бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьБанківські ресурси

наприкінці жовтня 1998 р. значення 7763 млн. гривень.

ТАБЛИЦЯ № 1.

Кошти на рахунках підприємств, організацій та населення у комерційних

банках України.

|Вид валюти|Сума в млн. грн. |Структура у % |

| |19|199|199|199|199|199|Січе|199|199|199|199|199|199|Січе|

| |92|3 |4 |5 |6 |7 |нь-ж|2 |3 |4 |5 |6 |7 |нь-ж|

| | | | | | | |овте| | | | | | |овте|

| | | | | | | |нь | | | | | | |нь |

| | | | | | | |1998| | | | | | |1998|

|У нац. |18|175|140|279|376|477|4598|90 |64 |58 |64 |69 |74 |59 |

|валюті | | |1 |4 |8 |8 | | | | | | | | |

|У |2 |99 |102|157|171|167|3165|10 |36 |42 |36 |31 |26 |41 |

|вільноконв| | |1 |7 |8 |2 | | | | | | | | |

|ер-тованої| | | | | | | | | | | | | | |

|валюті | | | | | | | | | | | | | | |

|Разом |20|274|242|437|548|645|7763|100|100|100|100|100|100|100 |

| | | |2 |1 |6 |0 | | | | | | | | |

Проте зростання обсягу залучених коштів у національній та іноземній

валютах відбувалося залежно від різних чинників із різною швидкістю. Якщо

залишки на рахунках у нац. валюті коливалися переважно під впливом коливань

обсягу грошової маси, то на залишки на рахунках в іноземній валюті впливало

принаймні кілька чинників: поточний баланс міжекспортером та імпортером,

коливання валютного курсу гривні, наявність та відсутність обов’язкового

продажу валютної виручки.

Питома вага залучених коштів у іноземній валюті в загальній сумі

залучених коштів коливалася передусім під впливом поточного валютного курсу

гривні. Нестабільність національної грошової одиниці, яка спостерігалася до

1995 року, обумовила швидке зростання (до 42%) у цей період питомої ваги

депозитів у вільно конвертованій валюті.

Починаючи з 1995 року валютних курс гривні коливався значно

повільніше, а темпи інфляції знизилися, що спричинило наприкінці 1997 року

відповідне зниження питомої ваги валютних вкладів у загальній сумі

залучених коштів (до 26%).

У серпні 1998 р. міжнародна валютно-фінансова криза поширилася на

Україну, що призвело до зниження валютного курсу національної грошової

одиниці. Саме цим пояснюється відповідне значення у даний час (до 41%)

питомої ваги валютних депозитів. Адже сума валютних вкладів у комерційних

банках України обліковується зо поточним валютним курсом НБУ.

Загальна сума залучених коштів у нац. валюті зросла протягом 1992-1997

років, досягнувши наприкінці 1997 р. зростання 4778 млн. грн. (таб. №2).

Однак до кінця жовтня 1998 р. відбулося незначне (3,8%) зниження цього

показника.

ТАБЛИЦЯ № 2.

Структура залучених коштів КБ у нац. валюті.

|Залучен|Сума в млн. грн. |Питома вага (%) |

|і кошти| | |

| |199|199|199|199|199|199|01-1|19|199|199|199|199|199|01-10|

| |2 |3 |4 |5 |6 |7 |0 |92|3 |4 |5 |6 |7 |1998 |

| | | | | | | |1998| | | | | | | |

|Строков|3 |24 |334|671|133|181|1760|17|14 |24 |24 |35 |38 |38 |

|і | | | | |1 |9 | | | | | | | | |

|До |15 |151|106|212|243|295|2838|83|86 |76 |76 |65 |62 |62 |

|запитан| | |7 |3 |7 |9 | | | | | | | | |

|ня | | | | | | | | | | | | | | |

|Разом |18 |175|140|279|376|477|4598|10|100|100|100|100|100|100 |

| | | |1 |4 |8 |8 | |0 | | | | | | |

Питома вага строкових депозитів у загальній сумі залучених коштів у нац.

