бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьКурсовая работа: Застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем

Курсовая работа: Застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Аналіз терміносистеми дослідження

1.2 Поняття та сутність інформаційної діяльності

1.3 Сутність та аналіз експертних систем

Розділ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ АБО УСТАНОВИ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ

2.1. Аналіз інформаційної діяльності організації або установи: сутність, складові

2.2. Можливості застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Один з актуальних напрямів інформатики — інтелектуалізація інформаційних технологій. Це означає, що користувач, застосовуючи комп'ютерні технології, зможе не тільки одержувати відомості на основі обробки даних, але і використовувати накопичений досвід і знання професіоналів.

Інтелектуальн системи і технології застосовуються для тиражування професійного досвіду рішення складних наукових, виробничих і економічних задач, наприклад, аналіз нвестицій, планування рекламної кампанії, прогнозування ринку.

Експертн системи — це сфера діяльності, що бурхливо розвивається. По всій країн провідні університети, науково-дослідні центри і комерційні корпорац намагаються на практиці реалізувати переваги, які обіцяють експертні системи.

В нашій країні сучасний стан розробок з області експертних систем можна охарактеризувати як стадію зростаючого інтересу серед економістів, фінансистів, викладачів, інженерів, медиків, психологів, програмістів, лінгвістів. На жаль, цей інтерес має поки достатньо слабе матеріальне підкріплення — явний брак підручників і спеціальної літератури, відсутність символьних процесорів робочих станцій штучного інтелекту, обмежене фінансування досліджень в цій області.

Тому розповсюджуються "підробки" під експертні системи у вигляді численних діалогових систем і інтерактивних пакетів прикладних програм, які дискредитують в очах користувачів цей надзвичайно перспективний напрям. Процес створення експертної системи вимагає участі висококваліфікованих фахівців в област штучного інтелекту, яких поки випускає невелика кількість вищих учбових закладів країни.

Сучасн експертні системи широко використовуються для тиражування досвіду і знань провідних фахівців практично у всіх сферах економіки. Традиційно знання існують в двох видах — колективний досвід і особистий досвід.

Ця проблема актуальною, тому що набула висвітлення у працях багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців і дослідників. Серед них, Н.В. Макарова, В.Ф. Ситник, В.С. Крисевич, Ж. Лор´єр, Д. Уотермен та багато інших. Так науковці як Н.В. Макарова, Т.О. Гаврилова приділяли багато уваги розгляданню класифікації експертних систем та їх структурі. Т.О. Таран у своїх працях розглядав термінологічний апарат експертних систем та їх архітектуру. Д. Уотермен у своїй книзі розглядає основн організації, котрі розробляють експертні системи, намагається уявити собі їх можливі застосування в майбутньому і приводить список джерел додатково нформації. Е.В. Попов в своїй книзі намагається ввести читача в проблематику експертних систем, та розглядає знання які необхіхні для функціонування експертних систем та способи їх представлення.

Об’єктом дослідження є експертні системи.

Предметом дослідження є їх застосування в інформаційній діяльності організації або установи.

Мета дослідження дослідити застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем.

На основі об’єкта, предмета та мети дослідження було сформульовано наступні завдання:

–    проаналізувати терміносистему дослідження;

–    розглянути поняття та сутність інформаційної діяльності;

–    розглянути сутність експертних систем та проаналізувати їх;

–    проаналізувати інформаційну діяльність організації або установи, її сутність та складові;

–    розглянути можливості застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем.

У процес написання курсової роботи були використані наступні методи:

–    На теоретичному рівні: аналіз та синтез, інформаційний, історичний, структурний підходи, дедукція та індукція та інші;

–    На емпіричному рівні: огляд літератури.

Робота складається з реферату, вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Основний текст містить сторінок, список використаних джерел налічує найменувань.


Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Аналіз терміносистеми дослідження

Термін інтелект (intelligence) походить від латинського intellectus, що означає розум; розумов здібності людини. Психологи не прийшли до єдиного визначення цього поняття. Звичайно дається визначення інтелекту, поняття визначається через перелік його властивостей.

ШІ в трактуванн Джорджа Ф. Люгера визначається як область комп'ютерної науки, що займається автоматизацією розумної поведінки. І. Річ вважає, що ШІ – це область досліджень, яка направлена на створення комп'ютерів, виконуючих такі функції, які в даний час людина виконує краще. Тут мовиться про функції, пов'язані з умінням сприймати, аналізувати, міркувати, використовувати знання, планувати свої дії і т.і., в яких природний вияв інтелекту. Причому ці функції зараз добре виконуються людиною і погано – комп'ютером. Дж.Ален вважає, що ШІ – це наука про створення машин, які будуть вирішувати задачі, які можуть вирішувати люди. В трактуванні М.Т.Джонса ШІ – це процес створення машин, здатних діяти таким чином, що сприйматимуться людиною як розумні [10, c.7].

