бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьСпоживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

суди банк може потребувати переводу заробітної плати позичальника на його

поточний рахунок в цьому банку. Кредитоспроможність ділового

підприємства, в свою чергу, залежить від величини та регулярності

отримання прибутку. При цьому важливо встановити характер ділових

зв`язків фірми. Якщо основний дохід надходить від одного - двох

контрагентів чи пов`язаний з деякою однією великою угодою, ризик

непогашення кредиту внаслідок ненадходження доходу суттєво зростає. Що

стосується реалізації активів ( нерухомості, цінних паперів і т. ін. )

як метода погашення суди, то основна небезпека складається в тому, що

виручка від продажу може бути значно меншою, ніж необхідна для погашення

боргу. Банк завжди повинен враховувати можливі помилки та брати з

клієнтів зобов’язання про погашення неповернутої частини боргу за рахунок

власних коштів.

Строк кредиту. Чим більш великий термін суди, тим вище ризик, тим

більше ймовірність того, що виникнуть непередбачені труднощі і клієнт не

зможе погасити борг у відповідності з договором. Комерційний банк,

виходячи з характеру залучених коштів, повинен обмежити свою кредитну

діяльність у сфері середньо- та довгострокових операцій, щоб забезпечити

необхідну ліквідність балансу та задовольнити вимоги вкладників. Тому

кредити терміном до трьох років вважаються найбільш сприятливими для

комерційного банка. Разом з тим, з ростом питомої ваги строкових вкладів

та розвитком ринку міжбанківських кредитів банки все більш розвивають

практику видачі середньо термінових кредитів діловим фірмам ( на термін

до 6 - 7 років ) та довгострокового кредитування індивідуальних

позичальників на купівлю або ремонт житлових будинків ( на термін 8 - 25

років ).

Забезпечення. Важливим елементом кредитної угоди є те, які активи

позичальник зможе заставити в якості забезпечення кредиту. При цьому

необхідно підкреслити, що кредит повинен видаватися на визначені цілі,

для фінансування конкретної господарської операції, а не в обмін на

забезпечення як таке. Забезпечення - це остання лінія оборони для банка

і рішення надати споживчий кредит завжди повинно базуватися на перевагах

самого проекту, що фінансується, а не на привабливості забезпечення. Якщо

сама основа кредитної угоди пов`язана з підвищеним ризиком, було б

великою помилкою видати кредит під гарне забезпечення, використавши його

як джерело погашення боргу. Тому питання забезпечення повинно

вирішуватися вже після того, як кредитна угода вважається придатною для

банка.

Без забезпечення кредит може надаватися лише в тих випадках, коли

джерело погашення суди має дуже високу надійність.

Ціна кредиту. Винагорода банку за кредит складається із двох

основних елементів: відсотку за кредит та комісії за відкриття кредиту.

Відсоток за кредитом, як правило, визначається шляхом нарахування

надбавки до базової ставки. Базова встановлюється кожним банком

індивідуально. Надбавка залежить від характеру споживчого кредиту та

ступеня ризику, пов`язаного з нею.

Що стосується комісії, яку банк отримує при заключенні кредитного

договору, то можливі варіанти: одноразова сплата фіксованої винагороди в

відповідності з шкалою тарифів, що діє в даному банку або сплата комісії

в розмірі 1 - 5 % від суми наданого кредиту.

Структурування може здійснити серйозний вплив на успіх кредитної

угоди. Якщо банк визначив в договорі дуже короткі терміни погашення суди,

то позичальник може залишитись без капіталу, необхідного для нормального

функціонування. В результаті випуск продукції не буде рости згідно

першопочатковим планам. Напроти, якщо банк надає дуже ліберальні умови

сплати боргу ( скажемо, якщо грошові кошти для погашення напіврічної

суди будуть отримані на протязі одного місяця ), то позичальник буде

тривалий час безконтрольно використовувати отриманий кредит.

Невірне визначення суми кредиту може призвести до серйозних

проблем. Якщо сума занижена ( наприклад, замість необхідних 300 тис. дол.

отримано 100 тис. дол. ), то позичальнику незабаром потрібно буде ще 200

тис. дол. , першопочатковий кредит не буде погашений в термін. У

зворотній ситуації (видали 200 тис. дол., коли необхідно 100 тис. дол. )

клієнт буде мати надлишкові суми та витратить їх на фінансування витрат,

не передбачених кредитною угодою.

Прийнявши позитивне рішення про видачу кредиту та провівши

структурування суди, банк проводить переговори з клієнтом та розробляє

компромісний варіант угоди, що задовольняє обидві сторони. При цьому банк

враховує ступінь фінансового обмеження позичальника, наявність у нього

альтернативних джерел кредиту зі сторони конкуруючих кредитних установ.

Якщо поле маневрів клієнта обмежено, банк може наполягати на більш

жорстоких умовах по відношенню до термінів погашення, забезпечення,

вартості кредиту і т. ін.

Кредитний договір – це розвернутий документ, який підписують

учасники кредитної угоди, та містить детальне описання всіх умов кредиту,

що надається. При цьому банк повинен володіти письмовим рішенням ради

директорів компанії, що підтверджує повноваження керівних осіб на

підписання угоди .