валюті протягом 1992-1997 років коливалася в межах 14-24%. Це відповідає

значним темпам інфляції в цій період і наявності інфляційних очікувань з

боку юридичних та фізичних осіб, що не сприяє зростанню строкових

депозитів. Проте у 1996-1998 рр. Політика НБУ, спрямована на підтримку

валютного курсу національної грошової одиниці, сформована ще у 1995 році,

почала діяти. Одним із позитивних результатів цієї політики стало зростання

питомої ваги страхових депозитів у національній валюти до рівня 38%.

Ціна залучених строкових депозитів у іноземній валюті традиційно в 2-

3 рази менша, ніж ціна строкових депозитів у нац. валюті, що пояснюється як

недостатнім рівнем розвитку валютного кредитування, так і впливом фактора

ризику будь-яких кредитних і депозитних операцій у іноземній валюті. Саме

тому комерційні банки і їх клієнти-юридичні особи надають перевагу не

строковим депозитам, а вкладам до запитання в іноземній валюті.

Динаміка залучення строкових депозитів і вкладів до запитання в

іноземній валюті (що обліковується у гривневому еквіваленті)

характеризується відносно незначною амплітудою коливань у валютному

еквіваленті протягом 1995-1998 років (таб. №3),

ТАБЛИЦЯ №3

Структура залучених коштів комерційних банків у іноземній валюті за

строками повернення

.

|Залучен|Сума в млн. грн. |Питома вага (у %) |

|і кошти| | |

| |1995 |1996 |1997 |Січень|1995 |1996 |1997 |Січень|

| | | | |-жовте| | | |-жовте|

| | | | |нь | | | |нь |

| | | | |1998 | | | |1998 |

|Строков|605 |804 |833 |1361 |38 |47 |50 |43 |

|і | | | | | | | | |

|До |973 |914 |839 |1804 |62 |53 |50 |57 |

|запитан| | | | | | | | |

|ня | | | | | | | | |

|Разом |1578 |1718 |1672 |3165 |100 |100 |100 |100 |

так і питомої ваги строкових депозитів у загальній сумі залучених коштів у

іноземній валюті, яка коливається протягом цього періоду в межах від 38 до

50%.

Аналіз структури залучених коштів комерційних банків у розрізі

форм власності вкладників (таб. 4) дає змогу зауважити зростання питомої

ваги вкладів підприємств із приватною формою власності і фізичних осіб – із

15% наприкінці 1995 року до 44% наприкінці жовтня 1998 року. Ця тенденція

пов’язана з розвитком ринкових відносин узагалі і процесом приватизації

зокрема. Ринок депозитів фізичних осіб у цей період також розвивався досить

швидкими темпами.

Із цих же причин із кінця 1995 року питома вага вкладів державних

підприємств знизилася з 31 до 17%.

Стосовно зменшення протягом 1997-1998 років залишків на рахунках

підприємств колективної форми власності з 56 до 38% , то на цей процес

вплинули, принаймні 2 основних негативних чинники:

1. криза платежів, яка призвела до неспачі обігових коштів, переважно у

великих колективних підприємств;

2. бартеризація торгівельних зв”язків, яка саме протягом 1997-1998 років

досягла свого максимуму.

Ці негативні фактори значною мірою вплинули на поглиблення бюджетної

кризи у зазначений період.

Розгляд структури залучених коштів комерційних банків у розрізі

секторів економіки до яких належать вкладники (таб. №5), виявляє:

- швидкі темпи зростання у 1995-1998 роках не лише абсолютних сум, а й

питомої ваги вкладів домашніх господарств і підприємств, які їх

обслуговують, на фоні відповідного зниження питомої ваги залишків на

рахунках підприємств нефінансового сектору;

- стрімке збільшення залишків на рахунках підприємств фінансового

(небанківського) сектора економіки у 1998 році.

ТАБЛИЦЯ № 4. Структура залучених коштів КБ за формами власності.

|Форма |Сума в млн. грн. |Питома вага (у %) |

|власнос| | |

|ті | | |

| |1995 |1996 |1997 |Січень|1995 |1996 |1997 |Січень|

| | | | |-жовте| | | |-жовте|

| | | | |нь | | | |нь |

| | | | |1998 | | | |1998 |

|Приватн|642 |1289 |2400 |3404 |15 |23 |37 |44 |

|а | | | | | | | | |

|Колекти|2361 |3085 |3167 |2953 |54 |56 |49 |38 |

|вна | | | | | | | | |

|Державн|1367 |1112 |883 |1293 |31 |20 |14 |17 |

|а | | | | | | | | |

|Разом |4370 |5486 |6450 |7763 |100 |100 |100 |100 |

ТАБЛИЦЯ №5 Структура залучених коштів КБ за секторами економіки.

