бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьРозрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення

договору й інших документів з електронним підписом, арбітражний суд повинен

вимагати у них виписку з договору, де зазначено процедуру узгодження

розбіжностей, а саме: яка сторона зобов'язана доводити ті або інші факти й

достовірність підпису. З урахуванням цієї процедури арбітражний суд

перевіряє достовірність поданих сторонами доказів.

Стан в Україні:

Регулююча роль держави в цьому питанні здійснюється через два державних

органи: Національний банк України, який визначає вимоги технологічного

характеру, включаючи безпечність розрахунків, та Департамент спеціальних

телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, що

визначає вимоги по захисту інформації.

Одним з основних документів, що узаконив використання системи “клієнт-

банк” є Постанова Національного банку України “Про затвердження Інструкції

про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №135 від

29.03.2001, яка передбачає використання електронного платіжного доручення

на рівні паперового із застосуванням електронного підпису на основі

криптографії данних.

Однак, вперше цю тему було освітлено і чітко обговорено в Законі

України “Про платіжні системи і переказ коштів в Україні” від 16 травня

2001року. Він визначив статус електронного документу та електронного

цифрового підпису. Від того часу електронний платіжний документ та

електронний цифровий підпис на цьому документі мають однакову юридичну силу

з паперовим документом та підписом, зробленим від руки.

Електронний цифровий підпис є обов’язковим реквізитом електронного

документу, безвідривно пов’язаний з його змістом, дає можливість

підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, що його підписала.

Відповідальність за достовірність інформації, що присутня в електронному

документі, несе особа, що підписала даний документ.

У відповідності до вимог Закону переказ грошових коштів здійснюється

банком після відповідної перевірки електронного цифрового підпису. У

випадку недотримання вказаних вимог банк несе відповідальність за втрати,

що зазнали суб’єкти переказу.

Оскількм електронний цифровий підпис уявляє собою сукупність данних,

отриманих за допомогою криптографічних перетворень, то засоби, за допомогою

яких були здійсненні дані криптографчні перетворення, повинні мати

сертифікат відповідності. Така вимога присутня в Указі Президента України

№505/98, який встановлює необхідність використання тільки сертифікованих

криптозасобів для захисту інформації конфіденційного характеру. Схожі

вимоги також присутні в проекті закону “Про електронні документи та

електронний документообіг”, що було прийнято в першому читанні 20.09.2001р.

Підсумовуючи стан правового поля, що регламентує електронний

документообіг в Україні, хотілося б відзначити значний прогрес та успіхи в

цьому напрямку останнім часом. Скоріш за все це пов’язано з прийняттям

Україною такого значного сегменту світового ринку, як електронна торгівля

та електронні послуги. Зміни, що стали очевидними на рівні технологій,

нарешті почали знаходити своє відображення у законодавчій базі.

Такі кроки, доведені до реального застосування у судовій практиці,

допоможуть вітчизняним компаніям захистити себе як на національному ринку,

так і на міжнародному, при цьому не втрачаючи конкурентоспроможності на

такому значному сегменті ринку, який охоплює електронний документообіг.

Система “клієнт-банк” повністю побудована на використанні електронного

документообігу. Враховуючи велику долю розрахунків країни, що проходить

через дану систему, держава не може залишатись осторонь процесу формування

законодавчого закріплення норм електронного документообігу. Визначення ж

ключових моментів законодавчою базою дозволить перевести електронні

розрахунки, в тому числі і з використанням системи “клієнт-банк” в

абсолютно нове поле довіри – поле гарантії операцій з боку держави на рівні

нормативно-правових документів.

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ПО СИСТЕМІ “КЛІЄНТ-

БАНК”

2.1. Особливості методики здійснення аналізу проведення операцій по системі

“клієнт-банк”.

