бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьДипломная работа: Інструменти підтримки платоспроможності та ліквідності комерційного банку (на прикладі АКБ "Приватбанк")

Дипломная работа: Інструменти підтримки платоспроможності та ліквідності комерційного банку (на прикладі АКБ "Приватбанк")

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: Інструменти підтримки платоспроможності та ліквідності комерційного банку (на прикладі АКБ Приватбанк”)


Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність ліквідності та платоспроможності комерційного банку

1.1 Загальнотеоретичні питання ліквідності та платоспроможності комерційного банку

1.2 Комплексн нструменти управління загальною ліквідностю та ліквідаційною платоспроможностю банку

1.3 Інструменти забезпечення поточної та строкової платоспроможності банку

1.4 Резервування як нструмент страхового забезпечення платоспроможності банку

Висновок розділу 1

Розділ 2. Аналіз стану платоспроможності та інструментів її підтримки в комерційному банку АКБ Приватбанк”

2.1 Загальна характеристика забезпечення платоспроможності АКБ “Приватбанк" регулятивним капіталом

2.2 Аналіз стану управління ліквідностю АКБ "Приватбанк" за механізмами нормативного контролю та страхового резервування

2.3 ГЕП-менеджмент як сучасний метод забезпечення поточної та загально платоспроможності АКБ “Приватбанк"

Висновок розділу 2

Розділ 3. Основн напрямки удосконалення інструментів підтримки ліквідності та платоспроможност АКБ “Приватбанк”

3.1 Метод облігаційної імунізації часових геп-розривів в довгостроковій платоспроможності АКБ “Приватбанк"

3.2 Метод сек’юритизаційно-іпотечної імунізації часових геп-розривів в короткостроковій платоспроможності АКБ "Приватбанк"

Висновок розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Анотація

Аннотация

The summary


Вступ

Актуальність обраної теми дипломного проекту та доцільність проведення досліджень для оцінки стану та перспектив розвитку інструментів управління платоспроможністю та ліквідністю в комерційних банках полягає в необхідност оптимізації вирішення двох основних проблем:

1) попит на ліквідні кошти банку рідко буває рівним їх пропозиції у будь - який момент часу;

2) існує дилема між ліквідністю та прибутковістю банку у вигляді зворотньо залежності.

Об’єктом дипломного дослідження є - діяльність комерційного банку АКБ Приватбанк" та порівняння його діяльності з іншими комерційними банками України першої групи рейтингу Національного банку України.

Предметом дипломного дослідження є - комплекс інструментів управління платоспроможністю та ліквідністю в АКБ “Приватбанк", а також в інших банківських установах банківської системи України.

Методами дипломного дослідження є - структурний аналіз, первинн статистичні спостереження, групування та статистистичний аналіз хронологічних рядів параметрів, побудова розрахункових алгоритмів математичних моделей обробки статистичних даних в “електронних таблицях” EXCEL-2000.

Мета дипломного дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванн важливості оптимізації управління платоспроможністю та ліквідністю комерційного банку на базі використання інструментів та алгоритмів управління поточними грошовими потоками в банку АКБ “Приватбанк", а також пошуку напрямків удосконалення інструментів управління платоспроможністю та ліквідністю банку на основі використання моделей поточних часових та процентних геп-розривів між строками і вартістю залучених та розміщених коштів.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються так завдання:

досліджено сутність та класифікацію інструментів управління платоспроможністю та ліквідністю комерційного банку;

досліджено стан платоспроможності та інтегрально-нормативних нструментів її підтримки в АКБ “Приватбанк" у 2003 - 2007 роках та в нших комерційних банках першої групи рейтингу НБУ;

розглянуто процес застосування внутрішнього та зовнішнього резервування частини коштів, як страховий інструмент управління ліквідністю та платоспроможністю в АКБ “Приватбанк”;

проведено аналіз діючої практики управління поточною та загальною платоспроможністю в комерційних банках розвинутих країн світу з застосуванням нструментів поточних строково-процентних розривів (геп-менеджменту);

на основі моделі геп-менеджменту запропоновані шляхи удосконалення нструментів управління платоспроможністю та ліквідністю АКБ “Приватбанк" з використанням механізмів імунізації дефіцитів короткострової ліквідності за рахунок залучення довгострокових валютних грошових ресурсів з зовнішніх фінансових ринків;

На вирішення проблеми оптимального управління платоспроможністю та ліквідністю в комерційних банках спрямовані дослідження, викладені в монографіях наступних авторів: - Азаренкова Г.М., Васюренко О.В., Герасимович А.М., Жуков Е.Ф., Коцовська Р.Н., Ричаківська В.І., Мороз А.М., Українська Л.О., Савлук М.І., Панова Г.С., Примостка Л.О., Пуховкіна М.Ф., Спіцин І.О., Спіцин Я.О., Шевченко Р.І. .

