бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьВиды кредитов коммерческих банков

та кредитних вiдносин:

1. Порушення основних принципiв кредитування, викладених у положеннi

"Про кредитування". Кредитна полiтика характеризується пiдвищеним ризиком.

Значна кiлькiсть банкiв має в кредитному портфелi критичну питому вагу

пролонгованих, прострочених та безнадiйних щодо повернення позик.

2. Недостатнiй аналiз фiнансового стану позичальникiв при наданнi

кредитiв.

3. Вiдсутнiсть аналiзу кредитного портфелю з боку керiвникiв

комерцiйних банкiв, що призводить до концентрацiї кредитних ресурсiв у

руках одного позичальника.

4. Надання кредитiв без оформлення належним чином договорiв.

5. Низький рiвень якостi укладених договорiв з юридичної точки зору

(вiдсутнiсть пунктiв про коригування процентних ставок, про санкцiї за

нецiльове використання позики, неконкретне визначення мети надання кредиту

або повна його вiдсутнiсть; надання кредиту без встановлення чiтких строкiв

його повернення тощо).

6.Порушення вимог Положення "Про кредитування" в частинi оформлення

кредитних справ позичальникiв (такi справи або повнiстю вiдсутнi або пакет

документiв укомплектований лише частково, вiдсутнiсть у справi договорiв на

пролонгацiю).

7. Недотримання вимог Закону України "Про заставу" (надання позик пiд

забезпечення без нотарiального засвiдчення застави, без страхування

заставленого майна, прийняття заставленого майна тiльки на суму виданих

кредитiв без врахування вiдсоткiв за користування, вiдсутнiсть у кредитнiй

справi опису заставленого майна тощо).

8. Несвоєчасне вiднесення простроченої та пролонгованої заборгованостi

на вiдповiднi рахунки, що призводить до викривлення бухгалтерської

звiтностi тощо.

9. У бiльшостi випадкiв комерцiйнi банки не перевiряють цiльове

використання наданих кредитiв.

10. Претензiйно-позовна робота комерцiйних банкiв ведеться на низькому

рiвнi.

Звичайно, ці всі порушення сприяють зростанню в кредитних портфелях

комерційних банків проблемних видів кредитів, що є надзвичайно негативним

явищем.

Неможливiсть одержувати зараз прибутки iнфляцiйного характеру i

вимагає вiд комерцiйних банкiв бiльш реального пiдходу до якостi кредитного

портфеля. Запобiгти негативним тенденцiям, пов’язаним зкредитною дiяльнiстю

банкiв, допомагає також дотримання нормативу достатностi власного капiталу.

Щоб уникнути проблемних кредитiв, банку, перш за все необхiдно звернути

увагу на досконалiсть вивчення якостi кредитного портфелю i квалiфiкацiю

своїх працiвникiв, що проводять цю оцiнку.

Якщо ж попередження проблемного кредиту не вдалося i є загроза

негативного його впливу на дохiднiсть, банк повинен термiново вжити заходiв

щодо забезпечення негайного й повного погашення позики. Як показує

практика, добрий ефект дає розроблення спiльно з боржником плану дiй для

вiдновлення фiнансової стiйкостi пiдприємства й подолання вад у його

дiяльностi.

Якщо застосованi заходи неефективнi, то банк повинен забезпечити

задоволення соїх iнтересiв, вимагаючи погашення боргу за рiшенням судових

органiв. Може знадобитися й продаж застави, подання претензiй до гаранта

тощо.

Але першочергове завдання комерційних банків – попередити виникнення

небажаних видів кредитів, підвищити частку строкових, стандартних кредитів

і скоротити до мінімуму або зовсім уникнути пролонгованих, прострочених,

безнадійних, небезпечних, сумнівних кредитів.

Для досягнення цієї мети Найіональний банк України пропонує вжити такі

заходи:

1. Для захисту комерцiйних банкiв та недопущення надання позичок

недобросовiсним клiєнтам i шахраям створити при АУБ банк даних про

позичальникiв комерцiйних банкiв України (в якому накопичувалась би

iнформацiя про фiнансовий стан позичальникiв, їхню спроможнiсть погасити

борги тощо, а також заснувати Всеукраїнський реєстр гарантiй i застав).

2. Органiзувати у комерцiйних банках пiдроздiли з управлiння

кредитними ризиками (наприклад, кредитнi комiтети).