В процесі економічного аналізу проведення операцій по системі “клієнт-

банк” застосовується ряд спеціальних способів та прийомів, в яких,

відображається його системний та синтетичний характер. Системність в

економічному аналізі обумовлено тим, що всі досліджувані процеси

розглядаються в багатогранності та внутрішній єдності. В ході такого

аналізу визначаються й вивчаються зв’язки між сторонами й елементами,

встановлюється, яким чином ці зв’язки в результаті взаємодії призводять до

єдності досліджуваного процесу.

Всі способи та прийоми економічного аналізу можна умовно поділити на

дві групи: традиційні та математичні. До першої відносяться такі способи та

прийоми, котрі знайшли застосування практично з моменту виникнення

економічного аналізу. Багато математичних способів і прийомів увійшли в

коло аналітичних розробок значно пізніше, коли широкого застосування набули

персональні комп’ютери.

Для нашого дослідження були використані як перші, так і другі.

До основних традиційних способів та прийомів економічного аналізу

можна включити використання відносних та середніх величин, застосування

порівняння, групування та індексного методу.

Відносні та середні величини широко застосовуються в процесі аналізу.

Відносні величини, наприклад, мають більші переваги перед величинами

абсолютними. Останні, в основному, слугують базою для обчислення відносних

величин, що можуть виражати ступінь виконання плану, динамізм та

пропорціональність процесів.

За допомогою середніх величин, що обчислені на основі масових даних

про якісно однорідні явища, можливо, як вказувалось вище, визначити

загальні тенденції та закономірності в розвитку економічних процесів.

Порівняння – найбільш ранній та найбільш поширений спосіб аналізу.

Починається він із співвідношення явищ, тобто із синтетичного акту, за

даними якого аналізуються явища, що порівнюються, виділяється в них

загальне та відмінності, виникаюче в результаті аналізу загальне, в свою

чергу, поєднує, тобто синтезує, узагальнюючі явища. Порівняння як робочий

прийом пізнання того чи іншого явища, поняття, співвідношення

застосовуються дуже широко. В економічному аналізі спосіб порівняння

вважається одним з найважливіших, з нього й починається аналіз. Існують

декілька форм порівняння: порівняння з планом, порівняння з минулим,

порівняння з кращим, порівняння з середніми даними.

Важливою задачею аналізу діяльності банку є, як відмічалось вище,

всебічна оцінка виконання плану. Цим обумовлена важливе значення способу

порівняння фактичних показників з плановими. Безперечною умовою такого

порівняння повинні бути співставність по змісту та структурі планових та

звітних показників. Виявлені в результаті порівняння звітних показників з

плановим відхилення є об’єктом подальшого аналізу. При цьому встановлюються

обставини, пов’язані з якістю самого планування. Зокрема, значні позитивні

відхилення від плану можуть іноді виникати в результаті заниженого або

недостатньо завантаженого плану. Для забезпечення співставності результатів

допускаються й розрахункове коригування планових показників. Так, можливо і

повинно бути перераховано планові суми витрат по статтям як-то витрати на

оплату праці співробітників, що задіяні на даному проекті, оренду каналів

зв’язку, загальногосподарські витрати тощо.

Порівняння з минулим часом також широко застосовується при аналізі

діяльності комерційного банку. Воно проявляється у співставленні показників

одного дня, декади, місяця, кварталу, року тощо, з аналогічними періодами у

минулому.

Порівняння з минулим часом пов’язано з великими труднощами, що

викликані значними порушеннями умов співставності. Економічно неграмотним

буде порівняння результати за різні проміжки часу. В нашому випадку, також,

не слід порівнювати результати кварталів, адже повинно бути враховано

сезонність попиту на банківські продукти, зокрема на систему “клієнт-банк”.

Порівняння з кращим – з кращими методами роботи і показниками, новими

досягненнями – може здійснюватись як в рамках банку, так і поза його

межами.

