бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьВексель

природу (якщо банк випустив його як депозитний інструмент, з метою

залучення коштів) або товарну (в випадку векселедавчого кредиту).

За економічним змістом виділяють:

- комерційний вексель, в основі якого лежить комерційний кредит;

- фінансовий весель, в основі якого лежить отримання грошового займа.

Типом фінасового векселя є банківський – це виданий або акцептований

банком вексель з метою фінансування операцій позичальника.

- фіктивний – вексель, виданий без законної основи борга, реальної

економічної бази. Розрізняють дружній вексель – вексель, виданий або

акцептований із поблажки дружнім юридичним особам, який надається один

одному в безвідплатне та срочне користування; бронзовий вексель –

виданий чи акцептований на користь неіснуючої особи; зустрічний вексель

– дружній або бронзовий вексель, учасники якого поперемінно виступають

векселедавцями і векселедержателями.

Отже, ми розглянули основні види і типи векселів та дали їх стислу

характеристику. Тепер ми пропонуємо перейти до огляду сфери та умов обігу

векселів, а почнемо з укладання і реквізитів векселя.

Можна говорити про обов'язкові (необхідні) і додаткові реквізити

векселя. За відсутності будь-якого з необхідних реквізитів документ

знаходиться поза полем чинності вексельного закону. Окрім необхідних

вексельний закон передбачає і додаткові реквізити, що мають вексельне

значення.

До числа обов'язкових реквізитів векселя відносяться:

1. Вказівка місця укладання векселя (за відсутності особливої вказівки

вексель вважається складеним в місці, вказаним поруч з найменуванням

векселедавця).

2. Вказівка дати укладання векселя.

3. Найменування платника (для перевідного векселя).

4. Вексельна мітка.

5. Нічим не обумовлене доручення (для перевідного) або обіцянка від

свого імені (для простого векселя) сплатити.

6. Сума.

7. Найменування того, кому або наказу кого повинен бути зробленний

платіж.

8. Вказівка місця платежу (за відсутності особливої вказівки простий

вексель вважається підлягати оплаті по місцю складання, а перевідний в

місці, вказанним поруч з найменуванням платника).

9. Підпис векселедавця.

До числа додаткових реквізитів векселя відносяться:

1. Термін платежу (при його відсутності вексель підлягає оплаті після

пред'явлення).

2. Обмеження в термінах пред'явлення до платежу в невизначено-негайних

векселях.

3. Застереження про пред'явлення тратти в певний термін до акцепту.

4. Вказівка особи, у якої знаходиться акцептований примірник тратти.

5. Вказівка особливого пункту в місці платежу, відмінного від місця

проживання платника, для одержання платежу.

6. Вказівка особливого місця платежу, яке не співпадає з місцем

знаходження трасата або місцем укладання простого векселя, так званий

доміцілій. Такі векселі також називаються доміцільованими.

7. Вказівка особи, окрім платника, у якого слідує отримати платіж —

доміціліат.

8. Вказівка посередника в акцепті або платежу.

9. Застереження ефективного платежу.

10. Відсоткове застереження.

11. Застереження векселедавця “не наказу”.

12. Застереження про нездійсненні протесту.

За відсутності будь-якого реквизита або при невідповідності його

нормам, встановленних законом, — документ позбавляється вексельної сили.

Значна особливість векселя — вексельна мітка— слово "Вексель”. Слово

"вексель", згідно ст. 1 ОВЗ, має бути включене в текст документа та

написано на тій мові, на якій складений документ.

До необхідних реквізитів векселя відноситься зобов'язання продавця

заплатити певну грошову суму в простому векселі або пропозиція заплатити

трасату в перевідному.

Абстрактність векселя не припускає включення в ці зобов'язання

продавця формуліровки, що ставить здійснення платежу по векселю в

залежність від настання тієї або іншої події. Абстрактність не означає, що

неможливо включати в вексель що-або примітки. Але включати їх потрібне дуже

обачливо, керуючись тим, що будь-яка спроба ускладнити платіж або поставити

його під умову може призвести до його недійсності. Спроба придати юридичне

значення підставам видачі векселя не може призвести до дефекту форми.

