бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьДоклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Міністерство агропромислового комплексу України Інститут післядипломної освіти керівників та спеціалістів АПК Кафедра економіки, реформування та ринкових відносин Біржі і біржова діяльність: їх роль та призначення в становленні ринкової економіки ( курс лекцій для системи післядипломного навчання сільськогосподарських кадрів) Київ 1998 БВК 65. 9 (2) 421 В 19 Висвітлюються питання ринку засобів виробництва, його складові елементи: історія розвитку та становлення в Україні, зарубіжні досвід і економічна роль бірж, їх класифікація тощо. Для слухачів системи післядипломної освіти керівників і спеціалістів АПК, студентів економічних спеціальностей. Рекомендовано науково-методичною Радою Інституту післядипломної освіти керівників і спеціалістів АПК, протокол від 1999 р. Підготували: Збарський В. К. , зав. кафедрою економіки, реформування і ринкових відносин, доцент; Бузовський Є. А. , професор, проректор ІПОКС АПК. Рецензенти: Орехівський Г. А. , доцент НАУ, канд. ек. наук, Семенов Ю. Г. – доцент, канд. ек. наук ІПОКС АПК. Відповідальний за випуск: ректор ІПОКС АПК, професор Бабієнко М. Ф. Серія “Біржі і біржова діяльність ” Випуск 1 (Лекції для системи післядипломного навчання сільськогосподарських кадрів) Редактор: Сердюк С. П. , Бургомістренко Підписано до друку 1999 р. Формат 60 х 84 1/16. Ум. друк. арк. . Обл. вид. арк. . Тираж 500 Ціна 3 грн. Замовлення . ІПОКС АПК:252041, Київ, вул. Героїв Оборони, 11 Лекція І. ' Економічна роль товарних бірж і основні тенденції їх розвитку на сучасному етапі' 1. Роль і функції ТБ в умовах ринкової економіки 2. Класифікація ТБ 3. Огляд розвитку міжнародної біржової торгівлі 4. Характеристика і основні тенденції розвитку ТБ України

1. Роль і функції ТБ в ринковій економіці

Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкової економіки, ринкових відносин, актинним формуванням інфраструктури ринку. В складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить біржам: товарним, фондовим, валютним та іншим. Найбільш масовий розвиток одержали товарні біржі (ТБ), які являють собою організований товарний ринок, в межах якого відповідно до встановлених правил здійснюються угоди купівлі-продажу певних видів товарів. У відповідності з діючим на Україні законодавством 'ТБ – це організація, що об'єднує юридичні і фізичні особи, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг при укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту і пронозиції на товари , вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій'. ТБ діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. ТБ не займається комерційним посередництвом і не має. на меті одержання прибутку. Діяльність ТБ здійснюється відповідно до Закону України 'Про товарну біржу', статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу. Розвиток ТБ зумовлений рядом економічних умов, які в найбільшій мірі проявляються в умовах функціонування вільної ринкові економіки. До найважливіших із цих умов відносяться (схема 1): Доклад: Біржі і Біржова діяльність 8.