3. Проводити полiтику диверсифiкацiї активiв i пасивiв комерцiйних

банкiв, виходяси з того, що розмiр максимального ризику на одного

позичальника не повинен реально перевищувати 10% власних коштiв банку.

Розширювати коло вкладникiв, не допускаючи концентрацiї залишкiв коштiв на

депозитних i вкладних рахунках обмеженої кiлькостi вкладникiв.

Крім того, до заходів, що мають зменшити частку проблемних кредитів,

відносять ефективну співпрацю банківських фахівців зі своїми партнерами,

для чого необхiдно добре знати i постiйно аналiзувати їхню фiнансово-

господарську поточну дiяльнiсть, визначати прогнознi тенденцiї її змiни.

Для цього в кожному банку доцiльно створити iнформацiйну систему i мати

спiвробiтникiв, якi б використовували її данi. З цiєю метою можливе

використання для такої дiльностi працiвникiв служби безпеки банку. Вона

створена в багатьох банках, але, як правило, крiм суто охоронних функцiй,

не виконує iнших.

В умовах становлення банкiвської конкуренцiї все бiльшого значення в

попередженнi виникнення кредитів проблемних видів набирають маркетинговi

методи її забезпечення або спiвробiтництво з спецiалiзованими

маркетинговими фiрмами. Важливо налагодити й взаємовигiдну партнерську

роботу зi страховими компанiями. Зазначенi заходи здатнi мiнiмiзувати вплив

проблемних кредитiв на банкiвську дохiднiсть.

Але глобально проблема безнадійних боргів не вирішується.

Деякі види кредитів, що надаються комерційними банками в розрізі

окремих галузей народного господарства, теж зумовлюють банківські проблеми

і погіршують їх фінансовий стан.

Також зараз прослідковується надмiрне кредитування промисловостi, не

здатної ефективно використовувати одержанi кошти. Саме у виробництвi

зосереджена бiльша частина "мертвих" кредитiв колишнiх спецбанкiв. I коли б

не "особливе" становище цих структур, НБУ давно б мав перевести їх на режим

фiнансового оздоровлення за невиконання нормативiв лiквiдностi та

платоспроможностi. Бiльшу частину цих кредитiв було надано або за прямою

вказiвкою, або за неофiцiйними, але настiйливими рекомендацiями уряду та

його окремих членiв. Величезнi збитки цих банкiв становлять потенцiйну

загрозу стабiльностi для всiєї банкiвської системи.

Не менша частка кредитiв виробникам припадає й на неоплаченi ними

електроенергiю та енергоносiї, що поставило на межу банкрутства

постачальникiв. Водночас практично жодне пiдприємство не пройшло повну

процедуру банкрутства за накопиченi борги. Це надихає боржникiв дiяти

впевнено i надалi.

Агропромисловий банк "Україна" на початку 1997 року зіткнувся з

проблемами, що пов'язані з наданням такого виду кредитів як кредити

підприємствам агропромислового комплексу.

Складність в проведенні цього виду кредитування визначалася трьома

основними факторами: тиском з боку Уряду і вимогами прокредитувати

сільгоспвиробника, бажанням банку прокредитувати, що обгрунтовано

можливістю отримати гарну віддачу, і найжорсткими вимогами НБУ до

дотримання нормативів. У зв`язку з цим банк пішов на деякі порушення

нормативів, але вже наприкінці квітня показники ліквідності були

відновлені.

Кредитування державного сектору доставляє комерційним банкам теж чимало

проблем, це є причиною того, що банки уникають проведення цього виду

кредитування.

Перш за все тут постає питання про довiру банкiв до своїх дебiторiв, у

тому числi i до держави. Iнституцiйнi завдання: насамперед закон про

банкрутство, закон про заставу, оформлення фiнансових зобов’язань через

документи, що мають юридичну силу, судова процедура розгляду та задоволення

позовiв.

Закон про заставу безпосередньо пов’язаний iз законом про власнiсть i

процесом приватизацiї. Без чiткого закону про власнiсть закон про заставу

буде складним у трактуваннi власностi, що заставляється, його буде важко

ефективно реалiзувати. У разi банкрутсва державного пiдприємства держава

повинна вiдповiдати за його зобов’язаннями як власник цього пiдприємства.