Наприклад, формуліровка "Підприємство "Рога і копита" зобов'язується

сплатити на підставі договору №Х за цим векселем 100 000 (сто тисяч)

гривень компанії "Фінансист", призведе до недійсності векселю в зв'язку з

включенням в текст векселя умови, що ставить оплату по векселю в залежність

від наявності договору X, а також, можливо, його додержання.

В той же час формуліровка “Підприємство "Рога і копита" сплатить проти

цього векселя 100 000 (сто тисяч) гривен компанії "Фінансист". Вексель

виданий на підставі договору №Х” не робить вексель недійсним.

Обов'язковим реквізитом векселя є дата його укладання. Причиною

проставления дати заповнення векселя є визначення терміну закінчення

годичної давності для векселів, виписаних "за пред’явою". Відсутність дати

укладання векселя наводить до його недійсності.

Місце укладання векселя необхідно, оскільки воно же є і місцем платежу

по простому векселю, якщо в векселі не вказане інше місце платежу. В

перевідному, де платником є акцептант, місце платежу є і місцем проживання

платника (за винятком особливого місце платежу) і вказується поруч з

найменуванням платника. Вказівка місця видачі векселя пов'язана з тим, що

кредитор в термін платежу повекселю сам з’являється до платника, а тому

має знати, де його знайти. Відсутність в векселі місця платежу, також як і

включення в вексель декількох місць платежу, призводить до його

недійсності. В випадку коли по векселю виступає декілька платників, він

повинен бути доміцільованим.

Отже, місце платежу по векселю повинно бути єдиним і чітко певним.

Сума векселя може бути позначена і в валюті, але платіж буде

здійснюватися в відповідності з діючими правилами розрахунку в місці

платежу. Форми розрахунку діюче Положення про перевідний і простий вексель

не встановлює. Заради зручності сума векселя, позначенна цифрами,

виноситься також в заголовок документа.

Під терміном векселя розуміється дата платежу по ньому. Вона повинна

бути точно вказана. Засіб призначення терміну платежу по векселю під

загрозою недійсності останнього повинен строго відповідати встановленим, а

саме, він повинен бути одним з наступних:

— в день пред'явлення;

— в такий-то термін від дня пред'явлення;

— в такий-то термін від дня укладання;

— в певний день.

До позначення місця платежу подаються тіж самі вимоги, що і до місця

складання векселя. В місці платежу вексель повинен бути поданий до оплати

платнику. Якщо місце платежу інше, ніж місце знаходження платника, то

вексель носить назву доміцільованого. Припускається, що платник сам

з'явиться в місце платежу (що в цьому випадку носить назву доміцілій).

Вексель, як і будь-який документ, повинен бути підписаний особою, його що

видають..

Підпис особи повинний бути власноручним, навідміну від основного

тексту векселя, що може бути завданий як друкарським, так і прописним

засобом, а також штемпелем.

При підписі векселя за дорученням повинна бути вказівка на те, хто є

векселедавцем. В випадку відсутності нотаріального засвідчення підпису до

векселя повинне прилагатися доручення.

Тепер необхідно розглянути процес передачі векселя.

Кожний вексель може бути переданий іншій особі шляхом індосаменту. Це

одне з основних властивостей векселя. Термін "індосамент" походить від лат.

(на спині), т.б. за старовинною традицією він пишеться на звороті векселя.

Індосамент повинен бути виконаний на звороті векселя або на додатковому

листі (аллонже). За своєм змістом індоссамент повинен бути простим і нічим

не обумовленним. Шляхом передачі індоссаменту надписатель (індосант)

приймає на себе абстрактні зобов'язання продавця, подібні тому, як це

робить векселедавець при видачі векселя. Внаслідок цього індоссат (той, хто

отримує вексель) одержує самостійне право вимоги по векселю.

