бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьКурсовая работа: Експертиза в митних органах

Курсовая работа: Експертиза в митних органах

ПЛАН

Вступ.

Розділ І . Експертна діяльність в митних органах.

1.1. Правове регулювання проведення експертизи

1.2. Предмет, об’єкт і завдання експертизи.

1.3. Суб’єкти митної експертизи.

Розділ ІІ. Експертиза деяких видів товарів, що переміщуються через митний кордон

2.1. Експертиза культурних цінностей

2.2. Експертиза порнографічної продукції, продукції, що пропагує насильство і жорстокість

Висновок

Список використаної літератури.


Вступ

Експертиза є доволі специфічним видом діяльності, який з ускладненням технологій, розвитком науки і техніки, і як наслідок розширенням і ускладненням кола об’єктів, які фігурують у різних видах правовідносин має дедалі частіше застосовуватись для встановлення або уточнення певних фактів, обставин.

Відповідно до ускладнення об’єктів якими люди оперують у різних видах своєї діяльності, а також до того, що правопорушники останнім часом все більше застосовують інтелектуальні методи для прикриття своєї діяльності розширюється сфера діяльності митних органів, яка об’єктивно обумовлює використання спеціальних знань підчас виконання ними своїх функцій.

В діяльності митних органів, яка пов’язана із здійсненням експертизи, можна виділити два напрямки: здійснення експертизи підчас митного контролю і митного оформлення і експертиза при здійсненні провадження в справах про порушення митних правил. Зовнішньоекономічна діяльність має досить високий рівень криміналізації підчас здійснення експортно-імпортних операцій суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності вдаються до різних способів приховування справжнього найменування рідинно-хімічних характеристик складу товарів. За такими обставинами інспектор митниці не володіє спеціальними засобами контролю різних товарів, а також спеціальними знаннями для їх ідентифікації. Окрім цього, в рамках провадження в справах про порушення митних правил здійснюється значно більша кількість експертиз, ніж у звичайних провадженнях про адміністративні правопорушення. Це зумовлено особливостями правопорушень, адже у багатьох складах як обов’язковий елемент передбачений предмет, знаряддя або засоби скоєння правопорушення, об’єктивна оцінка яких часто потребує спеціальних знань.

Отже здійснення експертизи в галузі митної справи є дуже важливим питанням, яке постає з нагальних практичних потреб здійснення митної справи і потребує детальної правової регламентації.

В своїй роботі я хочу дослідити питання, що стосуються визначення експертизи і стану розробленості питань проведення експертизи, що стосується митної справи в науці та законодавстві. На основі аналізу і порівняння діючої нормативної бази і наукових розробок я намагатимусь окреслити питання, що стосуються правомірності і обґрунтованості вживання такого поняття, як митна експертиза, визначити хто і на яких підставах може здійснювати зазначений вид діяльності, а також основні питання, що стосуються особливостей проведення експертизи підчас митного контролю, митного оформлення та провадження в справах про порушення митних правил.


Розділ І . Експертна діяльність в митних органах

1.1 Правове регулювання проведення експертизи

Як відомо боротьба з митними правопорушеннями є однією із складових елементів митної справи, ця боротьба починається не тільки з моменту порушення справи, а значно раніше, з початку митного контролю та митного оформлення, оскільки саме тоді визначається основна маса митних правопорушень. Тому дуже важливим є застосування спеціальних знань в процесі митного контролю, митного оформлення, при провадженні в справах про порушення митних правил, а також правова регламентація порядку діяльності осіб, які наділені спеціальними знаннями. У Митному кодексі існує стаття "Залучення спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного контролю", її зміст аж ніяк не можна вважати таким, що розкриває статус експерта, оскільки, як видно з тексту статті, вона регламентує переважно питання відшкодування витрат, що пов'язані з їхньою участю у здійсненні митного контролю. Відповідно до статті 65 Митного кодексу наголошено, що в разі необхідності до здійснення митного контролю можна залучати фахівців та експертів. Далі зазначено, що залучати їх має право керівник митного органу або його заступник за згодою керівника підприємства, установи, організації, де працює фахівець або експерт, а також вказано, що фахівці й експерти, котрі беруть участь у здійсненні митного контролю, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних із їхньою участю в здійсненні митного контролю. Однак попри недостатню регламентацію у науковій літературі існують певні ступені правової регламентації проведення експертизи. ''Процедура проведення експертизи починається від моменту виникнення необхідності застосовувати спеціальні знання під час здійснення митного контролю, тому у ст. 382 МК "Одержання проб та зразків для проведення експертизи" зазначено, що посадова особа митного органу має право брати проби та зразки товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Проби та зразки товарів беруть у мінімальній кількості, що забезпечує можливість дослідити їх (провести аналіз, експертизу) за нормативами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Про взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, складають акт за формою, яку встановив спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.(5; с.11)