Впровадження пропозицій і рекомендацій щодо шляхів оптимізац стратегії застосування не тільки інтегрально-нормативних, а і поточних нструментів управління платоспроможністю та ліквідністю комерційного банку з застосуванням механізмів геп-менеджменту, наданих в дипломній роботі, дозволить:

зосередити увагу банківських установ на доцільності комплексного застосування інтегрально-нормативних та геп-менеджментових інструментів управління платоспроможністю та ліквідністю комерційного банку;

враховуючи короткостроковість пропозиції грошових ресурсів національного ринку та сучасну тенденцію зростання довгострокового іпотечного кредитування, в якості інструментів імунізації короткострокових часових та процентних гепів впровадити використання довгострокових іпотечних облігацій (строком до 25 років) і валюті, розміщуємих на іноземних фінансових ринках у іноземних нвесторів за механізмом сек’юритизації (короткострокового рефінансування) довгострокових потечних активів з гарантованою дохідністю.

Інформаційною базою дипломного дослідження були - звітні документи АКБ Приватбанк" за 2003 - 2007 роки, статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків, Держкомстату України.


Розділ 1. Сутність ліквідності та платоспроможності комерційного банку

1.1 Загальнотеоретичні питання ліквідності та платоспроможності комерційного банку

Предметом аналізу банківської діяльності є причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів, які прямо або непрямо впливають на діяльність банку. Основними об’єктами аналізу банківської діяльності є [66]:

заходи щодо формування капіталу банку, а також його структура;

якість активів (кількісний і якісний аналізи структури кредитно-інвестиційного портфеля банку);

показники прибутковості функціонування банку, що дозволяють судити про ефективність його роботи;

показники ліквідності і платоспроможності банку, що характеризують його фінансову стійкість;

темпи росту банку;

різні банківські ризики, що впливають на діяльність банку.

Методом аналізу банківської діяльності є комплексне органічно пов’язане дослідження діяльності комерційного банку з використанням статистичних, економіко-математичних, облікових та інших засобів обробки інформації.

Для проведення аналізу банківської діяльності використовують наступн методичні інструменти дослідження [63]:

Метод порівняння. Припускає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метою визначення їх загальних рис або розходжень.

Метод приведення показників у порівняльний вигляд.

Метод використання абсолютних і відносних показників. Абсолютн показники характеризують кількісні розміри, а відносні відображають співвідношення будь-яких абсолютних показників.

Метод групувань. Дозволяє шляхом систематизації даних балансу розібратися в сутності явищ і процесів, що аналізуються.

Балансовий метод. Служить головним засобом для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних і врівноважених економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожними.

Графічний метод.


Рис. 1.1 Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку [63].

Успіх роботи комерційного банку гарантують три взаємозалежних фактори:

Висока доходність (прибутковість) банківської справи, що створю можливість виплати дивідендів акціонерам банка, збільшення його капіталу, створення необхідних страхових резервів, фонду розвитку та інших.

Ліквідність, тобто можливість швидкого перетворення його активів в платіжні засоби для своєчасного повернення своїх боргових обов’язків.

Платоспроможність, тобто наявність необхідної маси платіжних засобів та здатність в необхідні строки і в повному обсязі відповідати по своїм зобов’язанням перед кредиторами.

Платоспроможність банку розподіляється на оперативну, строкову та загальну [57].

Оперативна платоспроможність банку - це здатність наявним обсягом платіжних засобів:

безготівкові кошти в національній валюті на коррахунку в НБУ, коррахунках в інших комерційних банках - резидентах, в іноземній валюті на коррахунках в комерційних банках - нерезидентах;

готівкові кошти в касі банку в національній та іноземній валютах,

забезпечити щоденні вимоги клієнтів по проведенню платежів та видач готівки з каси банку.

