бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьКурсовая работа: Приготування рідких лікарських форм із застосуванням концентрованих розчинів

Курсовая работа: Приготування рідких лікарських форм із застосуванням концентрованих розчинів

Зміст

Зміст. 3

Вступ. 4

1. Характеристика концентрованих розчинів та їх значення в аптечному виробництві 7

2. Загальні правила асептики санітарного режиму для забезпечення асептичних умов виготовлення концентрованих розчинів. 9

3. Бюреткові установки та піпетки. 12

4. Мірний посуд. 15

5. Перевірка відсутності механічних включень в розчинах. 17

6. Основні правила і способи розрахунків при виготовленні концентрованих розчинів  20

7. Розрахунки, пов'язані з укріпленням розведенням концентрованих розчинів  22

8. Особливості оформлення, контролю якості та зберігання концентрованих розчинів  24

9. Асортимент концентрованих розчинів для бюреткової установки. 25

10. Власна технологія рідких лікарських форм із використанням концентрованих розчинів. 26

Практична частина. 35

Висновки та рекомендації 54

Список використаної літератури. 56


Вступ

Поряд із застосуванням для готування розчинів чистих лікарських речовин і розчинників в аптечній практиц широко використовуються різні концентровані розчини. Концентровані розчини (рідини) являють собою водні розчини деяких лікарських речовин у строго визначеній концентрації, зазначеної у відповідних статтях ДФ.

У рецептах можуть виписуватися стандартні рідини і розчини іншої концентрації. При необхідност концентрати розбавляють відповідним кількістю розчинника і перетворюють у звичайні розчини, що використовують у складі лікарських форм. Концентрован розчини легко змішуються з водою, тому готування розчинів іншої концентрації не представляє яких-небудь труднощів. Застосування цього методу виготовлення рідких ліків дозволяє значно прискорити відпуск препарату хворому. Крім того, при використанні концентрованих розчинів зникає необхідність зважування нгредієнтів, використання допоміжного посуду і лійок, витрат часу, збільшується точність роботи і зменшується можливість помилок при готуванн ліків. Однак для невеликих аптек, що готують невелику кількість рідких лікарських форм, застосування цього методу не завжди виправдано. Необхідно пам'ятати, що не всякий концентрований розчин може бути використаний як напівфабрикат.

З цією метою застосовуються тільки ті розчини, що насамперед, мають достатню стійкість при збереженні. Концентрати повинні зберігатися у визначених встановлених умовах, що гарантують відсутність швидкого псування розчиненої речовини. Зберігають їх у добре укупоренных посудинах, у захищеному від світла місці, а в залежності від фізико-хімічних властивостей речовин, що входять у їхній склад, при температур не вище +25 °С чи в холодильнику (–3 – –5 °С). На посудину прикріплюють етикетку з указівкою найменування розчину, його концентрації, номера серії, дати готування і номера аналізу. Крім цього, кожен концентрований розчин ма визначений термін придатності, що повинний строго дотримуватися. Якщо розчин середовищем для розмноження мікроорганізмів, то, як правило, термін його збереження невеликий. Наприклад, 5% і 20% розчини глюкози зберігають протягом 2 доби. Зі збільшенням концентрації розчину глюкози до 40–50% термін його збереження збільшується до 10 доби, тому що підвищення осмотического тиску зменшує імовірність мікробного забруднення. Граничні терміни збереження концентрованих розчинів залежать від їхньої стійкості і коливаються від 2 до 20 днів. Однак зміна кольору, помутніння, поява осаду, нальоту, цвілі й інших зовнішніх змін є ознаками їхнього псування і непридатності для подальшого застосування, навіть якщо термін їхньої придатності не пройшов. Терміни придатност конкретних розчинів-заготівель різні, визначаються дослідним шляхом відображені у відповідній нормативній документації. Світлочутливі концентрован розчини варто зберігати в посудинах з темного скла. Концентровані розчини для бюреточної установки готують тільки масооб’ємним способом, використовуючи для цього мірні колби чи циліндри. При їхній відсутності кількість води можна розрахувати, знаючи щільність розчинів, коефіцієнти збільшення обсягу чи використовуючи табличні дані. Необхідно уникати одержання концентрацій, близьких до насичених, тому що при зниженні температури розчину можливе випадання в осад розчиненої речовини.