Схема кредиту пiд заставу власностi повинна бути доповнена оформленням

фiнансових зобов’язань i судовою процедурою розгляду та задоволення

позовiв.

Глибоку кризу банкiвської дiяльностi не можна подолати суто

банкiвськими заходами. Необхiдно проводити оздоровлення фiнансiв базової

ланки економiки, а саме пiдприємств. Для цього треба, перш за все,

встановити жорстку фiнансову дисциплiну i для Уряду, i для всiх суб’єктiв

господарювання. Всi мають жити на свої кошти i платити за своїми

зобов’язаннями.

Крiм того, необхiдно лiквiдувати штучне запобiгання банкрутств

державних пiдприємств. Уряд врештi-решт має визначитися з перелiком

пiдприємств, якi вiн залишає в державнiй власностi, i за рахунок бюджетних

ресурсiв забезпечує їх санацiю. Причому цей перелiк має бути критичним за

обсягом наявних фiнансових можливостей Уряду.

Ось чому Асоцiацiя українських банкiв вважає зупинення негативних

процесiв в економiцi i в банкiвськiй системi в реальному прискореннi

економiчних реформ, у центрi яких має стояти повна фiнансова

вiдповiдальнiсть суб’єктiв господарювання будь-якої форми власностi за

результати своєї дiяльностi.

Якщо розглядати кредити за цільовим призначенням і використанням, то

можна виділити такий вид як експортний кредит. Проведення цього виду

кредитування має на меті відновити вітчизняне виробництво, збільшити доходи

і виробничі можливості українських підприємств, завоювати нові ринки збуту.

Але одночасно постає проблема низької якості продукції вітчизняних

виробників. Тому необхідний крок на шляху розвитку цього виду кредиту –

інвестиції комерційних банків і держави в основні фонди підприємств,

науково-дослідницьку роботу з метою підвищення конкурентоспроможності

товарів українського виробництва.

Сучасна економічна ситуація в Україні обмежує діяльність комерційних

банків в наданні окремих видів кредитів. Наприклад, за умов інфляції стає

практично неможливим надавати кредити під фіксовану процентну ставку,

бажання захистити себе від ризику неповернення кредиту змушує банки

надавати кредити з погашенням у розстрочку і уникати кредитів, що

погашаються водночас. Виникають проблеми з наданням споживчих кредитів, що

передусім пов'язано з низьким рівнем доходів населення.

В сучасних умовах слід звернути увагу на розвиток такого виду кредиту

як контокорентний кредит. В іноземній економічній літературі контокорентний

кредит характеризується як класична форма кредиту. Контокорентний кредит

має переваги у порівнянні з іншими видами кредиту, так як він спрощує

взаємовідносини між банком і позичальником, здешевлює процес кредитування,

дає можливість отримати необхідну додаткову суму майже в будь-який момент.

Але за сучасних умов контокорентне кредитування суб`єктів

господарювання України неможливе, це пов'язано з низькою платіжною

дисципліною, хронічним недостатком власних оборотних коштів у підприємств,

майже зупиненим виробництвом, що затримує надходження коштів на

розрахункові, поточні рахунки підприємств.

Отже, проблеми надання окремих видів кредитів комерційними банками

перш за все необхідно вирішувати на загальнодержавному рівні. Без

оздоровлення економіки в цілому, без оздоровлення виробничого сектору

неможлива повноцінна діяльність українських комерційних банків в наданні

різноманітних видів кредиту і уникнення проблемних кредитів, які, на жаль,

доки що переважають в кредитних портфелях комерційних банків.

Висновки.

Таким чином, в процесі роботи ми прийшли до таких висновків.

Надання кредитів – це головна економічна функція банків. Але ця функція

також пов'`язана з ризиком, оскільки дії як зовнішніх (економічні умови в

країні), так і внутрішніх факторів (помилки в керівництві) можуть призвести

до значних збитків банку.

Кредит – це перерозподільча категорія, і використовується він як

інструмент перерозподілу вже існуючих благ і цінностей, тобто, щоб кредит

виконував свої функції в сучасних умовах і сприяв перерозподілу капіталу з

метою розвитку виробництва, його оптимізації, необхідно перш за все зробити

діючими вітчизняні підприємства.