Декларанти мають право бути присутніми під час того, як посадові особи митного органу та інші органи державного контролю беруть проби та зразки товарів. Якщо проби та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, беруть інші органи державного контролю, а також декларанти, то тільки в присутності посадових осіб митних органів.

Митні органи мають бути ознайомлені з результатами досліджень (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, які провели інші органи державного контролю, а також декларанти. Митним органам також треба подавати копії результатів таких досліджень (аналізів, експертиз). Це є перший ступінь правової регламентації початку процедури проведення експертизи.

Другий ступінь — це акти КМУ, серед яких головне місце займає Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1862 "Про затвердження Порядку взяття проб і зразків товарів, проведення досліджень, (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками", у якій встановлено цей порядок. У цьому акті передбачено, що взяття проб і зразків товарів, документації для класифікації товарів, верифікації походження сертифікатів про походження товарів з України та їх митного оформлення, а також розпорядження зразками і документацією здійснюється в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.

Метою дослідження (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів є розв'язання питань:

- визначення коду товару згідно з УКТЗЕД;

- ідентифікації (визначення фізичної та хімічної структури і складу) товару, а також сировини після проведення операцій з її переробки;

- належності товарів до наркотичних засобів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

- віднесення товарів до контрольних списків, що обмежують імпорт або експорт цих товарів (товари подвійного або військового призначення);

-належності товару до предметів, що мають художню, історичну та археологічну цінність;

- достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України.

Процедуру взяття (надання) проб і зразків товарів для митного оформлення проводить уповноважена посадова особа митного органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника цього митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутності власника товару або декларанта (уповноваженої особи).(17)

У разі проведення огляду і повторного огляду ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи брати (надавати) проби і зразки можна у присутності двох понятих. Уповноважені особи органів державного контролю здійснюють взяття (надання) проб і зразків товарів, що перебувають під митним контролем, із дозволу керівника - митного органу або його заступника у присутності посадової особи митного органу і власника товару або декларанта (уповноваженої особи).

За дорученням інших органів державного контролю відбирати проби і зразки може власник товару або декларант (уповноважена особа) у присутності посадової особи митного органу з дозволу керівника митного органу або його заступника.

Митні органи мають право ознайомлюватися з результатами проведених досліджень (аналізів, експертизи) товарів, які взяв (надав) власник товару, декларант або уповноважена особа органу державного контролю проб і зразків товарів, що пере-бувають під митним контролем. Митним органам також необхідно подавати копії документів про результати таких досліджень (аналізів, експертизи). У складних випадках (невідомий об'єкт дослідження, необхідність застосовувати спеціальні пристрої або фахові знання тощо) керівник митного органу або його заступник може залучати до взяття (надання) проб і зразків спеціалістів та експертів відповідних митних лабораторій та інших організацій в установленому порядку.

Проби і зразки товарів, крім великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруть (надають) у мінімальній кількості (масі), яка забезпечує можливість провести їхнє дослідження (аналіз, експертизу), з урахуванням можливості повторного дослідження (аналізів, експертизи) (далі - контрольні проби і зразки). Норми взяття проб і зразків установлює Держмитслужба.(5; c.12) Для великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо) митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності подати тільки техніко-технологічну документацію. Достовірною техніко-технологічною документацією є офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги і паспортні дані на вироби фірм-виробників, креслення виробів з підписами виконавців та посадових осіб.

