бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьРеферат: Ринок цінних паперів

Зберігач не має права користуватися послугами іншого зберігача для

виконання своїх зобов'язань щодо зберігання сертифікатів та обліку

прав власності на цінні папери своїх депонентів.

У разі одержання депозитарієм від зберігача цінних паперів, щодо яких він

не укладав з емітентом договору про обслуговування емісії цінних паперів,

депозитарій зобов'язаний передати їх тому депозитарію, з яким емітент

уклав такий договір, якщо між депозитаріями не встановлено

кореспондентські відносини щодо цінних паперів.

Депозитарії можуть одержувати від емітента безпосередньо на свій рахунок

доходи з цінних паперів для наступного перерахування їх зберігачам.

Зберігач зобов'язаний у встановлений договором строк зарахувати зазначені

доходи на грошові рахунки власників цінних паперів. Ці доходи не є

доходами депозитарію і не підлягають оподаткуванню у складі доходів

депозитарію. Депозитарії та зберігачі цінних паперів не зобов'язані

надавати власникам цінних паперів документи (сертифікати, купони) для

реалізації відповідних прав власності при проведенні емітентом операцій із

цінними паперами, якщо інше не передбачено договором.

Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються

виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на

рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на

рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами

щодо цінних паперів депозитарій має одержати відповідний дозвіл.

Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на

підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до

договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або

інформації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим

позабіржовим ринком.

Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за

угодами щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, що

надають розрахункові банки на підставі відповідного договору, типова форма

якого затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і

Національним банком України.

Вимоги до такого розрахункового банку встановлюються у положенні, що

затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і

Національним банком України.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо

цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та

фондового ринку. Правила та операційні стандарти грошового клірингу та

розрахунків за операціями з цінними паперами затверджуються Державною

комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним

банком України і Міністерством фінансів України.

Діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює

емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів

емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних

паперів та фондового ринку як максимальну для організації

самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний

доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного

договору.

Договір на ведення реєстру емітент може укласти лише з одним реєстратором.

При цьому таке доручення емітента не знімає з нього відповідальності щодо

виконання зобов'язань, що випливають із угод щодо цінних паперів.

Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів

приймається виключно на загальних зборах акціонерів.

Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства

затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних

цінних паперів у порядку, визначеному статутом товариства. У разі

неукладення договору протягом тридцяти календарних днів Державна комісія

з цінних паперів та фондового ринку надсилає товариству розпорядження

про необхідність його укладення, а у разі невиконання зазначеного

розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів притягує посадових осіб

товариства до відповідальності відповідно до Закону України "Про

державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" [2].

Рішення про передачу ведення тимчасового реєстру акціонерів до проведення

перших загальних зборів приватизованого підприємства і до розміщення не менше

60 % акцій для підприємств, що знаходяться в процесі приватизації,

приймається правлінням підприємства, що приватизується.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, будь-які інші

органи державної влади, а також юридичні та фізичні особи не можуть приймати

рішення обов'язкового чи рекомендаційного характеру щодо ведення реєстрів

власників іменних цінних паперів, забезпечення ведення таких реєстрів чи їх

розподілу, що суперечать частині другій цієї статті.

Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік

та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних

цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність

внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів

є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні

іменні цінні папери.

Реєстратор зобов'язаний на вимогу власника цінних паперів або його

представника, а також номінального утримувача надати виписку з реєстру

власників іменних цінних паперів. Власник або його представник чи

номінальний утримувач не мають права вимагати включення до виписки

інформації, що виходить за межі компетенції реєстратора, у тому числі

інформації про інших власників та кількість цінних паперів, які їм

належать.

Відомості про номінального утримувача підлягають внесенню у реєстр власників

іменних цінних паперів на підставі відповідного доручення, якщо право

зберігача або депозитарію виступати номінальним утримувачем не

передбачено договором про відкриття рахунку у цінних паперах або

депозитарним договором.

Внесення номінального утримувача в реєстр власників іменних цінних паперів,

а також перереєстрація цінних паперів на іншого номінального утримувача

не означає, що право власності на цінні папери переходить до номінального

утримувача.

Операції з цінними паперами, що здійснюються між депонентами одного

номінального утримувача, не відображаються у реєстрі власників іменних

цінних паперів.

Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену

дату для виконання зобов'язань емітента номінальний утримувач повинен

надати реєстратору список усіх власників.