Кредит – це складна економічна категорія, яка відображає не тільки рух

позичкового капіталу, але й взаємовідносини між суб'єктами. Не можна

сказати, що кредит – це передача грошових коштів у тимчасове користування

від кредитора до позичальника, він поєднує в собі також правові

взаємовідносини суб'єктів і, навіть, їх особисте ставлення один до одного.

Кредитування – це галузь діяльності, яка існує за своїми жорсткими

законами, принципами. За своєю природою принципи кредитування поділяються

на ті, що відображають сутність функцій кредиту, і загальноекономічні.

Принципи кредитування є невід'ємною частиною кредиту. По-перше, вони

відрізняють кредит як економічну категорію від інших економічних категорій,

а по-друге, мають чисто практичне значення, так як банки, реалізуючи ці

принципи в своїй кредитній діяльності, досягають дві основні цілі:

отримання прибутку і мінімізація ризику збитковості кредитних операцій.

Характеризуючи кредит як економічну категорію, слід сказати, що він

складається з двох елементів: суб'єкта і об'єкта кредитної угоди. Теза про

те, що будь-які господарюючі органи чи громадяни можуть отримати кредит в

банку, не має практичного застосування. При прийнятті рішення про те,

надавати чи не надавати кредит позичальнику, банк приймає до уваги велику

кількість факторів, серед яких: порядність та чесність клієнта, стан його

здоров`я, платоспроможність, наявність певної кваліфікації і т.і. Тобто

кредит може отримати тільки той клієнт банку, що має реальні передумови до

його повернення і можливість сплатити за його користування проценти. Таким

чином контролюється фактор ризику кредитних операцій. Об'єкт кредитування

визначає цільову направленість кредиту, тобто, визначаючи об'єкт, під який

надаватиметься кредит, рівень ризику також тримається на певному рівні.

Першоосновою кредитної діяльності комерційного банку є його пасивні

операції: діяльність по залученню вкладів фізичних і юридичних осіб,

міжбанківських кредитів, випуску цінних паперів. Саме в цьому проявляється

функція банківських установ як фінансових посередників між тими суб'єктами,

хто має тимчасово вільні кошти і тими, хто реалізує в даний момент свої

виробничі, наукові проекти і потребує додаткового капіталу.

Собівартість залучених ресурсів має важливе значення для формування

кредитної політики комерційного банку, так як "ціна" кредиту (тобто рівень

процентної ставки за його користування) визначається як ціна залучених

ресурсів плюс маржа. Маржа встановлюється на такому рівні, щоб банк мав

можливість відшкодувати свої збитки по обслуговуванню залучених ресурсів, а

також отримати певний рівень прибутку.

Активи і пасиви банку тісно пов'язані між собою. Структура “кредитного

портфеля” комерційного банка, пакет довгострокових і короткострокових

позик, що надаватиметься банком своїм позичальникам, залежить від

характеристики залучених ресурсів і строків користування ними. Підтримання

цього співвідношення є основою фінансової стійкості банку і зберігання його

ліквідності на належному рівні. Розширення операцій по залученню ресурсів

недоцільно, якщо банк утримується від проведення активної кредитної

діяльності. Тобто банк повинен мінімізувати свої вільні ресурси, щоб вони

не приносили збитків.

Незважаючи на те, що фінансове посередництво – головна функція

банківських установ і кредитування – це найактивніший інструмент отримання

банківського прибутку, в Україні в сучасних умовах відмічається тенденція

скорочення кредитування, більш того, Національний банк України рекомендує

комерційним банкам утримуватися від активної кредитної діяльності і

поширювати свою діяльність за рахунок менш ризикових операцій. Звісно, це

передусім пов`язано з великим ризиком неповернення кредитів в нестабільних

економічних умовах і в умовах згортання вітчизняного виробництва. В

структурі збитків комерційних банків найбільшу питому вагу в сучасних

умовах займають збитки від проведення кредитної діяльності. Однією з причин

цього становища є неможливість отримувати прибутки інфляційного характеру,

як це було в 1991-1994 роках, в умовах помірних темпів інфляції.

Збитковість кредитних операцій, їх велика ризиковість значно похитнули

фінансову стійкість українських банків, поставили їх на межу банкрутства.