Групування є невід’ємною частиною практично будь-якого економічного

дослідження. Воно дозволяє вивчати ті чи інші економічні явища в їх

взаємозв’язку та взаємозалежності, виявити вплив найбільш впливових

факторів, визначити ті чи інші закономірності та тенденції, притаманні цим

явищам та процесам. Групування передбачає певну класифікацію явищ та

процесів, а також факторів, що передують виникненню даних явищ.

Наукова класифікація економічних явищ, їх поєднання в однорідні групи

та підгрупи можливе лише на основі їх ретельного вивчення. Неможливо

групувати явища за випадковими ознаками, необхідно розкривати їх економічну

природу. Те ж саме можна сказати й про причини та фактори, що впливають на

ці показники. За допомогою теоретико-економічного аналізу встановлюється

причинний зв’язок, взаємозалежність, взаємообумовленність, основні причини

й фактори і лише після цього – характер їх впливу за допомогою групових

таблиць. Неможливо складати групову таблицю для виявлення другорядного

фактору, так як вона не дасть жодних важливих результатів.

Групування як спосіб аналізу може бути широко застосований середніми

та центральними органами управління банком.

Значення методу статистичного групування в аналітичній роботі зростає

в зв’язку із зростанням та удосконаленням управління банком, в зв’язку з

виділенням окремих підрозділів банку, як єдиного організму, сукупність яких

і створює результат банку вцілому.

Структурне групування використовується, як показує назва, при вивченні

складу явища, аналізу пропорційності явищ тощо.

Аналітичне групування, що охоплює по суті типологічне та структурне,

застосовується для виявлення взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємодії

між явищами, що вивчаються, об’єктами та показниками. Це групування можна

вважати першим кроком кореляційного аналізу, оскільки останній передбачає

першочергове встановлення наявності зв’язку між явищами, що вивчаються,

визначення суттєвих ознак (факторів) та напрямків їх впливу.

Математичні в економічному аналізі, що отримали зараз широкий

розвиток, відображають розвиток як самої економічної теорії, так і

прикладної математики. При цьму створюється ряд нових направлінь, що

пінтегруються з рядом математичних дисциплін (теорією ймовірності і

математичної статистики, випадковими керуємими процесами, топологією,

теорією чисел, математичною логікою та функціональним аналізом).

Застосування математичних методів при вивченні економічних процесів

пов’язано з наступними явищами:

переходом від використання окремих економіко-математичних моделей до

їх системи, що відображає різноманітні ієрархічні рівні функціонування, в

нашому випадку, банку;

розширенням арсеналу засобів математичного аналізу економічних

проблем;

ускладненням окремих передумов побудови окремих моделей та їх системи

з ціллю найбільш адекватного та реального відображення існуючих

взаємозв’язків;

економічною реалізацією математичних моделей (кількісним визначенням

параметрів моделі на основі обробки звітної та нормативної інформації);

створенням єдиного інформаційно-технічного забезпечення всієї системи

економіко-математичних моделей;

узагальненням (аналізом) практики використання методів математичного

моделювання, включаючи вивчення методів проведення економічних

експериментів;

збагаченням математичних методів новими підходами аналізу і синтезу

явищ та процесів; переходом від класичного моделювання економічних процесів

мовою математичного програмування до складних моделей ієрархічної

організації динамічного характеру із стохастичними параметрами та змінними.

Розвиток математичних методів економічного аналізу не означає однак,

що традиційні способи та прийоми, що були охарактеризовані вище, не мають

жодного значення в процесі нашого аналізу. Потрібно розумне використання як

перших, так і других прийомів та способів. Надмірна математична

формалізація вивчаємого процесу користі не принесе.