Із метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, відомостей про товари, а також їх відповідності із описом класифікаційних груп згідно з УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від підприємств-виробників, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян пред'явлення техніко-технологічної документації на ці товари для проведення дослідження (аналізу, експертизи), зокрема оригіналів або завірених відправником (одержувачем) копій матеріалів про фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення (використання) товарів.

Третій ступінь правової регламентації знаходить своє відображення в нормативних актах ДМСУ, які встановлюють технологію відбору проб та зразків товарів для їхнього дослідження (аналізу, експертизи), яке проводять митні лабораторії, та їхнього знищення. Тому слід виділити три акти ДМСУ, а саме: 1) Наказ ДМСУ від 23.12.2002 р. № 719 "Про затвердження нормативів відбору проб і зразків товарів для проведенш: досліджень (аналізу, експертизи) митними лабораторіями", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2003 р. за № 79/7400; 2) Наказ ДМСУ від 27.01.2004 р! № 53 "Про посилення контролю за вивезенням окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини"; 3) Наказ ДМСУ від 10 грудня 2003р. "Про затвердження Порядку списання митними лабораторіями проб і зразків товарів після проведення досліджень (аналізу, експертизи)" та ін.

Однак, на даний момент у митному законодавстві значне коло питань щодо визначення функцій експерта, його прав та обов’язків, значення його висновків для розв’язання митних справ залишилося невирішеним.

1.2 Предмет, об’єкт і завдання експертизи

Митна експертиза - це спеціальне науково-практичне дослідження, яке проводиться експертом з метою вирішення задач митної справи.

Треба відзначити, що при здійсненні митної справи вирішується цілий комплекс загальних завдань фіскального, контрольного, економічного, правоохоронного, статистичного і захисного характеру, що вимагають виконання самих різноманітних експертиз. Для обґрунтованого призначення експертизи необхідно, щоб співробітник митного органу - ініціатор її проведення обов'язково знав основи теорії і практики проведення відповідної експертизи (її предмети, об'єкти, засоби дослідження, можливості і т.д.).

Об'єктами митної експертизи є матеріалізовані джерела інформації: товари і предмети, що переміщуються через митний кордон, а також їхні проби та зразки відібрані для дослідження; об'єкти ПМП і контрабанди; різноманітного роду супроводжуючі товар документи (митні, фінансові ), що використовуються при митному контролі та митному оформленні.

До предмету митної експертизи можна віднести як загальні проблеми митної справи, так і конкретні факти і обставини процедури митного контролю. Найбільш важливими серед них є: визначення виду, стану і призначення об'єкта ПМП; класифікація товару згідно УКТЗЕД; визначення митної вартості товарів; ідентифікація справжності митних печаток, штампів; визначення хімічного складу і фізичної структури товарів, речовин; ідентифікація наркотичних і психотропних речовин; визначення країни походження товарів; діагностика коштовностей, антикваріату, музейних цінностей та ін.(1; c.28) Крім того предметом митної експертизи можуть стати окремі питання, що висуваються оперативними робітниками в процесі боротьби з ПМП і які являються основними предметами інших класів експертиз: криміналістичної, економічної, товарознавчої. Ст. 75 КПК України встановлено, що експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання.(19) Виходячи з цього положення, обґрунтованою треба визнати позицію тих дослідників, що включають в поняття спеціальних знань не тільки наукові, але й технічні, а також інші суспільні знання, необхідні для заняття якими небуть іншими видами діяльності.

На необхідність активізації ролі експертизи, її доцільності в провадженні по справах про ПМП вже зверталася увага в літературі. Однак практика показує, що при вирішенні конкретних справ про ПМП, митні органи (їх посадові особи), що розглядають справи, не завжди використовують можливості експертизи навіть тоді, коли це об’єктивно необхідно для всебічного, повного і об’єктивного рішення питання про відповідальність.