Один із шляхів покращення фінансової стійкості і утримання ліквідності

комерційних банків на належному рівні – це створення страхових фондів, за

рахунок яких покриваються збитки від кредитної діяльності банків. Але дія

цього "механізму захисту" обмежена, так як банки не зацікавлені

"заморожувати" кошти, які можуть приносити прибуток, крім того, деяким

банкам не вистачить всього отриманого ними прибутку, щоб сформувати резерв

у повному обсязі. Тому на даний момент резерв українських комерційних

банків складає близько 20% від потреби .

Ознак, за якими можна класифікувати кредити комерційних банків, дуже

багато, однак, можна виділити кілька основних:

– за строками користування;

– за методами надання;

– за строками погашення;

– за якісною характеристикою;

– за цільовим призначенням.

Характеристика видової структури кредиті в "кредитному портфелі"

комерційного банку допомагає оцінити ліквідність банку на даний момент,

оцінити ступінь ризиковості проведення кредитних операцій комерційним

банком, виявити шляхи уникнення проблемних кредитів в "кредитному

портфелі".

Якщо порівнювати діяльність комерційних банків кілька років тому і в

теперішній час, то можна сказати, що їх кредитна політика стала більш

зваженою і менш ризиковою. Зокрема, про цей факт свідчить те, що в

структурі забезпечення наданих кредитів найбільшу питому вагу займають

кредити, забезпечені заставою, – майже 50%.

Найгостріша проблема комерційних банків в області кредитування на даний

момент – неможливість надання кредитів довгострокового характеру. Саме цей

вид кредитів має відновити інвестиційний процес в Україні, сприяти

розширенню вітчизняного виробництва. Але на сучасному етапі існує ще багато

перешкод для розвитку довгострокового кредитування, які носять як

об'єктивний (інфляційні процеси в економіці, відсутність надійних і

серйозних позичальників, відсутність "довгих" кредитних ресурсів), так і

об'єктивний (недостатність досвіду банківським працівникам в наданні

довгострокових кредитів) характер.

Криза банківської системи проявляється в тому, що в "кредитних

портфелях" комерційних банків велику питому вагу займають так звані

проблемні кредити. Фактори виникнення проблемних кредитів мають також

зовнішнє і внутрішнє походження. Щоб зменшити частку безнадійних,

небезпечних і т.і. кредитів, необхідно не тільки долати інфляційні процеси,

підіймати вітчизняне виробництво, але й вирішувати цю проблему на рівні

банку, постійно підвищуючи кваліфікацію банківських робітників. В сучасних

умовах виявляється просто неможливим надання банками окремих видів

кредитів, наприклад, кредитів з фіксованою процентною ставкою, чи активно

проводити кредитування населення, рівень доходів якого дуже малий.

Уповільнене реформування народного господарства загострює і поширює

проблеми банківської системи. Відсутність виробників, які зацікавлені у

виробництві якісної вітчизняної продукції, інфляційні процеси в економіці,

тягар утримання “на плаву” державних підприємств – все це обмежує кредитну

діяльність комерційних банків і робить її невигідною.

Клієнтів з доброю кредитною історією не так багато. Залишається тільки

виростити їх самим - від малого до середнього і великого.

Додаток № 1

КРЕДИТИ НАДАНІ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ УКРАЇНИ

|Період |Усьго |У тому числі за видами |

| | |валют |кредитів |

| | |національні|іноземній |короткостро|довгостроко|

| | |й | |кових |вих |

|Залишки заборгованості на кінець періоду, млн грн |

|1996 |5452 |4102 |1350 |4845 |607 |

|1997 |72 95 |5195 |2100 |6522 |773 |

|1998 | | | | | |

|І квартал |7343 |5001 |2342 |6351 |992 |

|ІІ квартал |7634 |5104 |2530 |6575 |1059 |

|ІІІ квартал |9182 |4985 |4197 |7669 |1513 |

|жовтень |8891 |4761 |4130 |7406 |1485 |

|листопад |8891 |4847 |4043 |7335 |1556 |

|Темпи зростання до попереднього періоду, % |

|1998 | | | | | |

|І квартал |101 |96 |112 |97 |128 |

|ІІ квартал |104 |102 |108 |104 |107 |

|ІІІ квартал |120 |98 |166 |117 |143 |

|жовтень |97 |96 |98 |97 |98 |

|листопад |100 |102 |98 |99 |105 |

|Питома вага в загальному обсязі, % |

|1996 |100 |75,2 |24,8 |88,9 |11,1 |

|1997 |100 |71,2 |28,8 |89,4 |10,6 |

|1998 | | | | | |

|І квартал |100 |68,1 |31,9 |86,5 |13,5 |

|ІІ квартал |100 |66,9 |33,1 |86,1 |13,9 |

|ІІІ квартал |100 |54,3 |45,7 |83,5 |16,5 |

|жовтень |100 |53,5 |46,5 |83,3 |16,7 |

|листопад |100 |54,5 |45,5 |82,5 |17,5 |

Додаток № 2

КРЕДИТИ НАДАНІ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ УКРАЇНИ НА 01.12.1998 РОКУ