|Сектор |Сума в млн. грн. |Питома вага (у %) |

| |1995 |1996 |1997 |Січень|1995 |1996 |1997 |Січень|

| | | | |-жовте| | | |-жовте|

| | | | |нь | | | |нь |

| | | | |1998 | | | |1998 |

|Фінансови|17 |7 |6 |199 |0 |0 |0 |3 |

|й | | | | | | | | |

|(небанків| | | | | | | | |

|ський) | | | | | | | | |

|Нефінансо|3557 |3949 |3858 |4304 |81 |72 |60 |55 |

|вий | | | | | | | | |

|Домашні |797 |1530 |2586 |3259 |19 |28 |40 |45 |

|господарс| | | | | | | | |

|тва | | | | | | | | |

|Разом |4371 |5486 |6450 |7762 |100 |100 |100 |100 |

Одже, структура і динаміка зростання залучених коштів комерційних

банків України протягом 1992-1998 років у цілому відображає позитивні й

негативні тенденції, властивні, перехідній моделі економіки.

Треба також зазначити, що в основному комерційні банки мають у

розпорядженні короткострокові ресурси. Через те банки обмежені у своїх

можливостях здійснювати довгострокові інвестиції і переважно надають

кредити для поповнення оборотних коштів.

Банківська система власних грошей не має. Їх специфіка у тому, що

вона перетворює капітал економіки, юридичних осіб у банківські ресурси,

тобто гроші роблять тільки із грошей. Якщо необхідних грошей немає, то ті,

що з’являються з нічого, - порожнє, руйнівні гроші – може продуктувати лише

НБУ, але багатішим

від того український народ не стане. Багатство його залежить від успішної

роботи економіки.

Одже, підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова

орієнтація комерційних банків на сучасному етапі полягає у формуванні

фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом

народжування грошової частини власного капіталу та залучення довгострокових

депозитів від населення і суб’єктів господарювання.

Ось чому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу,

з одного боку, мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати

інвестиції, має стати головною метою банківських реформ.

4. Запозичені кошти комерційного банку.

Запозичений банківський капітал включає позички та позики. Слід чітко

уявляти відмінності між цими поняттями. Позички – це кошти, які комерційні

банки купують один у одного або в НБУ, а позики – це форма мобілізації

додаткового грошового капіталу шляхом емісії й розміщення облігацій.

Облігації відрізняються від акцій тим, що облігації не дають права їх

власникам на участь у керуванні комерційним банком і тим, що акції

випускаються без встановлення строку погашення, у той час як по облігаціях

такий термін встановлюється. Тому кошти, отриманні комерційним банком за

допомогою облігацій, не можуть вважатися власним капіталом. Вони свідчать

про надання власниками облігацій зазначених коштів у розпорядження емітента

у форму довгострокової позики. Власник облігації набуває права на одержання

фіксованого прибутку по ній протягом терміну дії позики. З настанням

терміну погашення облігації банк повертає власнику номінальну вартість

цього цінного паперу.

Продаж облігацій може відбуватися або на підставі їхньої реалізації за

договором із покупцями, або шляхом обміну на раніше емітовані облігації чи

інші ЦП.

Якщо комерційний банк і надалі хоче утримувати у своєму обороті кошти,

запозичені за допомогою облігацій, то він здійснює рефінансування

попередніх випусків. Це відбувається шляхом викупу раніше випущених

облігацій за рахунок коштів, отриманих від випуску нових незабезпечених

грошових зобов’язань. Якщо умовами емісії передбачено, то облігації можуть

бути конвертовані в прості акції, тоді залучені за х допомогою кошти

переходять у власний капітал банку. Конвертованість облігацій дозволяє

підвищити їх привабливість у колі покупців, оскільки дає можливість

останнім придбати акції банку в найбільш вигідний момент. Власники

облігацій ризикують менше ніж власники акцій, оскільки у випадку

банкротства комерційного банку кредиторам кошти повертаються раніше ніж

звичайним акціонерам. Щоб відрізняти кошти, що мобілізовані КБ за допомогою

облігацій, від внесків і депозитів, треба зазначити, що при випуску

облігації банк відіграє активну роль, ініціатива випуску належить йому, у

той час як при залученні внесків роль банку пасивна.