Основними завданнями митної експертизи є:

1)проведення досліджень речовин і матеріалів з метою встановлення їхнього виду та найменування для успішної боротьби з незаконним, обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, валютних, культурних, історичних цінностей; (5; c.8)

2)проведення матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень, щоб
запобігати переміщенню через державний кордон заборонених предметів і речовин,
екологічно шкідливих для життя і діяльності людини та довкілля;

3)проведення досліджень з метою підготовки висновків, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та ін.

Для проведення експертних досліджень наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, валютних, культурних, історичних цінностей митні лабораторії володіють сучасними аналітичними приладами, на яких можна виконувати спектр фізико-хімічних дослідів.

1.3. Суб’єкти митної експертизи

До суб’єктів митної експертизи можна віднести замовників експертизи, організаторів експертизи та експертів. Замовниками є особи, зацікавлені у проведенні експертизи. Організаторами можуть бути юридичні і фізичні особи, які на підставі закону організовують і проводять експертизу. Експертами можуть призначатись відповідні посадові особи, що є спеціалістами у певній галузі знань. Це загальні поняття суб’єктів експертизи, але щодо кожного з-них в законодавстві пред’являються свої вимоги і по-різному врегульовано їх правовий статус.

Серед осіб, що сприяють здійсненню провадження по справах про ПМП, важливе місце займає експерт - особа, що володіє спеціальними знаннями в певній області і залучена до дослідження тих або інших обставин справи. Оскільки володіння спеціальними знаннями виступає першорядною передумовою притягнення експерта для участі в провадженні, важливо ретельніше розкрити їх особливості. В юридичній літературі відсутня єдина характеристика спеціальних знань, так М. С. Строгович визначав ці знання як наукові. Він вважав, що об'єктом наукового дослідження можуть бути різноманітні питання мистецтва, техніки і ремесла і тому будь-яка експертиза обов'язково повинна базуватися на даних науки. Зрозуміло, що спеціальних знань стільки, скільки є наук, практичних професій в області провадження, інакше кажучи, спеціальностей в сфері матеріального і духовного життя.

Експертиза - є особливим видом науково - практичного дослідження, яке проводиться експертами з метою отримання вірогідного, кваліфікованого і і незалежного висновку, необхідного для прийняття мотивованого рішення з проблемних або спірних питаннях, що виникають в різних сферах людської у діяльності.(1; c.28)

Експертні організації, незалежно від форм власності (державні, кооперативні), повинні мати статус юридичної особи. Вони зобов'язані бути незалежними настільки, щоб їх адміністративна підпорядкованість і фінансове положення повністю виключали можливість будь-якого впливу на персонал або результати експертизи з боку комерційних або правоохоронних організацій. До обов'язкових умов що забезпечують їхню незалежність, слід віднести й відсутність спільних комерційних інтересів з постачальниками або споживачами продукції ,що досліджується; відсутність господарської діяльності в області розробки або виготовлення продукції ,що досліджується; - незалежність експертів від адміністрації, зацікавленої в проведенні експертизи.

Одними із таких експертних організацій є Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії як структурні підрозділи митниць. Цим лабораторіям надано право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.(4; c.169) Зокрема, відповідно до ст. 380 МК експертами митних лабораторій проводяться експертизи у справах про порушення митних правил, тобто судові експертизи. Це не повною мірою узгоджується із положеннями ст. 7 Закону України від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу»(8), де міститься вичерпний перелік суб'єктів судово-експертної діяльності: «Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. До них належать:

—науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;

— експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами».

В результаті, цей Закон не згадує серед суб'єктів судово-експертної діяльності Центральну митну лабораторію, митні лабораторії або інші митні органи чи установи.

"Слід наголосити, що митні лабораторії є структурними підрозділами митниць. Формами використання спеціальних знань, які прямо передбачено в Митному кодексі, є провадження експертизи або залучення відповідно до вимог закону обізнаних осіб як спеціалістів чи перекладачів, вже вище згадувана стаття 65 Митного кодексу нормативно закріплює можливість залучення для участі у здійсненні митного контролю експертів і спеціалістів. Таке залучення здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи і експерт. У той же час серед осіб, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил, згадки про спеціаліста немає.

Страницы: 1, 2


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.