За форміою передачі індосамент може бути: або іменним, або бланковим.

Цессія – це також передача прав, але цессія завжди іменна, а

індоссамент може бути і бланковим.

Порівняльний аналіз індосаменту і цессії:

- цессія регулюється нормами цивільного права, індосамент же —

вексельного.

- цессія — це двосторонній договір, тоді як індосамент — це

одностороння угода.

При передачі по цесії позначкою про передачу є договір про уступку

права вимоги. Цесія може бути вчинена і окремо від вексельного документа.

Однак за указом Президента України №146 від 4 березня 1998 р. цессія

на теріторії України заборонена.

Акцепт векселя – ще одна операція, що пов’язана із процесом обігу

векселів.

В той час як для простого векселя самий факт його видачі автоматично є

згодою зробити по ньому платіж, з перевідним векселем в силу його специфіки

питання вирішується інакше. Для одержання згоди на оплату векселя він

повинен бути поданий до акцепту платнику (за винятком випадків, коли в

векселі стояє застереження, яке забороняє акцепт).

Акцепт перевідного векселя є згодою оплатити вексель. Платником по

перевідному векселю є не самий векселедавець (трасант), а особа, на яку

переказав він свій борг (трасат), та акцептант може і не дати згоду на

акцепт векселя. Отже, трасат буде зобов'язанною по векселю особою тільки зі

дня акцепту. До цього моменту він є абсолютно непричасним до вексельних

зобов'язань продавця. Акцепт може бути зроблений в будь-який термін до

оплати векселя, якщо тільки він не скорочений векселедавцем або

індосантами. Для векселів по пред'явленню термін акцепту складає один рік.

Аваль - це поручітєльство по векселю, у зв”язку з яким аваліст приймає

на себе відповідальність за виконання вексельних обов”язків особи, за яку

він дав аваль.

Регресс - ця вимога векселедержателя до всіх солідарно відповідальних

осіб (за винятком основного боржника) сплатити позначенную в векселі суму.

Щодо кількості примірників та копій векселів, то для зручності

передбачено, що перевідний вексель може бути виданий в декількох

примірниках (вони обов'язково повинні бути пронумеровані, інакше це будуть

різні векселі), з векселя можуть також зніматися копії. Акцептувати слід

лише один примірник, бо акцептант відповідальний по всім акцептованим і не

поверненим йому примірникам. Для простого векселя не передбачене видавання

у декількох примірниках.

Учасники при укладанні векселів.

При укладанні простого векселя беруть участь дві особи (табл. 1, графа

б):

-векселедавець, що отримав цінності і видавав вексель, (платник);

-перший отримувач, що передавав цінності і що отримав вексель,

(векселедержатель).

Таблиця 1. Учасники при укладанні векселів

| | |Перевідний вексель |

|Особа, що: |Простий | |

| |Вексель | |

| | |При участі|При участі 2-х осіб |При участі 4-х|

| | |3-х осіб | |осіб |

| | | |Один |Інший | |

| | | |випадок |випадок | |

|А |Б |В |Г |Д |З |

| | | | | | |

|Платить по | |Трасат |Трасат |Трасат він|Трасат |

|векселю |Векселедавець| | |же | |

| | | | |трассант | |

|Видає | | | | | |

|вексель | |Трассант | | |Трассант |

| | | |Трассант| | |

| | | |він же | | |

| | | |ремітент| | |

|Набуває | | | | | |

|векселя |Векселедержат|Ремітент | |Ремітент |Ремітент |

| |ель | | | | |

|Одержує | | | | |Презентант |

|платіж | | | | | |

Отже, простий вексель видається векселедавцем на ім'я векселедержателя

або, як прийнято говорити, наказу векселедержателя. Платником по такому

векселю є самий векселедавець, він особисто зобов'язується сплатити

вексельну суму першоотримувачу векселю і його векселепреємникам.