Концентровані розчини повинні виготовлятися в аптечних умовах, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Вода, що використовується для розчинення лікарських препаратів, повинна бути свежоперегнана і охолоджена, та зберігатися в закритій посудині. Безпосередньо перед процесом виготовлення концентрованих розчинів ретельно вимитий посуд обполіскують прокип'яченою дистильованою водою. Фільтри і вата для проціджування таких концентратів готуються з незапилених матеріалів по можливості без дотику рук. В ідеалі вони повинні бути простерилізовані. Під час фільтрації і проціджування розчини, що знаходяться в лійках, варто захищати від потрапляння пилу скляними пластинками чи іншими придатними матеріалами. Дотримання цих вимог необхідно щоб уникнути значного забруднення розчинів мікрофлорою, тому що в деяких з них можуть жити і розмножуватися різн бактерії, дріжджі, цвілеві гриби. Необхідно пам'ятати, що помутніння, що виникає через деякий час після виготовлення концентрованого розчину, а також різні, особливо слизуваті, пластівці й осади часто є показниками сильного мікробного забруднення і, отже непридатності препарату.

У зв'язку з тим що від якості концентратів (тобто кількісного змісту лікарських речовин і інших показників) залежить правильне виготовлення мікстур, концентровані розчини після їхнього виготовлення перевіряють на ідентичність, прозорість і кількісний вміст діючих речовин. При невідповідності концентрації розчину необхідної, а це, як правило, спостерігається, якщо лікарська речовина гігроскопична (наприклад, натрію бромід), роблять зміцнення чи розведення розчину. Після кількісного визначення вмісту діючих речовин у розчині іноді приходиться виправляти його концентрацію. Після виправлення концентрації розчини піддаються повторному повному хімічному аналізу.

Отже, ми бачимо, що концентровані розчини є важливою ланкою в аптечній технолог ліків, що значно спрощує і прискорює роботу з готування лікарських форм.

Однак, у теж час, готування, збереження і застосування концентрованих розчинів має ряд особливостей які ускладнюють технологічний процес.

У зв'язку з цим, актуальним є вивчення всіх особливостей роботи з концентрованими розчинами, для більш ефективного їх використання.


1. Характеристика концентрованих розчинів та їх значення в аптечному виробництві

Концентровані розчини – це недозований вид аптечної заготовки, що застосовується для виготовлення лікарських форм із рідким дисперсійним середовищем, шляхом розведення або в суміші з іншими лікарськими речовинами.

Концентрован розчини – це робочі розчини лікарських речовин у виразно більшій концентрації, ніж ці речовини прописуються в рецептах, у розрахунку на відповідне розведення водою до зазначеної в рецепті концентрації. їх зазвичай називають «концентратами». Застосування концентрованих розчинів має ряд переваг у порівнянні з виготовленням мікстур із сухих речовин: полегшується робота фармацевта, підвищується якість і прискорюється відпуск лікарських препаратів хворим.

Номенклатура концентрованих розчинів визначається запитами екстемпоральної рецептури, що надходить в аптеку, і залежно від потреби список концентрованих розчинів може змінюватися. В інструкції з виготовлення в аптеках лікарських форм із рідким дисперсійним середовищем у додатку 1 приводиться зразковий список концентрованих розчинів, найчастіш уживаних при виготовленні рідких лікарських препаратів.

При виготовленні концентрованих розчинів слід уникати концентрацій, близьких до насичених, тому що при зниженні температури розчину можливе випадання осаду розчиненої речовини.

У зв'язку з тим, що концентровані розчини можуть стати середовищем для розвитку мікроорганізмів, їх слід готувати в асептичних умовах на свіжоперегнаній воді очищеній. Всі застосовувані допоміжні матеріали, а також посуд для їх виготовлення і зберігання повинні бути попередньо простерилізованими, а отримані розчини обов'язково профільтровані (а не проціджені).

Концентровані розчини після виготовлення піддають повному хімічному контролю (істинність, кількісний вміст діючих речовин). Вс приготовлені концентровані розчини записують у лабораторний журнал, а на етикетці посудини, в якій вони зберігаються, зазначають: назву і концентрацію розчину, номер серії й аналізу, дату виготовлення.

Запаси концентрованих розчинів зберігають у щільно закупорених бутлях у прохолодному і захищеному від світла місці при температурі 20–22 °С чи в холодильнику (3–5 °С).

В аптеках концентровані розчини виготовляють у таких кількостях, які можуть бути використані протягом установлених для них термінів придатності. Граничні терміни зберігання для окремих розчинів встановлені залежно від їх стійкості від 2 до 30 днів.

Якщо розчин є середовищем для розмноження мікроорганізмів, то термін його зберігання невеликий, наприклад: 5 і 20% розчини глюкози зберігають протягом двох діб. Зі збільшенням концентрац розчину глюкози до 40 і 50% термін його зберігання збільшується до 15 діб. Останнє зв'язано з тим, що підвищується осмотичний тиск розчину, що знижу умови виживання мікроорганізмів.