Юридичні особи можуть одержати дозвіл на ведення реєстрів власників іменних

цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їх статутом.

Органи державної влади не можуть бути засновниками або учасниками

реєстратора. Центри сертифікатних аукціонів і їх правонаступники не

можуть вести реєстри і бути засновниками та учасниками реєстратора.

Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може

перевищувати десяти відсотків.

Емітент може вести власний реєстр самостійно, якщо кількість власників

цінних паперів не перевищує кількості, визначеної Державною комісією з

цінних паперів та фондового ринку.

Реєстратор веде реєстр власників іменних цінних паперів на умовах

договору, що укладається з емітентом цінних паперів.

Типова форма договору затверджується Державною комісією з цінних паперів

та фондового ринку.

Оплата послуг реєстратора здійснюється за тарифами, які встановлює сам

реєстратор. Максимальний розмір тарифів встановлюється Державною комісією

з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним

комітетом України.

3. Види акціонерних товаривств, особливості їх діяльності.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких

організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих

організаційних форм підприємництва визначається відповідними

законодавчими актами України.

У разі коли цей порядок спеціальним законодавством не встановлено,

підприємець керується ЗУ « Про підприємства в

Україні» і своїм статутом.

В Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу

підприємства;

господарське товариство;

підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;

комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної

громади;

державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі

казенне підприємство.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений

на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе

відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних

їм акцій.

У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили

акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у

межах несплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд

акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250

мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної

плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. (зараз 147 500

грн.)

До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство,

акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-

продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого

розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом

підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом

реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні

папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та

громадяни.

Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що

визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню

акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися

на акції, і третіми особами.

Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями,

що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити

повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку

на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного

товариства.

Акціонерне товариство має право випускати цінні папери

відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та

фондового ринку. У разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього

випуску акцій усі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску

вважаються недійсними.

Не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій

акціонерне товариство зобов'язано видати акціонерам акції (сертифікати

акцій).

Закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції.

Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на

підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій

у зв'язку із збільшенням статутного фонду - з товариством.

Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або

держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася

на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи

правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених

законодавством.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені

шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах)

або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних

товариствах).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства

організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані

бути держателями акцій на суму не менше 25 % статутного фонду і строком

не менше двох років.

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані

опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про

випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюються Державною

комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шести місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не

менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого

засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної

кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється.

Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій,

акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, які підписалися на

акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніш як через

30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну

відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду,

засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено

умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком

передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють

зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають

установчі збори. При відмові засновниками або установчими зборами зайвої

підписки внесені суми повертаються.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні

внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків номінальної

вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові

свідоцтва.

У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються

між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих

зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції

тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного

перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання.

Вказані акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше

одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також

голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться

без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року

після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити

повну вартість акцій.

У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено

статутом товариства, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від

суми простроченого платежу.

При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу

акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку,

встановленому статутом товариства.

Акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття

збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.

Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, зазначений у

повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на

акції.

В разі пропущення вказаного строку особа, яка підписалася на акції, має

право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.

Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними,

якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 відсотків

акцій, на які проведено підписку.

Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох

тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скликанні

установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство

вважається таким, що не відбулося.

Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція

- один голос.

Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств,

філій та представництв, про обрання ради акціонерного товариства

(спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного

товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного

товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на

установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання - простою

більшістю голосів.

Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання:

а) приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують

його статут;

б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує

кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення

про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку,

відповідно збільшується передбачений статутний фонд);

в) зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений

строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у

повідомленні;

г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та

контролюючий орган акціонерного товариства;

д) вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до

створення акціонерного товариства;

е) визначають пільги, що надаються засновникам;

є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

ж) інші питання відповідно до установчих документів.

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про види акцій, що

випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів,

кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань

по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів)

один раз на рік за підсумками календарного року.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше

випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного фонду здійснюється в порядку,

встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку шляхом

випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної

вартості акцій.

Збільшення статутного фонду акціонерного товариства не більш як на 1/3 може

бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено

статутом.