При укладанні перевідного векселя беруть участь три особи (табл. 1,

графа в):

- трассант, що видавав вексель або наказ платити (векселедавець);

- трасат , той, якому дасться наказ платити (платник);

- ремітент, в користь якого виданий вексель (перший отримувач, він же

векселедержатель).

Отже, перевідний вексель видається трассантом на трасата наказу

ремітента. Платником по такому векселю є не самий векселедавець, а інша

особа: трасант доручає цій особі (трасату) зробити платіж за нього. Трасат,

в свою чергу, повинен дати згоду оплатити вексель - письмово на самому

векселі шляхом будь-якого надпису, що підтверджує прийняття векселя до

платежу. Тільки з моменту такого прийняття трасат стає платником, і вже

особисто зобов'язується в платежі вексельної суми векселедержателю і його

векселеприємникам. Таким чином в простому векселі векселедавець і платник

з'єднані в одній особі, а в перевідному - роз'єднані (трасант і трасат).

В дійсності, перевідні векселі можуть складатися не тільки при участі

зазначених вище трьох осіб, але і при участі двох , і чотирьох осіб.

В укладанні перевідного векселя беруть участь чотири особи, коли

ремітент, що фігурує в векселі лише в якості валютодателя, набуває векселя

в користь іншої особи, що подає вексель до платежу, і називається

презентантом;

В такому векселі беруть участь (табл. 1, графа е): трасант, що видає

вексель; трасат, що платить по векселю; ремітент, що набуває вексель (що

платить за вексель); презентант, одержувач грошей по векселю.

По відношенню до учасників прості векселя діляться на векселі до

одержання (або чужі векселі) і векселі до платежу (або власні векселі).

Кожний простий вексель є:

- векселем до одержання - для векселедержателя (одержувача грошей);

- векселем до платежу — для векселедавця (платника).

Перевідні векселі по відношенню до учасників діляться відповідно на

римессы і тратти.

Кожний перевідний вексель є:

- римессой - для ремітента, а при участі 4-х осіб - і для презентанта

(одержувача грошей);

- траттою - для трасата (платника).

Для інших осіб перевідний вексель не є ані траттою, ані римессою.

Видавати перевідний вексель на кого- небудь - значить трасувати на

нього, а сама дія називається трасуванням. Видавати перевідний вексель в

користь кого-небудь — значить ремітувати, а сама дія називається

ремітуванням.

Отже, трасант, видаючи вексель, по-перше, трасує на трасата і, по-

друге, ремітує ремітенту.

Видавання простих векселів.

Простий вексель видається з метою оформити раніше або одночасно

перехід цінностей (позика грошових засобів, відпустка товару в кредит і

ін.), так що простий вексель видається боржником кредитору. Отже, для

боржника він борговий документ, а в руках кредитора - доказ відпустки

цінностей і забезпечення зворотного одержання в термін грошового

еквівалента.

ПРИКЛАД. Київська книготоргова крамниця отримала від харківської

книготорговой бази книги на 2 тис. грн. Та оформила свій борг векселем

(рис. 3).

| |Товар | |

| | | |

|База | |Крамниця |

|(кредитор) | |(боржник) |

| | вексель в день видачі | |

| |Вексель в день терміну | |

| | гроші по | |

| |векселю | |

| |- | |

Рис1 Крамниця видає базі вексель наступного утримання:

Тут: крамниця - векселедавець, база - векселедержатель; вексель для

крамниці - вексель до платежу (власний), для бази - вексель до отримання

(чужий).

Видавання переказних векселів:

Видавання переказних векселів з трьома учасниками

Первісно призначення переказних векселів відбувалося в переводі грошей

з одного місця в інше і переводі боргу від однієї особи до другої. Це

двояке призначення і зараз залишилося за переказними векселями з участю

трьох осіб.

Для такої мети особливо притаманна переказним векселям форма наказу,

що природньо сама собою виробилася з форми звичайного листа, ставши лише

його шаблонним типом. Цією докорінною метою і пояснюється назва цих

Страницы: 1, 2, 3


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.