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Схема 1. Найважливіші умови розвитку ТБ в ринковій економіці 1. Вільний вибір і здійснення підприємницької діяльності. Економічне законодавство повинне надавати можливість будь-якому господарському суб'єкту вільно вибирати напрямки і методи своєї підприємницької діяльності. самостійно приймати економічні рішення і нести повну відповідальність за їх наслідки і зв'язаний з цим ризик. При цьому основою підприємницької діяльності в будь-якій сфері, включаючи біржову, є одержання прибутку. 2. Економічна самостійність господарських суб'єктів, основана на різноманітності форм власності. В найбільшій мірі ця самостійність забезпечується правом приватної або колективної власності на майно. При цьому одні господарські суб'єкти не повинні впливати на економічні рішення, які приймаються іншими господарськими суб'єктами. 3. Необмежене число учасників підприємницької діяльності сфері товарного виробництва і торгівлі. Економіка в цілому, і біржова торгівля зокрема, тим ефективніша, чим ефективніша конкуренція і кращі умови для неї. Конкуренція передбачає створення ряду організаційних і економічних передумов, зокрема, наявності в кожному спеціалізованому секторі товарного виробництва і торгівлі достатньої кількості господарських суб'єктів, вільний вхід кожного з них в той або інший товарний ринок. 4. Повна проінформованність кожного господарського суб'єкту про поточну економічну і біржову кон'юнктуру. Ця інформація стосується стану попиту і пропозиції, рівня цін, норм прибутку на капітал, джерел товарних ресурсів тощо. Без цього підприємець не в змозі приймати правильні економічні рішення, робити найкращий для себе вибір. Реалізація цієї умови пов'язана з створенням широкої біржової інфраструктури, зокрема, консалтингових, маркетингових та інших фірм. 5. Мобільність обігу матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів. Підприємці вкладають свій капітал в ту чи іншу сферу діяльності з метою одержання прибутку. Розраховувати на вони можуть в тому випадку, якщо в результаті переміщення капіталу розширюється обсяг виробництва і реалізації продукції. А це в свою чергу відбувається тоді, коли залучаються ресурси, застосовують найбільш вигідні їх комбінації. Стосовно до біржової торгівлі першочергову роль відіграє мобільність обігу товарно-сировинних ресурсів. Мобільність обігу ресурсів передбачає повне охоплення ринковими відносинами всіх сфер економіки. 6. Вільний вибір партнерів по угоді. На відміну від директивно-командної економіки, якій властиві глобальні відносини розподілу продукції при жорсткій прив'язці поставників до споживачів, ринковій економіці властиві відносини між рівноправними партнерами, основані на договорах і контрактах за принципом горизон­тальних господарських зв'язків. Це відноситься до сфери виробництва і реалізації всіх видів товарної продукції. закупки необхідно сировини, матеріалів, машин та обладнання. 7. Вільне ціноутворення. Господарські суб'єкти повинні володіти правом самостійного встановлення ціни на свої товари. Ці ціни базуються на співвідношенні попиту і пропозиції і формуються процесі торгів між продавцем і покупцем. Державне регулювання цін повинне охоплювати мінімальне число товарів і здійснюється в основному економічними методами, в першу чергу за допомогою системи оподаткування. 8. Відкритість економіки держави зовнішнім зв'язкам. Вільна підприємницька діяльність, в тому числі і біржова, повинна розповсюджуватись і на зовнішньоекономічні зв'язки. Це відображається у можливості господарських суб'єктів здійснювати господарську діяльність в даній країні на рівних засадах. Реалізація цієї умови необхідна для інтеграції країни в систему світових господарських зв'язків і проникнення на світовий ринок, побудови системи міжбіржових зв'язків. Слід відмітити, що ринкова економіка не лише створює умови виникнення і ефективного функціонування біржової торгівлі, але за її допомогою все більш зміцнює свої позиції. Розповсюджуючи принципи вільної торгівлі, характерні сьогодні для ТБ, на всю економіку нашої держави, біржова торгівля сприяє прискоренню формування ринкової економіки. Багатовіковий досвід функціонування біржової торгівлі повністю показав її ефективність у встановленні товарно-грошової рівноваги на ринку, збалансуванні обсягів попиту і товарної пропозиції, у використанні сучасних засобів інформатики і обчислювальне техніки, в формуванні цивілізованого товарного ринку. Характеризуючи біржову торгівлю як важливий елемент ринкових відносин, можна достатній мірі стверджувати, що вона відноситься до розряду загальнолюдських цінностей, є надбанням світової цивілізації і залишиться такою в майбутньому. Ефективність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається функціями, які вони виконують (схема 2). 0сновними з цих функцій є: 1. Забезпечення високої корнцентрації попиту і пропозиці в одному місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій якомога більшого числа продавців і покупців оптових партій товарів. Конкуренція попиту і пропозиції дає змогу виявити реальну збалансованість товарних риків, направлять економічні зусилля виробників на випуск необхідних суспільству товарів, обмежу вати випуск товарів по мірі насичення потреб в них. Для забезпечення цієї функції ТБ створюються, як правило, в місцях концентрації виробництва або споживання продукції. 2. Регулювання оптового товарообороту на основі ринкових законів. Оскільки ТБ є інструментом ринкової економіки, важливою складовою частиною її інфраструктури, реалізація оптових партій товарів повністю спирається на закони ринку. Це дозволяє впорядкувати оптовий товарооборот, намітити найбільш ефективні шляхи просування товарів від виробника до споживача, мінімізувати зв'язані з цим витрати. 3. Формування нової системи господарських зв'язків. В умовах, коли
ФУНКЦІЇ ТОВАРНИХ БІРЖ
ОСНОВНІ
ДОПОМІЖНІ
ОСНОВНІ

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Схема 2. Функції ТБ в ринковій економіці.