Зміна кольору, помутніння розчинів, поява пластівців, нальотів – ознака їх непридатності, навіть якщо термін придатності не минув.

Застосування концентрованих розчинів дозволяє значно збільшити продуктивність праці при готуванні рідких ліків і одночасно підвищити їхню якість, полегшити аналітичну перевірку готових ліків. Заміна зважування сухих інгредієнтів ліків відмірюванням концентрованих розчинів різко (у 3–4 рази) скорочує необхідний час для готування рідких ліків. Якщо при відважуванні інгредієнтів на вагах асистент міг за робочий день виготовити 60 – 70 рідких лікарських форм, то, користаючись концентрованими розчинами, він виготовляє 200–250 ліків за день.


2. Загальні правила асептики і санітарного режиму для забезпечення асептичних умов виготовлення концентрованих розчинів

Джерелами забруднення стерильних розчинів можуть бути вихідні речовини, навколишнє середовище, устаткування, тара, закупорювальний матеріал, працюючий персонал.

Асептика це визначені умови роботи, комплекс організаційних заходів, що дозволяють у максимальному ступені оберегти ліки від попадання в них мікроорганізмів.

Асептика містить у собі ряд послідовних заходів, що доповнюють один одного, і помилка, допущена в одній ланці цього ряду, зводить нанівець усю проведену і наступну роботу.

Асептичні умови передбачають наявність в аптец особливого приміщення для виготовлення стерильних і асептичних ліків асептичного блоку, який повинен мати не менше трьох кімнат:

1.              Передасептична (шлюз) призначена для підготовки персоналу до роботи.

2.              Асептична призначена для виготовлення лікарських форм.

3.              Апаратна – у ній встановлюються автоклави, стерилізатори, апарати, що дозволяють одержувати воду для ін'єкцій.

Вимоги до приміщення. Виробництво ліків в асептичних умовах здійснюється в «чистих» приміщеннях, де чистота повітря нормується за вмістом мікробних і механічних часток.

Асептичний блок зазвичай розташовується віддалено від джерел забруднення мікроорганізмами (зал обслуговування хворих, мийна, фасувальна, санітарний вузол).

У приміщеннях для виготовлення ліків в асептичних умовах стіни повинні бути пофарбовані олійною фарбою чи викладені світлою кахельною плиткою, при цьому на них не повинно бути виступів, карнизів, тріщин. Стелі фарбуються клейовою чи водоемульсійною фарбою. Підлога покривається лінолеумом або реліном з обов'язковим зварюванням швів. Двері і вікна повинн бути щільно підігнаними і не мати щілин.

Асептичний блок обладнується приточно-витяжною вентиляцією з перевагою притоку повітря над витяжкою. Для зниження мікробного обсіменіння рекомендується установка повітроочисників, що забезпечують ефективне очищення повітря фільтрацією через фільтри з ультратонких волокон ультрафіолетовим опроміненням.

Для знезаражування повітря в асептичному блоц встановлюються неекрановані бактерицидні опромінювачі: настінні (ОБН‑150), стельові (ОБП‑300), пересувні маякового типу (ОБПЕ‑450); бактерицидні лампи БУВ‑25, БУВ‑30, БУВ‑60 з розрахунку потужності – 2–2,5 Вт на 1 м3 обсягу приміщення, які включають на 1–2 години до початку роботи під час відсутності людей. Вмикач для цих опромінювачів повинен знаходитися перед входом у приміщення і зблокований з світловим табло: «Не входити, включений бактерицидний опромінювач». Вхід у приміщення, де включена неекранована бактерицидна лампа, дозволяється тільки після її вимикання, а тривале перебування в зазначеному приміщенні – тільки через 15 хвилин після відключення неекрано-ваної бактерицидної лампи.

У присутності персоналу можуть експлуатуватися екрановані бактерицидні опромінювачі, що встановлюються на висоті 1,8–2 м, з розрахунку 1 Вт на 1 м3 приміщення за умови відсутност спрямованого випромінювання на людей, що знаходяться у приміщенні.

Оскільки ультрафіолетові опромінювачі утворюють у повітрі токсичні продукти (озон і оксиди азоту), при їх роботі вентиляція повинна бути включена.

Все устаткування і меблі, внесені в асептичний блок, попередньо обробляються серветками, змоченими дезінфікуючим розчином (розчин хлораміну Б 1%, розчин хлораміну Б 0,75% з 0,5% миючого засобу, розчин перекису водню 3% з 0,5% миючого засобу). Зберігання в асептичному блоц невикористовуваного устаткування категорично забороняється. Прибирання асептичного блоку проводиться не рідше 1 разу в зміну з використанням дезінфікуючих засобів.