Психологи (Нікерсон, Перкінс і Сміт, 1985) перераховують такі особливості інтелекту:

1. Здібність розділяти неідентичні стимули на класи.

2. Здібність до адаптивної зміни поведінки – до навчання.

3. Здібність до дедуктивного мислення.

4. Здібність до ндуктивного мислення – до узагальнення. Це означає здатність виходити за меж даної інформації, тобто породжувати нове знання.

5. Здатність розробляти і використовувати концептуальні моделі.

6. Здібність до розуміння. Це означає уміння бачити відносини в задачах і оцінювати їх значення для вирішення задач. Оцінка розуміння – одна з самих невловимих проблем у вивченні інтелекту.

Як робоче визначення приймемо визначення інтелектуальної діяльності, дане В.К.Фіном:

1. Здібність до організації знань по їх істотності і встановленню відношення релевантности між даними, що є, і знаннями.

2. Здатність використовувати логіку в широкому значенні цього терміну.

3. Наявність рефлексії, тобто можливість оцінювати результати своєї діяльності.

4. Навчання новим знанням і корекції раніше придбаних знань.

5. Уміння породжувати гіпотези [10, c.8].

Експертна система — це система, яка включає інформацію про поняття і об'єкти деяко області, інформацію про способи їх поведінки і взаємодії і програми логічного виведення і призначена для імітації роботи людини–експерта в цій області.

За допомогою експертних систем встановлюються діагнози захворювань, відкриваються родовища корисних копалин, визначаються причини збоїв в роботі приладів механізмів.

В процесі роботи з експертною системою користувач має нагоду поповнювати базу даних і базу знань — «навчати» систему. Таким чином, експертна система в своїй роботі використовує ту базу знань, яка була закладена в неї при розробці і бути поповнений в процесі експлуатації. Це — знання і досвід людей — фахівців в конкретній області. Своїх власних знань, отриманих без допомоги людини, експертна система в процесі роботи не придбає [3, c.121].

Оскільки термінологія в області розробки ЕС постійно модифікується, визначимо основн терміни в рамках даної області.

Інженер знань – людина, яка проектує і створює експертну систему.

Інженер по знаннях — фахівець в області штучного інтелекту, виступаючий в рол проміжного буфера між експертом і базою знань. Синоніми: когнитолог, нженер–інтерпретатор, аналітик.

Інженерія знань – процес створення експертної системи.

Інструмент скорочене позначення засобу побудови експертної системи.

Штучний нтелект – розділ інформатики, пов'язаний з розробкою інтелектуальних програм для комп'ютерів.

Кінцевий користувач – людина, яка використовує закінчену експертну систему; людина, для якої розроблена система.

Пошук продумано організований перегляд простору можливих рішень, гарантуючий ефективне знаходження необхідного рішення.

Користувач людина, яка використовує експертну систему, наприклад кінцевий користувач, експерт, інженер знань, розробник інструменту або лаборант.

Користувач фахівець предметної області, для якого призначена система. Звичайно його кваліфікація недостатньо висока, і тому він потребує допомоги і підтримки своєї діяльності з боку ЕС.

Уявлення процес формулювання або опису проблеми так, щоб її легко вирішити.

Засоби підтримки – програми і апаратура, пов'язана із засобами побудови експертно системи, які допомагають користувачу взаємодіяти з експертною системою. До них відносяться складні налагоджувальні засоби, зручні програми редагування розвинуті пристрої графічного виведення [2, c.13].

Засіб побудови експертної системи – мова програмування і підтримуючий пакет програм, що використовується при створенні експертної системи.

Експерт людина, яка за роки навчання і практики навчилася надзвичайно ефективно вирішувати задачі, що відносяться до конкретної предметної області.

Експертна система – комп'ютерна програма, яка використовує експертні знання для забезпечення високоефективного рішення задач у вузькій предметній області.

Інтерфейс користувача — комплекс програм, які реалізують діалог користувача з ЕС як на стадії введення інформації, так і при отриманні результатів.

База знань (БЗ) — ядро ЕС, сукупність знань предметної області, записані на машинному носії у формі, зрозумілій експерту і користувачу. Паралельно такому «людському» уявленню існує БЗ у внутрішньому «машинному» уявленні.