старий розподільчий механізм в значній мірі зламаний, нові господарські зв'язки між виробниками і споживачами продукції ще не відрегульовані. ТБ сприяє формуванню нової системи цих зв'язків. Особливу актуальність ця функція одержує в умовах тривалого розриву міждержавних і внутрішньорегіональних господарських зв'язків. 4. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями покупцями товарів. На ТБ одержують "прописку" найбільш кваліфіковані посередники, добре ознайомлені з умовами реалізації або закупівлі товарів, станом поточної біржової кон'юнктури, які в найкоротші строки можуть зв'язати продавця й покупця між собою. Біржове посередництво сприяє прискоренню товарних і грошових потоків, подальшому росту виробництва необхідної продукції, мінімізації зв'язаних з цим витрат. 5. Зближення продавців і покупців у просторі і часі. Біржова торгівля не терпить автаркії (територіальної економічної замкнутості), активно проникає на регіональні товарні ринки, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв'язків між продавцями і покупцями. Крім того, через механізм форвардних і ф'ючерсних угод (характер цих угод буде детально нами розглянутий в наступній лекції) біржа дозволяє ув'язати не лише поточні, але і перспективні взаємні інтереси продавців і покупців товарів. 6. Формування ринкових цін, які найбільш об'єктивно відображають співвідношення попиту і пропозиції на товари. Товарну біржу об'єктивно називають "Інститутом цін", яка заміняє величезну, гро­міздку, неперспективну і неефективну систему колишнього Державного комітету цін. Біржовий механізм ціноутворення прямо протилежний так званому 'плановому'. Він дає змогу повністю врахувати поточні співвідно­шення попиту і пропозиції, умови поставки і оплати товарів та ряд інших факторів, які формують ефективність торгівлі. Крім того, меха­нізм ціноутворення на біржі в максимальній мірі враховує еконо­мічні інтереси партнерів по угоді. 7. Боротьба з проявом монополізму на товарному ринку. ТБ сприяє створенню умов для активізації різних форм цінової і нецінової конкуренції серед продавців і покупців. Боротьба з монопольним то­варним ринком здійснюється шляхом залучення до біржової торгівлі все більшої кількості продавців і покупців, забезпечення гласності і суперництва в процесі торгів. 8. Нормування умов для мінімізаці ї комерційного і фінансового ризику. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їх виконання. Крім того біржа виробила свій власний механізм страхування цінового ризику, який в умовах нестабільності економічної і біржової кон'юнктури сприяє до міні­муму знизити комерційний і фінансовий ризик продавців і покуп­ців, зв'язаний із зміною цін на товари. 9. Надання учасникам товарних ринків найбільш цінної комерційної інформації. Результати регулярно здійснюваних біржових тор­гів дозволяють забезпечити повну проінформованість учасників як біржового, так і небіржового ринку про стан попиту, пропозиції, цін, конкуренції на ринку того чи іншого товару. Ця інформація носить відкритий характер і використовується не лише підприємцями, але і державними регулюючими органами (при оцінці бартерних угод в про­цесі оподаткування, при державному регулюванні цін тощо). Поряд з вище перерахованими основними функціями, ТБ здійснюють і ряд допоміжних функцій, серед яких можна виділити такі: а) стандартизація якісних параметрів тих чи інших товарів. Така стандартизація здійснюється по всіх так званих 'біржових ' то­варах, що дає змогу здійснювати торгівлю ними по опису якості без пред'явлення при укладанні угоди, не лише партії товару, який реа­лізується, але і його зразків; б) стандартизація біржових контрактів на купівлю-продаж товарів. Розробка таких біржових документів суттєво полегшує укладання угод і прискорює процес їх оформлення. Типові біржові контракти впроваджуються нині в