Один раз у тиждень проводиться генеральне прибирання асептичного блоку. При цьому приміщення по можливості звільняють від устаткування, миють і дезінфікують стіни, двері, підлоги. Після дезінфекц опромінюють ультрафіолетовим світлом.

Перед входом у приміщення асептичного блоку повинні бути гумові килимки, які один раз у зміну змочуються дезінфікуючим розчином. Асептичний блок відокремлюється від інших приміщень аптеки повітряними шлюзами.

Вимоги до персоналу. Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, повинні строго дотримувати правил особистої гігієни. При вході в шлюз вони повинні взути спеціальне взуття, вимити руки з милом і щіткою, надягти стерильний халат, 4-шарову марлеву пов'язку, шапочку (при цьому волосся ретельно забирають), бахіли. Оптимальним застосування шолома і комбінезона. Марлева пов'язка повинна мінятися кожні 4 години. Після надягання стерильного технологічного одягу персонал повинен обполоскати руки водою для ін'єкцій і обробити їх дезінфікуючим розчином спирту етилового 80%, розчином хлоргексйдину біглюконату в 70% спирті етиловому чи 0,5% розчином хлораміну Б (при відсутності інших речовин). Вхід зі шлюзу в приміщення для виготовлення і фасовки ліків в асептичних умовах у нестерильному санітарному одязі заборонений. Забороняється також виходити за межі асептичного блоку в стерильному санітарному одязі.

Санітарний одяг, халати, марля, вироби з текстилю, вата стерилізуються в біксах у парових стерилізаторах при температур 132 °С протягом 20 хвилин або при 120 °С протягом 45 хвилин зберігаються в закритих біксах не більше 3 діб. Взуття перед початком і після закінчення роботи дезінфікують зовні і зберігають у шлюзах. Особи з нфекційними захворюваннями, відкритими ранами на шкірі, носії патогенно мікрофлори до повного їх видужання не повинні допускатися до роботи.

Вимоги до вихідних речовин і матеріалів. Лікарські речовини, необхідні для виготовлення ліків в асептичних умовах, зберігаються в шафах у щільно закритих штангласах в умовах, що виключають їх забруднення. Штангласи перед кожним заповненням миються і стерилізуються.

Вимоги до виробничого устаткування. Застосування засобів малої механізації при виготовленн розчинів для ін'єкцій допускається за умови можливості їх знезаражування чи стерилізації. Устаткування повинне бути сконструйоване і розміщене так, щоб забезпечувалася його належна підготовка до роботи, експлуатація й обслуговування. Матеріал, з якого виготовлене устаткування, не повинен вступати в реакцію з компонентами ліків, а конструкція устаткування повинна виключати можливість попадання в ліки речовин, використовуваних для його експлуатації (мастильн речовини, охолоджувальні рідини і т. п.).

Устаткування й інструменти необхідно регулярно піддавати профілактичним оглядам, мити, обробляти деззасобами чи стерилізувати. Устаткування повинне експлуатуватися таким чином, щоб звести до мінімуму можливість забруднення мікроорганізмами готових ліків. Стерилізатори мають бути оснащені пристроями, що автоматично реєструють час і температуру стерилізації.

3. Бюреткові установки та піпетки

В даний час для відмірювання концентрованих розчинів в аптеках широко застосовуються бюреточні системи (комплекс спеціальних бюреток і піпеток). Пріоритет у використанні бюреток в аптечній роботі належить вітчизняної фармації: вперше вони були використані ще в 1912 р. Однак широке застосування удосконалених бюреточных систем було здійснено лише в роки Радянської влади. Вже в 1920 р., через 2 роки після націоналізації аптек, ленінградськими фармацевтами були запропоновані і піддан тривалому випробуванню на практиці аптечні бюретки і піпетки, що були прототипами сучасних.

У 1952 р. Центральним аптечним науково-дослідним інститутом, ЦАНДІ (нині Центральний науково-дослідний інститут фармації, ЦНДІФ) була розроблена уніфікована конструкція аптечних бюреток, що мали об'ємну градуїровку в мілілітрах пришліфований скляний кран, який забезпечує постійне положення рівня рідини, що відповідає нульовій поділці шкали. Пізніше (1957) зазначена модель була удосконалена в ЦАНДІ шляхом застосування двухходового крана, що виключив необхідність мати кран чи затиск на живильної трубці бюретки.

Страницы: 1, 2, 3, 4


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.