Вирішувач програма, моделююча хід міркувань експерта на підставі знань, що є в БЗ. Синоніми: дедуктивна машина, машина виведення, блок логічного виведення [7, c.20].

Інтелектуальний редактор БЗ — програма, яка представляє інженеру по знаннях можливість створювати БЗ в діалоговому режимі. Включає систему вкладених меню, шаблонів мови представлення знань, підказок («help» — режим) і інших сервісних засобів, полегшуючих роботу з базою.

За Ситником В.Ф., експертні системи – це комп’ютерна система, яка втілює в соб досвід експерта, що ґрунтується на його знаннях в певній галузі [9, c.230].

Знання сукупність відомостей, створюючих цілісний опис, відповідний деякому рівню обізнаності про описуване питання, предмет, проблему і т.і.

Знання декларативні – знання, які записані в пам'яті інтелектуальної системи так, що вони безпосередньо доступні для використовування після звернення до відповідного поля пам'яті. У вигляді З.Д. звичайно записується інформація про властивості предметної області, факти, що мають в ній місце, і тому подібна нформація.

Знання експертн знання, які мають в своєму розпорядженні фахівці в деякій предметній області.

Інтерфейс сукупність технічних чи програмних засобів, забезпечуюча сполучення двох або більш елементів системи для їх сумісного функціонування в цій системі. Типовим прикладом технічного І. є набір конструктивних параметрів телефонних апаратів телефонних каналів, дозволяючих підключити будь–який телефонний апарат до будь–якого телефонного каналу [11, c.36]

Таким чином, можна сказати що терміносистема експертних систем постійно змінюється та доповнюється новими термінами, але вже визначився певний перелік основних термінів та понять.

1.2 Поняття та сутність інформаційної діяльності

Інформаційна діяльність - діяльність, забезпечуюча збір, обробку, зберігання, пошук розповсюдження інформації, а також формування організаційного ресурсу організацію доступу до нього.

Отримання обробка інформації є необхідною умовою життєдіяльності будь-якого організму. Навіть найпростіші одноклітинні постійно сприймають і використовують нформацію, наприклад про температуру і хімічний склад середовища для вибору найсприятливіших умов існування [13].

Жив стоти здатні не тільки сприймати інформацію з навколишнього середовища за допомогою органів чуття, але і обмінюватися нею між собою. Наприклад, мурашки бджоли повідомляють родичів про місцезнаходження корму. Для цього їм доводиться застосовувати спеціальну мову, на якій цю інформацію можна передати («танець» бджіл).

Людина також сприймає інформацію за допомогою органів чуття, а для обміну інформацією між людьми служать мови. За час розвитку людського суспільства таких мов виникло дуже багато. Перш за все це рідні мови (російська, болгарська, англійська та ін.), на яких говорять численні народи світу. Роль мови для людства виключно велика. Без неї, без обміну інформацією між людьми було б неможливим виникнення і розвиток суспільства. Діяльність людини, пов'язану з процесами отримання, перетворення, накопичення і передачі інформації, називатимемо інформаційною діяльністю.

Для отримання (сприйняття) інформації у тварин і людини є органи чуття (особлив нервові клітки — рецептори): зір, слух, нюх, дотик. У міру свого розвитку людство створювало спеціальну апаратуру, що підвищує можливості органів чуття: вимірювальні прилади, мікроскопи, підсилювачі звукових сигналів і т.і.

Першим носієм людських знань і досвіду, першим засобом обміну інформації між людьми стала людська мова.

Не дивлячись на все багатство можливостей передачі інформації, що надаються рідними мовами, описати з їх допомогою можна далеко не все. І хоча видатн поети і письменники створювали на рідних мовах яскраві образи і передавали тонк емоції, приказка «краще один раз побачити, ніж сто разів почути» часто виявляється справедливою.

Тому людство навчилося використовувати для передачі і збереження інформації малюнки, креслення, схеми, а згодом — фотографії, телевізійні зображення і т.і.

В даний час застосовують безліч спеціальних мов, пристосованих для передач нформації конкретного змісту, що з'являється при рішенні певних задач. До них можна віднести мови математики, фізики, хімії і інших наукових дисциплін, дорожні знаки, мова запису шахових партій, систему знаків для внесення редакторської правки в рукопис, позначення на картах, мови спілкування з ЕОМ нші. Кількість таких мов безперервно збільшується в прямій залежності від зростання різноманіття вирішуваних людиною задач.

Проблеми мови, її структури, зміст і т.д. вивчаються цілим рядом рідних інформатиці наук лінгвістикою, математичною лінгвістикою і ін. Саму інформатику мова цікавить, перш за все, як форма уявлення і засіб передачі інформації.