практику роботи не лише окремих бірж, але і міжбіржових операцій; в) здійснення арбітражу між учасниками біржових угод. Біржовий арбітраж сприяє забезпеченню захисту майнових прав і законних інтересів учасників біржової торгівлі, дотриманню виконання договірних зобов'язань, підвищенню ефективності укладених угод; г) прискорення і реалізація розрахункових операцій. На окремих ТБ створені Розрахункові палати, які і здійснюють розрахунки укладених угодах, утримання грошових застав, проводять клірингові операції; д) надання різних послуг клієнтам. Ці послуги носять інформаційний і консультативний характер, зв'язані з процесом здійснення угод і руху товарів; є) участь у формуванні доходної частини державного і місцевого бюджетів. Біржа і її члени є платниками податків, зборів, мита, інших обов'язкових платежів, які формують доходи відповідних бюджетів. Різноманітність функцій ТБ визначає їх величезну роль в ринковій економіці, визначає необхідність вивчення і використання міжнародної біржової торгівлі з метою підвищення ефективності біржових угод і операцій. 2. Класифікація ТБ Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду привів до появи великого різноманіття видів ТБ. 3 метою упорядкування цих видів проводиться класифікація ТБ по окремих найбільш суттєвих ознаках (схема 3). По регіону дії відрізняються такі види ТБ: а) національні. Ці біржі обслуговують операції купівлі-продажу товарів в межах окремої держави або її регіонів. б) міжрегіональні. Діапазон дії цих бірж охоплює території двох і більше сусідніх держав; Доклад: Біржі і Біржова діяльність Схема 3. Ознаки класифікації товарних бірж. в) міжнародні. Біржові операції на таких біржах здійснюють представники різних країн. Котирування цін на таких біржах являють собою світові ціни на реалізовані на них товари. За характером асортименту реалізованих на біржі товарів вони діляться на такі види: а) вузькоспеціалізовані. На таких ТБ предметом біржової тор­гівлі є один вид товару; б) спеціалізовані. Предметом біржових операцій на таких бір­жах є, як правило, однотипні групи товарів; в) універсальні. На біржах даного виду операції купівлі-прода­жу здійснюються по широкому асортименту різноманітних товарів. За характером здійснення біржових угод виділяють такі ви­ди ТБ: а) реального товару. Предметом купівлі-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому періоді; б) ф'ючерсні. На таких біржах торгівля здійснюється не реаль­ним товаром, а лише контрактами на них; в) опціонні. Предметом торгів на даних ТБ є лише права на ку­півлю або продаж реальних товарів або контрактів на них в май­бутньому періоді; г) комплексні. На таких ТБ відбувається укладання угод на ре­альний товар, ф'ючерсні і опціонні контракти. За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) відрізняються біржі: а) відкриті (публічні). На таких біржах крім її членів в бір­жових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (од­норазові і постійні); б) закриті. Право участі в біржових торгах і укладанні угод мають лише члени даної біржі. За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють то­варні біржі, створені у вигляді: а) АТ відкритого типу. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вар­тості, які можуть розміщуватись шляхом відкритої підписки і купів­лі-продажу на фондовій біржі; б) АТ закритого типу. Акції таких бірж розповсюджуються лише між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки і вільно продаватись-купуватись на фондовій біржі; в) товариств з обмеженою відповідальністю. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на частини серед їх засновників; г) інших організаційно-правових фірм. Ці фірми визначаються відповідним законодавством окремих держав. Вказана класифікація дає змогу більш цілеспрямовано формувати систему ТБ, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з врахуван­ням ознак, які визначають тенденції їх розвитку. 