1.2.8Контроль за погашенням кредиту.

Для контролю за ходом погашення суди банк формує спеціальне

кредитне досьє, де знаходиться вся документація по кредитній угоді та всі

необхідні відомості про позичальника. Документи групуються наступним

способом:

12. матеріали по кредиту ( копії кредитного договору, боргових

зобов’язань, гарантійних листів і т. ін.);

13. фінансово – економічна інформація (аналітичні таблиці, податкові

декларації, бізнес-плани і т. ін.);

14. матеріали про кредитоздатність клієнта ( аналітичні звіти кредитних

агентств, відомості, отримані від інших банків, телефонні запити і т.

ін.);

15. документи по забезпеченню суди ( свідоцтво про заставу, документи про

передачу прав по вкладам та цінним паперам, закладні і т. ін.);

16. листування по суді ( листування з клієнтом, записи телефонних розмов і

т. ін.).

Банк повинен здійснювати постійний контроль за виконанням умов

кредиту, обумовлених договором, або кредитний моніторинг. Кінцева ціль –

забезпечити погашення в термін основного боргу та сплату процентів по суді.

Кредити, з якими виникають труднощі з погашенням, називаються проблемними

кредитами. Поява проблемного кредиту, як правило, не є несподіванкою:

досвідчений фінансист може виявити признаки небезпеки задовго до того, як

неспроможність клієнта погасити суду стане явною. Детальний аналіз поточної

фінансової звітності в спів вставленні з минулими звітами виявляє такі

тривожні сигнали, як різке збільшення кредиторської заборгованості,

зниження коефіцієнтів ліквідності, падіння об`ємів продажу, збитки від

операційної діяльності і т. ін. Поганими симптомами є ненадання в термін

запрошеної банком інформації або фінансових звітів, ухилення керівників

фірми від телефонних та особистих контактів з банком, захоплення клієнта

створенням нових підприємств або скупкою нерухомості, накопичення

спекулятивних запасів, втрата клієнтів і т. ін. Багато можуть розповісти

кредитному відділу поведінка ділових партнерів позичальника (запити про

його кредитоспроможність постачальників, анулювання страховки страховою

компанією ) або повідомлення інших відділів банку ( наприклад, поява сальдо

на рахунку клієнта в цьому банку).

Якщо банк виявив несприятливу суду, що може призвести до

неплатежів, він повинен діяти негайно. Найкращий вихід – обговорення справ

з позичальником та розробка програми подолання кризової ситуації. Такий

варіант найбільш сприятливий, ніж об`явлення позичальника банкрутом.

Судове переслідування позичальника може мати негативний ефект, якщо

останній доведе, що дії банку нанесли йому ущерб і довели до банкрутства.

Якщо вдається переконати клієнта, що становище можна виправити,

банк може запропонувати продати активи і т. ін.

Отже в кінці першого розділу можна підсумувати, що не дивлячись на

те, що за кордоном обсяг кредитних операцій по споживчому кредитуванню

складає одну третину від загального обсягу наданих кредитів, споживче

кредитування в Україні ще не набуло великого розповсюдження серед банків,

але є вже декілька банків які почали займатися кредитування населення. Що ж

стосовно самого споживчого кредиту то існує декілька специфічних рис. По-

перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником,

сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від

позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для

придбання активів, що породжують рух вартості ( Наприклад. Акцій, облігацій

тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються

переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило,

фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб

населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика

прискорює отримання певних благ ( товарів, послуг), які вони могли б мати

(придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих

товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання

споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит,

життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних

запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер,

оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого

рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами ), утвердженню

принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче

кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій

країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються на

пільгових умовах. Одним з найбільших банків, який займається споживчим

кредитуванням є Ощадний державний спеціалізований банк України, який на

даний момент здійснює близько трьох видів короткострокових кредитів та

чотирьох довгострокових видів кредитування.

Саме кредитування відбувається шляхом реалізації процесу кредитування, який

в свою чергу включає наступні етапи, кожен з яких вносить свій внесок в

якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та

прибутковості для банку:

1) попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

1) розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім

позичальником;

1) оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з

видачею кредиту;

1) підготовка кредитного договору ( структурування кредиту ) та його

підписання;

1) контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Особливо цікавими є методики оцінки кредитоспроможності позичальника за

допомогою рейтингу. Раніше вони в основному використовувалися західними

банками. До теперішнього часу розроблена значна кількість методик оцінки

кредитоспроможності позичальника. Вони відрізняються по числу показників,

що використовуються для оцінки кредитоспроможності, підходом до оцінки

критеріальних меж оціночних показників, оцінкою значимості кожного із

відібраних показників, методикою підрахунку сумарної кредитоспроможності.

Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі

отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні

коштів на їх розробку.

Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості

безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони

банків України і тому все більше і більше українських банків до розробки

власних рейтингових систем оцінки кредитоспроможності позичальника -

фізичної особи.