Статутами банківських та страхових установ, які є акціонерними

товариствами, може бути передбачено інший, ніж вказаний у цій статті,

порядок збільшення статутного фонду.

Рішення про зменшення статутного фонду акціонерного товариства

приймається у тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду.

Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної

вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у

їх власників з метою анулювання цих акцій.

Рішенням акціонерного товариства про зменшення розміру статутного

фонду акції, не подані для анулювання, визнаються недійсними, але не

раніш як через шість місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів

передбаченим статутом способом.

Акціонерне товариство відшкодовує власнику акцій збитки, пов'язані із

змінами статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішуються

судом або арбітражним судом.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.

У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від

кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних

зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є

акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних

зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний

учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у

загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день

проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або

реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується

головою та секретарем зборів.

Реєстрація акціонерів - власників акцій на пред`явника здійснюється на

підставі пред`явлення ними цих акцій (сертифікатів акцій) або виписок з

рахунку у цінних паперах. Право участі у загальних зборах акціонерів

мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів

(крім випадку проведення установчих зборів).

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів,

та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть

призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів

для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово

повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.

До компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і

затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства;

в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної

ради);

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної

комісії;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства,

включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків

ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку

виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття

збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств,

філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової

відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів

товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що

випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства,

його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує

вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення

ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Повноваження, передбачені пунктами "б", "д", "е", "ї", належать до

виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані

іншим органам товариства.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені

й інші питання.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь

акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків

голосів.

Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем

зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів

передається виконавчому органу акціонерного товариства.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів

акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

а) зміна статуту товариства;

б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та

представництв товариства.

З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які

беруть участь у зборах.

Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій

повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того,

загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням

акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної

Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних

паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та

порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45

днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено

повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні

збори акціонерів проводяться, як правило, за місцезнаходженням

акціонерного товариства.

Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку

денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення

про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх

акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку,

передбаченому статутом.

Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до

порядку денного.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше

не передбачено статутом товариства.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі

неплатоспромож-ності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у

статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають

інтереси акціонерного товариства в цілому.

Позачергові збори повинні бути також скликані виконавчим органом на

письмову вимогу ради акціонерного товариства (спостережної ради)

або ревізійної комісії.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають

право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-

якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної

вимоги, вони мають право самі скликати збори.

В акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися

рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє

інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в

межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність

правління.

В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення

ради акціонерного товариства (спостережної ради) обов'язкове.

Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної

компетенції ради акціонерного товариства (спостережної ради), не можуть

бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.

Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути

членами виконавчого органу та ревізійної комісії.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво

його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений

статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або

обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.

Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства,

крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного

товариства (спостережної ради).

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного

товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень.

Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених

цим Законом і статутом акціонерного товариства.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається

згідно із статутом акціонерного товариства.

Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності

здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також

можуть бути наділені цим правом згідно із статутом.

Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань

правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам.

На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.

Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають

з товариством у трудових відносинах.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного

товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з

числа акціонерів.

Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління, ради

акціонерного товариства (спостережної ради) та інші посадові особи.

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються

загальними зборами акціонерів згідно із статутом товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться

ревізійною комісією за дорученням загальних зборів, ради акціонерного

товариства (спостережної ради), з її власної ініціативи або на вимогу

акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів.

Ревізійній комісії акціонерного товариства повинні бути подані всі

матеріали, бухгалтерські або інші документи і особисті пояснення посадових

осіб на її вимогу.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок

загальним зборам акціонерного товариства або раді акціонерного

товариства (спостережній раді).

Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом дорадчого

голосу у засіданнях правління.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без

висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі

затверджувати баланс.

Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання

загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам

акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими

особами.

Література:

1. ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу

цінних паперів в Україн» - м. Київ, 10 грудня 1997 року N 710/97-ВР;

2. ЗУ « Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні » - м. Київ,

30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР ;

3. ЗУ « Про цінні папери і фондову біржу » - м. Київ, 18 червня 1991 року

N 1201-XII ;

4. ЗУ «Про банки і банківську діяльність » - м. Київ, 7 грудня 2000 р.;

5. ЗУ «Про господарські товариства » - м. Київ, 19 вересня 1991 року №1576-XII.

Страницы: 1, 2


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.