Оперативна платоспроможність банку забезпечується залишком безготівкових коштів на коррахунках банку з врахуванням щоденних надходжень коштів на рахунки клієнті банку та власні рахунки банку (повернення кредитних коштів та сплата процентних і комісійних доходів клієнтом банку), а також залишком готівкових коштів в касі банку з врахуванням щоденних надходжень готівки в касу. Оперативна платоспроможність має нормативно мінімальний щоденний обсяг залишків на початок та кінець робочого дня, який забезпечує виконання вимог НБУ до рівня обов’язкових резервів на коррахунку, як нормативного відсотку до рівня залучених коштів клієнтів [].

Строкова платоспроможність банку є плановим прогнозом надходження та витрат безготівкових коштів на коррахунку та готівкових коштів в касі банку, основана на прогнозі сум та строків надходження та повернення строкових депозитних вкладів, сум та строків повернення і видачі кредитів та вкладень в цінні папери.

Строкова платоспроможність є основою до складення графіку забезпечення оперативної платоспроможності, який включає в себе поточні вимоги до платежів клієнтів банку та планові операції по запозиченню коштів на між банківському ринку та в Національному банку України.

Загальна платоспроможність банку (або ліквідаційна платоспроможність) - це мінімально необхідний рівень власного оборотного капіталу для компенсац можливої втрати коштів, які вкладені банком в активи з різним ризиком неповернення та неотримання доходів від використання активів. Загальна платоспроможність доповнюється нормативом достатності капіталу, в якому на відміну від нормативу платоспроможності ризики активів враховуються детально за допомогою резервів, створених банком для компенсації ризиків неповернення коштів, вкладених чи переміщених за часом у активи сумнівності повернення.

Сутність формування вимог до платоспроможності банку витікає зі специфіки банківської діяльності. Ресурси банківської діяльності формуються за рахунок власного капіталу, залучених та запозичених коштів. Банківські ресурси для отримання прибутку розміщуються в активні операції - кредитування, інвестування в цінні папери, конвертації в готівкові кошти, іноземну валюту та інші. Таким чином, комерційний банк виступає одночасно як позичальник залучених та запозичених коштів, так і кредитор коштів, розміщених в активні операції.

Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі, при цьому, якщо для суб'єктів підприємницької діяльност норма власного капіталу повинна становити біля 50%, то для комерційних банків загальноприйнята норма може бути не більше 8%. Це обумовлено специфікою банківської діяльності, при якій банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать, передусім, для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забезпечення оперативної діяльності для власного банківського капіталу є другорядною [47].

Залучені кошти комерційного банку - це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) - це кошти в безготівковій чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління банку на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою. Юридичною особливістю залучених коштів є те, що на період дії строку залучення кошти залишаються власністю позичальника-кредитора і можуть бути повернені (відізвані) за першою вимогою кредитора (вкладчика).

До запозичених коштів комерційного банку належать кошти, отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі в Національному банку України. Юридичною особливістю запозичених коштів є те, що на період дії строку запозичення кошти є тимчасовою власністю банку і не можуть бути повернені за вимогою кредитора.

Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними ресурсами, ціна на які залежить від їх виду, суми, валюти та строку залучення (запозичення).

До депозитів (залучених коштів) банку належать залишки коштів на поточних, бюджетних і розрахункових рахунках клієнтів, ощадні та строкові вклади фізичних юридичних осіб, вклади до запитання, різні види депозитних рахунків, таких як умовні, заставні, брокерські, цільові депозити, депозити в іноземній валюті, а також кошти на кореспондентських рахунках інших банків (лоро-рахунки). Усі ц джерела коштів поділяються на дві групи: трансакційні та ощадні депозити. Ознакою трансакційних депозитів є право клієнта на переказ грошей в іншу банківську установу та використання цього права на регулярній основі. Тому трансакційн депозити є найбільш рухливою частиною банківських пасивів. Ощадні депозити не мають цієї ознаки, вони стійкіші як джерела фінансування, але їх залучення коштує банку більше, оскільки з зростанням терміну залучення депозиту зроста відсоткова ставка його вартості.

Таким чином, проблема забезпечення платоспроможності банку, тобто своєчасного повернення залучених та запозичених коштів, полягає в одночасному вирішенню наступних задач [44]:

1. Розташування отриманих ресурсів в активні операції оптимального ризику з точки зору прибутковості активних операцій та мінімізації ризику неповернення коштів, розміщених в активні операції, та нарахованих процентів за х користування.