(за галузями)

(залишки заборгованості, млн грн)

| | |У тому числі за видами |Питома вага в |

| | | |загальному |

|Галузі |усьго |валют |кредитів |обсязі, % |

| | |націона|інозем.|короткостроков|довгострокових| | |

| | |л. | |их | | | |

| | | | |усьг|нац.|іноз|усьо|нац.|іноз|короткостро|довгостроко|

| | | | |о | |. |го | |. |кові |ві |

|Усього |8891 |4847 |4043 |7335|4230|3105|1556|618 |938 |82,5 |17,5 |

|з них: | | | | | | | | | | | |

|1.Кредити надані юридичним|8438 |4424 |4014 |7097|4020|3076|1341|403 |938 |84,1 |15,9 |

|особам | | | | | | | | | | | |

|Промисловість |3535 |1566 |1969 |3042|1473|1570|493 |94 |399 |86,1 |13,9 |

|С/Г |331 |217 |114 |243 |187 |55 |89 |30 |59 |73,3 |26,7 |

|Транспорт |244 |89 |155 |163 |71 |92 |81 |18 |63 |67,0 |33,0 |

|Будівництво |192 |141 |51 |145 |102 |42 |47 |39 |8 |75,5 |24,5 |

|Торгівля та громадське |2627 |1575 |1052 |2292|1444|848 |335 |132 |203 |87,2 |12,8 |

|харчування | | | | | | | | | | | |

|Житлово-комунальне |26 |18 |8 |23 |17 |7 |3 |1 |1 |90,1 |9,9 |

|господарство | | | | | | | | | | | |

|Наука і наукове |67 |26 |42 |35 |22 |12 |33 |3 |29 |51,5 |48,5 |

|обслуговування | | | | | | | | | | | |

|2. Кредити надані фізичним|453 |423 |30 |238 |209 |29 |215 |214 |1 |52,5 |47,5 |

|особам | | | | | | | | | | | |

Додаток № 3

КРЕДИТИ НАДАНІ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ УКРАЇНИ НА 01.12.1998 РОКУ

(за видами кредитів)

(азлишкі заборгованості, млн грн)

| | |У тому числі у |Із загальної суми |Питома вага |

| | |валюті | |видів |

|Види кредитів |Усього |нац. |іноз |юридичним особам |фізичним особам |кредиту у |

| | | | |усьог|нац. |іноз.|усьго|нац. |іноз.|загальному |

| | | | |о | | | | | |обсязі, % |

|Усього |8891 |4847 |4043 |8438 |4424 |4014 |453 |424 |30 |100 |

|Овердрафт |50 |45 |5 |48 |45 |4 |1,78 |0,41 |1,37 |0,6 |

|За операціями репо |6 |6 |--- |6 |6 |--- |--- |--- |--- |0,1 |

|За врахованими |302 |302 |--- |302 |302 |--- |--- |--- |--- |3,4 |

|векселями | | | | | | | | | | |

|За факторинговими |22 |22 |--- |22 |22 |--- |--- |--- |--- |0,3 |

|операціями | | | | | | | | | | |

|За внутрішніми |1167 |1050 |117 |1167 |1050 |117 |--- |--- |--- |13,1 |

|торгівельними | | | | | | | | | | |

|операціями | | | | | | | | | | |

|Кредити за |2701 |114 |2587 |2701 |114 |2587 | |--- |--- |30,4 |

|експортно-імпортними | | | | | | | | | | |

|операціями | | | | | | | | | | |

|Інші кредити в поточну |3711 |2969 |742 |3359 |2644 |715 |352 |325 |27 |41,7 |

|діяльність | | | | | | | | | | |

|Інші кредити в |931 |339 |592 |831 |240 |591 |100 |98 |1 |10,5 |

|інвестеційну діяльність| | | | | | | | | | |

Додаток № 4

СТРУКТУРА КРЕДИТІВ, НАДАНИХ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЗА ЦІЛЬВИМИ ВКЛАДЕННЯМИ НА 01.12.1998 РОКУ.