РОЗДІЛ 2

2.Механізм реалізації споживчого кредитування в Ощадбанку України

2.1Аналіз організації споживчого кредитування в Ощадбанку України

Ощадний банк України розпочав діяльність як самостійна установа в 1991

році в умовах, коли 84 млрд.крб., або 44,2% валюти балансу було вилучено

Держбанком СРСР. У Ощадбанку залишились зобов’язання перед вкладниками без

відповідних ресурсів для їх виконання.

Приведення в аналітичному огляді порівняння Ощадбанку зі Ощадбанком

Росії не коректне з наступних причин: 1) з балансу банку не вилучались

кошти; 2) банк обслуговує бюджетні і державні акціонерні установи в т.ч. -

РАО “ЄЕС”, Державтоінспекція та інші; 3)держава двічі компенсувала вклади

громадян віком старше 80 років.

Ощадний банк є державним банком, має найбільш розгалужену мережу(625

відділень, 12000 філій та 300 окремих виносних філій), спеціалізується на

проведенні розрахунково-касового обслуговування, але органи державної влади

– розпорядники бюджетних коштів та бюджетні організації обслуговуються в

різних банках, часто втрачаючи кошти від їх ризикової політики та прямих

зловживань.

В минулому році загроза фінансової кризи, інфляційні очікування

призвели до відтоку вкладів.

Незважаючи на великий відтік вкладів населення, Ощадбанк України пішов

на зустріч Уряду і одним з перших банків погодився на проведення

конверсійних операцій з державними цінними паперами. Сума конверсійних

цінних паперів склала 349,1млн.грн., або 90,8% портфелю цінних паперів

Ощадбанку. Протягом серпня – жовтня повинні були погаситись цінні папери

на суму 135,0 млн.грн. з доходом 25,4 млн.грн., тобто на коррахунок банку

протягом цього періоду було б зараховано 160,4 млн.грн. Фактично Ощадбанк

отримав від Національного банку України кредитні ресурси в сумі 20 млн.грн.

під 40% річних зі строком повернення їх в листопаді минулого року

Крім того, Урядом відвернуті з банку і не обслуговуються кредитні

ресурси в сумі 133,7 млн.грн., враховуючи неотримані відсотки,

Казначейством не відшкодовані витрати Ощадного банку по пільговому

кредитуванню громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської

катастрофи, в сумі 1,4 млн.грн. Залишились невиконаними зобов’язання

Держави щодо виплати компенсації громадянам України, передбачені захищеною

статтею Закону “Про державний бюджет на 1998 рік” в сумі 100 млн.грн.

Це різко погіршило ліквідність Ощадбанку, особливо враховуючи різке

посилення резервних вимог Національного банку України.

Що стосовно надання кредитів на споживчі цілі установами Ощадбанку, то

вони регулюються внутрішніми положеннями банку, згідно з якими установи

Ощадного банку України надають кредити повнолітнім дієздатним громадянам

України, які мають постійне джерело доходу. При чому, при наданні кредиту

перевага надається громадянам, які одержують заробітну плату, пенсію та

інші грошові доходи через установи Ощадбанку.

У межах основних напрямків кредитної та процентної політики, що

визначається Ощадним банком України, встановлюються:

об'єкти кредитування;

максимальні розміри кредитів;

мінімальні процентні ставки за кредитами;

строки користування кредитом.

В окремих випадках Ощадбанк може вдаватись до впровадження

особливих умов кредитування за деякими видами кредитів та категоріями

позичальників.

Що стосовно видачі установами банку кредитів населенню, то вона

здійснюється в межах кредитних ресурсів, які мобілізуються на місцях, а

також купуються у інших установах Ощадбанку. Всі кредити громадянам

надаються у національній валюті України.

Обов'язковою умовою надання кредиту є його забезпечення заставою

(закладом) майна. Застава (заклад) оформлюється договором застави (закладу)

в письмовій формі. Заставодавцем може бути як сам позичальник, так і третя

особа - майновий поручитель. Предметом застави (закладу) можуть бути

цінності, ліквідне рухоме та нерухоме майно. Предмет застави (закладу)

повинен належати на правах власності позичальнику або майновому поручителю

і бути вільним від інших зобов'язань.

Майно, що є предметом застави і залишається у володінні заставодавця,

має бути застрахованим. Банк може вимагати від заставодавця застрахувати

майно на свою користь. Страхування майна здійснюється шляхом укладання

Договору страхування із страховою компанією за рахунок заставодавця на

суму, не меншу від суми зобов’язань, що забезпечуються цим майном, з

урахуванням можливих витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на

заставлене майно та його реалізацією.

Страхування майна здійснюється за оцінкою його вартості, яка була

узгоджена сторонами при прийманні майна під заставу.

У разі якщо предметом застави є нерухоме майно або транспортний

засіб, договір застави повинен бути нотаріально засвідчений (нерухомість –

за місцезнаходженням, транспортні засоби – за місцем реєстрації).

Накладання заборони на відчуження та повторну заставу нерухомого

майна здійснюється державним нотаріусом за місцезнаходженням цього майна

(житлового будинку, квартири, садового будинку, гаражу та ін.), накладання

заборони на відчуження та повторну заставу транспортних засобів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.