Попередження на цей рахунок ідуть від самих математиків. Складний

характер економічних проблем, за їхніми словами, не допускає формального

підходу до їх рішення, потребує використання різноманітних методологічних

засобів. Неможливо розраховувати на можливість за допомогою “однієї

формули”, наприклад, за допомогою однієї математичної моделі, повністю

вирішити всі проблеми, пов’язані з вивченням та управлінням певним

економічним (в тому числі й банківським) процесом чи явищем. Оптимізаційні

математичні методи необхідно вдало застосовувати не тільки з іншими

математичними прийомами (цільовими програмами, імітаційними методами тощо),

а й з традиційними засобами економічного аналізу, що дозволяють в ряді

випадків більш конкретно й точно врахувати специфіку того чи іншого

підрозділу або окремих операцій.

До математичних методів економічного аналізу можна віднести: графічні

методи, кореляційний та регресійний аналіз, лінійне, динамічне та випукле

програмування, математичні теорії ігр та масового обслуговування, матричні

методи, методи імітації тощо. На наш погляд, для аналізу явища, що

вивчається в данній роботі доцільно буде застосувати графічний метод та

метод кореляційно-регресійного аналізу.

Графічний метод пов’язаний, насамперед, з геометричним зображенням

функціональної та нефункціональної залежностей за допомогою геометричних

фігур на площині. Графіки використовуються для швидкого та наглядного

зображення залежностей.

В економічному аналізі застосовуються майже всі види графіків:

діаграми порівняння, діаграми часових рядів, криві розподілу, графіки

кореляційного поля тощо.

Особливо широко, для наглядного відображення динаміки явищ (а в

аналізі з динамічними рядами доводиться дуже часто мати справу)

використовується діаграми часових рядів.

Метод кореляційного і регресійного аналізу широко застосовується для

визначення тісноти зв’язку між показниками, що не знаходяться у

функціональній залежності. Кореляція показує ймовірну залежність між

явищами; вона може бути виявлена як між двома кількісними явищами, так і

між багатьма величинами. В останньому випадку доводиться мати справу з

множинною кореляцією.

Безперечною умовою кореляційного та регресійного аналізу є

забезпеченість статистичними данними, обгрунтованість застосування до

вивчаємого явища відповідної ймовірностної схеми (практично це зводиться до

вибору відповідного явища).

Тіснота зв’язку між явищами, що вивчаються, вимірюється кореляційним

співвідношенням ( для криволінійної залежності). Для прямолінійної

залежності обчислюється коефіцієнт кореляції.

В процесі аналізу нами буде розраховано ряд показників, коефіцієнтів,

що характеризують явище багатогранно.

Так, при вивченні динаміки розвитку системи “клієнт-банк” у Київській

філії Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, ми

розрахуємо наступні показники:

Абсолютне відхилення (базове)

А(б) = Кі – Ко,

де А (б) – абсолютне відхилення (базове),

Кі – кількість у звітному періоді;

Ко – кількість на початок періоду.

Абсолютне відхилення (ланцюгове)

А (л) = Кі – Кі-1,

де А (л) – абсолютне відхилення (ланцюгове),

Кі – кількість у звітному періоді;

Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному.

Темп росту (базовий)

Тр(б) = Кі / Ко * 100%,

де Тр(б) – темп росту (базовий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Ко – кількість на початок періоду.

Темп росту (ланцюговий)

Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100%,

де Тр(л) – темп росту (ланцюговий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному.

Темп приросту (базовий)

Тпр(б) = Кі / Ко * 100% - 100%,

де Тпр(б) – темп приросту (базовий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Ко – кількість на початок періоду.

Темп приросту (ланцюговий)

Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100% - 100%,

де Тпр(л) – темп приросту (ланцюговий);

Кі – кількість у звітному періоді;

Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному.

Абсолютне значення одного проценту приросту

А% = А(б) / Тпр(б)

де А% - абсолютне значення одного проценту приросту;

А(б) – абсолютне відхилення (базове);

Тпр(б) – темп приросту (базовий);

Середнє арифметичне значення

Ксер = ( Кі / n

де Ксер = среднє арифметичне значення показника К;

( Кі – сума значень К за звітний період;

n – кількість періодів.

Аналіз структури передбачає вивчення співвідношень, в першу чергу

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.