Емісія облігацій регламентується законами України “Про господарські

товариства” і “Про цінні папери та фондову біржу”.

Комерційний банк може випускати облігації для залучення позикових

коштів лише за умови повної сплати усіх випущених ним акцій.

Одним із джерел поповнення комерційного банку є міжбанківський кредит.

Терміни міжбанківських кредитів залежно від фінансового стану їх одержувача

й стратегії кредитора можуть бути різними – як правило, від 1 дня до 6

місяців. Процентна ставка за міжбанківськими предметами переважно нижча ніж

за кредитами, що надаються суб’єктам господарювання, і пов’язана з

обліковою ставкою НБУ.

Банки – позичальники залучають кошти на умовах міжбанківського кредиту

для розширення кредитного потенціалу, а також у зв’язку з необхідністю

регулювання банківської ліквідності. При укладанні договору на

міжбанківське кредитування, крім терміну його повернення, обумовлюється

його обсяг, рівень процентної стави, порядок погашення (додаток № ). Як

правило, при порушенні термінів погашення міжбанківського кредиту банк –

кредитор використовує своє право на безспірне списання боргу, якщо ж банк –

боржник, що запозичив міжбанківські кредитні ресурси не може своєчасно і в

повному обсязі погасити борг за ними, то він терміново змушений звертатися

до позик, переважно на невигідних для нього умовах, від інших банків, що

негативно впливає на його фінансову стійкість. Найпростішим способом для

оцінки стану використання запозиченого капіталу в цілому може бути

переодичне визначення банком коефіцієнта зв’язаності залученого й

запозиченого капталу. Зазначений коефіцієнт слід порівнювати. Це означає,

що всі його залучені ресурси задіяні в обігу. Складнішим способом оцінки

депозитів і залученого капіталу в цілому, що застосовувалися банком, є

переодичне зіставлення розмірів залучених ресурсів, згрупованих за

джерелами, термінами, обсягами процентних виплат , і визначення на цій

підставі ефективному розміщення залученого й запозиченого капіталу залежно

від утримання доходу за різними групами.

Міжбанківський ринок це один із сегментів ринку кредитних ресурсів.

Його структура характеризується наявністю учасниками ринку (покупці і

продавці), набором фінансових інструментів (депозити і кредити),

організації, що утворюють інфраструктуру ринку (система комунікацій,

інформаційна система, СЄП), наявність керівних органів, які впливають на

конкуренцію.

Комерційні банки виходять на міжбанківський ринок з певною метою:

- або для надійного розміщення коштів (в цьому випадку банк виступає

кредитором, його позиція на ринку в цьому випадку дадатня, тобто довга);

- або з метою оперативного залучення коштів (банк виступає в ролі

позичальника, його позиція на ринку від’ємна, тобто коротка);

- і з метою отримання прибутку.

Одним із головних завдань на ринку межбанківських кредитів є

приведення позицій до “нуля”.

Надання кредитів комерційними банками на межбанківському ринку

регламентується наступним нормативними актами:

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”;

2. Цивільний кодекс України;

3. Нормативними актами НБУ (положення про кредитування);

4. Статутом комерційного банку;

5. Кредитним договором.

При кредитування комерційними банками один одного, банк - позичальник

надає такі документи банку – кредитору:

1. заява на одержання міжбанківського кредиту;

2. установчій договір;

3. копію статуту, що засвідчена нотаріально;

4. копію ліцензії на проведення банківських операцій, завірену нотаріально;

5. картка із зразками підписів та відтиском гербової печатки, що завірена

нотаріально;

6. баланс на поточну звітну дату;

7. розрахунок економічних показників на поточну звітну дату;

8. показники діяльності КБ;

9. форма забезпечення і строкове зобов’язання

Банк – кредитор після ретельної перевірки і аналізу даних документів

визначає кредитоспроможність банка-позичальника за такими даними:

- сумою активів балансу банку;

- сумою власних коштів банку;

- сумою прибутку до оподаткування;

- залишком кредитної заборгованості;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.