Перетворення, цілеспрямована обробка інформації — найважливіший з інформаційних процесів.

У міру розвитку суспільства, науково-технічного прогресу людство створювало все нові засоби і способи збору, зберігання, передачі інформації. Але найважливіше в інформаційних процесах — обробка і цілеспрямоване перетворення інформац здійснювалося до недавнього часу виключно людиною [14].

Проте постійне вдосконалення техніки і виробництва привело до різкого зростання об'єму інформації, якою доводиться оперувати людині в процесі її професійно діяльності, постійно збільшувався також об'єм інформації, необхідної для вирішення задач планування і управління виробництвом, народним господарством.

В буквальному розумінні почала виникати інформаційна криза: людство не справлялося з обробкою наростаючих об'ємів інформації старими методами. Як всяка криза вона викликала декілька інформаційних революцій і, як наслідок, появу нових інформаційних технологій [14].

В істор розвитку цивілізації відбулося декілька інформаційних революцій — перетворень суспільних відносин через кардинальні зміни у сфері обробки інформації. Слідством подібних перетворень було придбання людським суспільством ново якості.

Перша революція пов'язана з винаходом писемності, що привело до гігантського якісного кількісного стрибка. З'явилася можливість передачі знань від покоління до покоління.

Друга (середина XVI в.) викликана винаходом книгодрукування, яке радикально змінило ндустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.

Третя (кінець XIX в.) обумовлена винаходом електрики, завдяки якій з'явилися телеграф, телефон, радіо, дозволяючи оперативно передавати і накопичувати нформацію в будь-якому об'ємі.

Четверта (70-ті рр. XX в.) пов'язана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп'ютера. На мікропроцесорах і інтегральних схемах створюються комп'ютери, комп'ютерні мережі, системи передачі даних (інформаційн комунікації). Цей період характеризують три фундаментальні інновації:

перехід від механічних і електричних засобів перетворення інформації до електронних;

мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;

створення програмно-керованих пристроїв і процесів.

Остання нформаційна революція висуває на передній план нову галузь — інформаційну ндустрію, пов'язану з виробництвом технічних засобів, методів, технологій для виробництва нових знань. Найважливіша складова інформаційної індустр нформаційна технологія.

Інформаційна технологія — процес, використовуючий сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації ново якості про стан об'єкту, процесу або явища. Сучасна ІТ спирається на досягнення в області комп'ютерної техніки і засобів зв'язку [15].

Таким чином можна сказати, що інформаційна діяльність це невід’ємна частина людсько діяльності, бо отримання і обробка інформації є необхідною умовою життєдіяльності будь-якого організму.

1.3 Сутність та аналіз експертних систем

В середин сімдесятих років в дослідженнях по штучному інтелекту сформувався самостійний напрям, що отримав назву експертні системи (ЕС). Ціль досліджень в експертних системах полягає в розробці програм (пристроїв), які при рішенні задач, важких для експерта-людини, одержують результати, не поступливі за якістю ефективностю рішенням, одержуваними експертом. В більшості випадків експертн системи вирішують важкоформалізуючі задачі або задачі, що не мають алгоритмічного рішення. В даний час експертні системи знайшли застосування в різноманітних наочних областях (медицина, обчислювальна техніка, геологія, математика, сільське господарство, управління, електроніка, юриспруденція н.).

Дослідники в області експертних систем для назви своєї дисципліни використовують термін knowledge engineering (буквально "інженерія знань"), включаючи в круг вивчення власне наукові, технологічні і методологічні питання. Цей термін був введений Фейгенбаумом. Задачу даної дисципліни Фейгенбаум визначив як "привнесення принципів і інструментарію досліджень з області штучного нтелекту в рішення важких прикладних проблем, вимагаючих знань експертів".

Причини успішного практичного використовування експертних систем полягають в том, що при їх побудові були враховані попередні дослідження в області штучного інтелекту [6, c.7].

У зв'язку з тим, що основним джерелом потужності ЕС є знання, ЕС повинні мати здатність придбавати знання. Процес отримання знань можна розділити на: отримання знань від експерта; організацію знань, забезпечуючи ефективну роботу системи; представлення знань в зрозумілому системі вигляді. Процес отримання знань здійснюється на основі аналізу діяльності експерта, так званого "інженера по знаннях" (knowledge engineer). Евристичний характер знань робить їх придбання вельми трудомістким процесом. Трудомісткість цього процесу призводять до того, що він є найбільш узким місцем при створенні експертних систем взагалі систем штучного інтелекту.

Страницы: 1, 2, 3, 4


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.