2. Розрахунок максимально допустимої частки розташування отриманих ресурсів в активні процентні операції та в високоліквідні безпроцентні активи - готівкові кошти та безготівкові кошти на кореспондентських рахунках, як забезпечують оперативну платіжну діяльність клієнтів банку та створення обов’язкових резервів в НБУ в залежності від сум запозичених ресурсів.

3. Наявність вільного власного капіталу у високоліквідних формах, який дозволяє покрити можливі ризики втрат частки коштів клієнтів, розташованих в активні операції банку.

4. Забезпечення розташування запозичених ресурсів в активні операції з строками, які дозволяють своєчасно перевести розташовані кошти (повернення кредитів, погашення цінних паперів та інше) в платіжні високоліквідні кошти для повернення їх позичальнику (клієнту банка) на його вимогу чи згідно договорних строків.

Ліквідність комерційного банку характеризує його здатність перетворити фінансові чи матеріальні активи у грошові кошти з метою вчасного виконання зобов’язань перед вкладниками [43, с.49].

Банківська ліквідність залежить від структури та стабільност депозитної бази банку, достатності капіталу, якості активів, фінансового стану позичальників, репутації банку, яка впливає на здатність швидкого запозичення коштів на ринку. На рівень ліквідності банку впливає комплекс чинників загальноекономічного характеру, таких як грошово-кредитна політика, стан грошового обігу, можливість запозичення коштів в ЦБ, регулятивні обмеження в країні тощо.

Ліквідність комерційного банку - це здатність банку вчасно погасити свої фінансові зобов'язання за рахунок наявних у нього наявних коштів, продажу активів чи мобілізації ресурсів з інших джерел. Однією з центральних завдань управління комерційним банком є підтримка оптимального співвідношення між ліквідністю банку і його прибутковістю, прибутковістю його операцій. Вимоги підтримки ліквідності вступають у протиріччя з задачею максимізації доходу на одиницю активів; тому так важливо оптимальне сполучення надійності дій разом із забезпеченням прибутковості від операцій.

З врахуванням цього у світовій банківській теорії і практиц ліквідність прийнята розуміти як "запас" чи як "потік". При цьому ліквідність як "запас" містить у собі визначення рівня можливості комерційного банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами у визначений конкретний момент часу шляхом зміни структури активів на користь їх високоліквідних статей за рахунок наявних у цій галузі невикористаних резервів.

Ліквідність як "потік" аналізується з погляду динаміки, що припускає оцінку здатності комерційного банку протягом визначеного періоду часу змінювати сформований несприятливий рівень ліквідності чи запобігати погіршенню досягнутого, об'єктивно необхідного рівня ліквідності (зберігати його) за рахунок ефективного управління відповідними статтями активів і пасивів, залучення додаткових позикових коштів, підвищення фінансової стійкості банку шляхом зростання доходів.

Таким чином, кожен комерційний банк повинен самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково обґрунтованої економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

Для здійснення операційної діяльності, зв'язаної з залученням коштів хнім розміщенням в умовах ринкової невизначеності майбутнього попиту надходжень готівкових коштів за певний період, банку потрібні кошти в їх ліквідній формі, тобто такі активи, що могли б бути легко і швидко перетворен в готівку з невеликим ризиком утрат чи узагалі без нього.

Поняття ліквідності банку тісно пов’язане з ліквідністю його балансу. Ліквідність балансу визначається співвідношенням вимог (статей активу) та зобов’язань (статей пасиву). Оскільки баланс складається на певну дату, то ліквідність баланс оцінкою стану банківської ліквідності на визначену дату. Отже, ліквідність банківського балансу є складовою частиною ліквідності банку. Водночас ліквідність балансу є лише необхідною, але не достатньою умовою ліквідност банку [43].

Поняття ліквідності пов’язується з активами банку. Під ліквідністю активів розуміють їх здатність швидко та без суттєвого зниження вартост перетворюватися в грошову форму. За ступенем ліквідності (тобто легкост перетворення у грошові кошти) банківські активи поділяють на групи [40]:

Високоліквідні активи - активи, як знаходяться в готівковій формі або можуть бути швидко реалізовані на ринку. Це - готівкові кошти, дорожні чеки, банківські метали, кошти на рахунках в інших банках, державі цінні папери.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.