[pic]

Перелік використаної літератури.

1. Закон України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", Закони України, ред.

кол. Опришко В.Ф. та ін., т. 1, К., 1996.

2. Закон України "Про заставу", Відомості Верховної Ради України, №47, 24

листопада 1992 р.

3. Указ Президента України від 16 серпня 1995 року №751 "Про внесення змін

до Указу Президента України від 16 березня 1995 року №227 “Про заходи

щодо стабілізації фінансового стану підприємств”.

4. Положення Нацiонального банку України "Про порядок здiйснення

консорцiумного кредитування", затверджено постановою Правлiння НБУ №37

вiд 21 лютого 1996 р.

5. Положення Національного банку України "Про кредитування", затверджено

постановою Правління Національного банку України №246, 23 вересня 1995

р.

6. Положення "Про порядок формування i використання резерву на можливi

втрати за позиками комерцiйних банкiв, затверджено постановою Правлiння

НБУ №20 вiд 31 січня 1996 року.

7. Постановление Национального банка Украины №88 от 4 апреля 1997 года “О

дальнейшей деятельности акционерно-коммерческого банка “Украина”

//Бизнес, №88 от 13 мая 1997 г.

8. Iнструкцiя №10 "Про порядок регулювання та аналiз дiяльностi

комерцiйних банкiв", затверджено постановою Правлiння НБУ №343 вiд 30

грудня 1996 року.

9. Положення "Про списання безнадiйної заборгованостi з балансу установ

банку "Україна", затверджено постановою Правлiння банку "Україна" вiд

27 серпня 1996 року.

10. Порядок контролю виконання позичальниками умов кредитних договорiв,

затверджено Рiшенням кредитного комiтету банку "Україна" 17 жовтня 1996

року.

11. Рекомендацiї по короткостроковому i довгостроковому кредитуванню, банк

"Україна", управлiння короткострокових кредитних вкладень, 1994.

12. Адибеков М.Г., Кредитные операции: классификация, порядок привлечения и

учет, Москва, издательство АО "Консалтбанкир", 1995.

13. Банковские операции, часть 1, под ред. О.И.Лаврушина, М., "ИНФРА-М",

1995.

14. Банковский портфель, кн. 1, отв.ред. Ю.И.Коробов, Ю.Б.Рубин,

В.И.Солдаткин, М., "Соминтэк", 1994.

15. Банковский портфель, кн. 3, отв. ред. Ю.И.Коробов, Ю.Б.Рубин,

В,И,Солдаткин, М., "Соминтэк", 1994.

16. Банковское дело, под ред. Колесникова В.И., Кроливецкой Л.П., М.,

"Финансы и статистика", 1995.

17. Банковское дело, под ред. Лаврушина О.И., М., 1992.

18. Грошi i кредит, пiд ред. М.I.Савлука, К., "Либiдь", 1992.

19. Ермаков С.Л., Работа коммерческого банка по кредитованию заемщиков, М.,

Компания "Алес", 1995.

20. Основы банковского дела. Под ред. А.Н.Мороза, К.. "Либра", 1994.

21. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э., Смит Р., Коммерческие банки, М., совместное

советско-американское предприятие "Космополис", 1991.

22. Усоскин В.М., Современный коммерческий банк. Управление и операции, М.,

ИПЦ "Вазар-ферро", 1994.

23. Савлук М.I., Роль банкiвської системи в реформуваннi економiки України

//Фiнанси України, №6, 1996 р.

24. Банкiвська справа, №1, 1997 р.

25. Зовнішня торгівля, 1998, № 2-3

26. Вісник НБУ 1998, № 11

27. Фінанси України № 10, 1998

28. Фiнанси України, №2, 1997 р.

29. Вiсник НБУ, №10, 1998 р.

30. Банкiвська справа, №1, 1996 р.

31. Вісник НБУ № 9, 1998

32. Банківська справа, № 4, 1998

33. Вiсник НБУ, №1, 1998 р.

34. Фінанси України № 12, 1998 р.

35. Бюлетень НБУ №11, 1998

РЕЦЕНЗІЯ.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.