показника комплексної оцінки

кредитоспроможності позичальника. Вона не враховує репутації позичальника,

його кредитної історії, характеристик проекту, що кредитується,

забезпечення кредиту тощо [10].

Виправити недоліки-аналізу методом коефіцієнтів, можна за допомогою

використання рейтингового методу аналізу кредитоспроможності позичальника.

Він дозволяє детальніше розглянути діяльність позичальника і з більшою

точністю визначити клас його кредитоспроможності.

Більша точність цього методу досягається завдяки:

а) більш детальному розгляду діяльності позичальника з урахуванням крім

балансових показників його кредитної історії, відносин з партнерами,

ділових якостей керівника тощо;

б) використанні при розмежуванні позичальників, більшої кількості

класів кредитоспроможності;

Більшу точність рейтингового методу підтверджує аналіз проведений у

пункті 3.3. За сумою набраних балів позичальника було віднесено до класу Б,

Що говорить про стан його кредитоспроможності вищій за середній. В той

самий час, наліз коефіцієнтів, проведений у пункті 3.2, говорить про

кредитоспроможність позичальника нижче середнього рівня.

Це означає, що навіть, за умов тимчасових фінансових труднощів,

репутація фірми має велику роль у відношеннях з партнерами і фінансово-

кредитними установами.

Однак, слід зауважити, що хоч розглянута нами методика рейтингової

оцінки кредитоспроможності має більш якісний рівень, вона не є ідеальною.

фахівці інших банків можуть мати свої погляди на важливість того чи іншого

показника, що використовується для аналізу. Тому необхідно надалі

вдосконалювати методики, що використовуються банками за допомогою

накопиченого досвіду з питань аналізу кредитоспроможності.

Страницы: 1, 2, 3


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.