3. Огляд розвитку міжнародної біржової торгівлі В прагненні створити розвинутий цивілізований біржовий ринок, ми орієнтуємося на досвід інших країн, які успішно пройшли етап становлення біржової торгівлі і мають розвинуту і ефектив­ну систему ТБ. Міжнародна біржова торгівля має багату історію. Існує декілька трактувань терміну 'біржа'. Згідно перекладу з німецького "біржа" - це "гаманець", за іншою версією походження цього терміну пов'язу­ється з ім'ям багатого торговця Ван дер Вурже, який жив у 13 ст. в бельгійському місті Врюгге. На своєму будинку у центрі міста він прибив родовий герб сім'ї із зображенням трьох гаманців і надпису: 'Допоможу усім, хто повідомить, що він бажав купити чи продати'. Не­забаром господар був вже не в змозі приймати у себе вдома усіх ба­жаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів фінансовий внесок за передачу торгової інформації. Це зіб­рання і отримало назву 'біржа'. Вже в першій половині 16 ст. біржі у розумінні, близькому до сучасного, виникають у Нідерландах, Італії, Франції. В 1531 р. відкри­ваються біржі в Врюгге і Антверпені, в 1549 р. - в Ліоні та Тулу­зі, в 1558р. - в Гамбурзі, в 1560 р. - Франкфурті-на-майні і Лейпцігу. Виникають вони по однаковій схемі. Звичайно, це зібрання куп­ців, маклерів, мінял в певний час в одному, як правило, місці: пивних, міських ярмарках, просто на вулицях біля готелю. Лише в 1983 р. в Парижі під біржу вперше відводиться спеціальна будівля. Чим же біржа відрізняється від інших складових ринкової еко­номіки - звичайних базарів, ринків, ярмарок, виставок? На звичайному ринку, ярмарку товар обов'язково мав бути в наявності, за нього зразу ж потрібно внести плату або обміняти його на інший товар. На біржу ж товар не доставляється, під час укладання угоди він може знаходиться у будь-якому місці, навіть поза межами краї­ни. Крім того на біржі торгують не індивідуальними цінностями, а спорідненими, з яких одна по рівню якості може замінити іншу. На­решті біржа - це організований ринок, тут існують певні правила торгівлі, відповідні органи управління і контролю. За свою майже п'ятисотрічну історію біржова торгівля пройшла ряд етапів свого розвитку (схема 4). На першому етапі біржова торгівля здійснювалась в обмеженому числі країн, носила локальний характер. На ТБ в цей період здійсню­вались угоди лише на реальний товар в негайною поставкою, як пра­вило, за готівку. Асортимент реалізованих товарів на біржах був досить обширним - він включав практично всі види сільськогосподарської продукції, вироби домашнього виготовлення, шкіри і хут­ро, текстиль, лісоматеріали тощо. На другому етапі розвитку біржової торгівлі почали укладатись угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому періоді. 5 етап

Впровадження на ТБ опціонних контрактів і початок тор-гівлі опціо-нами на ре-альний товар і ф'ю-черсні конт-ракти
4 етап

Розробка механізму страхування цінового ри-зику і здій-снення на ТБ операцій хеджируван-ня
3 етап
Впровадження на ТБ ф'ючерсних угод і поча-ток укладан-ня угод на строк
2 етап

Перші угоди з реальним товаром типу “Форвард”
1 етап Схема 4. Основні етапи розвитку світової біржової торгівлі. В найбільшій мірі потреба в таких угодах виникла при торгівлі сільськогосподарською продукцією, виробництво якої носить сезонний ха­рактер. В процесі таких угод продавці і покупці заздалегідь уз­годжували кількість, ціну і строки майбутніх поставок певних видів товарів. Перша угода з реальним товаром з поставкою в майбутньому періоді була зареєстрована в 1730р. на японській рисовій біржі “Дояма”. Приблизно в цей же час аналогічні угоди починають здійснюватись на європейських ТБ. Третій_етап_розвитку біржової торгівлі зв'язаний з впровад­женням в біржову практику угод на строк (ф'ючерсних). Ріст вироб­ництва і розширення світової торгівлі привели до появи на біржі великої кількості стандартизованих товарів. Вдосконалення методів визначення їх кількості дозволило типізувати важливіші якості па­раметрів окремих товарів найбільш масового виробництва. В 1865р. Чікагська ТБ розробила стандартний, типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його 'ф'ючерсним'. В цьому контракті були стандартизовані якість, кількість, строк і місце поставки товару, по якому здійснюється угода. Для багатьох біржових торговців покупка-продаж таких контрактів стала більш приємливішою угодою з ре­альним товаром в майбутньому періоді (відпала необхідність в транспортуванні і зберіганні товару, перевірці його якості; зник ри­зик недопоставок товару тощо). Одночасно з появою ф'ючерсних контрактів була введена в дію система гарантованих внесків біржі на випадок невиконання учасни­ками угод своїх зобов'язань. Ці основоположні принципи ф'ючерсних угод не змінились і понині. Товарна оболонка залишилась лише зовнішнім атрибутом таких угод; по суті вони не пов'язані з реальним товаром, хоч і відіграють важливу роль в біржовій торгівлі. Четвертий етап розвитку біржової торгівлі пов'язаний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику ( хед­жирування) . Нестабільність біржової кон'юнктури приводить до того, що ціни по угодах за реальний товар з поставкою його в майбутнь­ому період, узгоджені в момент їх укладання, можуть суттєво зміни­тись до моменту виконання зобов'язань по угоді. В результаті цього одна із сторін покупець або продавець будуть нести фінансові втрати. Механізм хеджирування ( це розглянуто в наступній лекції 'Види біржових угод і операцій) дозволяє зняти ціновий ризик або мінімізувати його. Вперше механізм хеджирування одержав практичну реалізацію в 1920 р. на біржах США при закупках бавовника, який направлявся у Великобританію. П'ятий етап біржової торгівлі зв'язаний з появою нового виду угод - опціонних, в процесі здійснення яких продаються не самі товари або ф'ючерсні контракти, а лише права на них за певну премію. Перші опціонні контракти були укладені на Чіказькій (США) ТБ на сою і кукурудзу відповідно в 1984 і 1985 рр. За останні роки вони одержали широкий розвиток на міжнародних ТБ. На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50 ТБ. (Слід відмітити, що в це число не входить жодна з бірж СНГ, так як вони не відповідають міжнародним стандартам). Обсяг укладених на них угод перевищує нині 10 трил. долл. (в це число входять угогди на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні). Основний обсяг біржо­вої торгівлі товарами або контрактами на них, приходиться на США: 80-85% від загального обсягу світової біржової торгівлі. Структура угод, укладених на міжнародних ТБ, характеризується нині такими даними: 2% - угоди, пов'язані з куплею-продажею реальних товарів; близько 20% - складають опціонні угоди, решта - угоди на строк (ф'ючерсні). Безумовним центром розміщення ТБ є США - на їх території іс­нує 1 ТБ і Великобританія - 10 ТБ. Більшість міжнародних ТБ є спеціалізованими, тобто здійснюють торгівлю окремими групами товарів (зерном, живою худобою, кавою і какао, нафтопродуктами, металами тощо) Важливою характеристикою міжнародних ТБ є їх розміри, які визначаються числом укладених на них угод. Про провідні світові біржові центри - 'першу десятку' –дає уявлення табл. 1. Для сучасного етапу розвитку світової біржової торгівлі характерні слідуючі основні тенденції: а. ) ріст обсягу біржової діяльності. За останні 35 років кіль­кість угод, укладених на ТБ, зросла в 15 разів; б) постійне скорочення реалізованого асортименту і числа угод по даному товару. Ця тенденція проявляється особливо чітко на най­більших ТБ світу. Ряд ТБ повністю виключили угоди з реальним това­ром, перетворивши у ф'ючерсні або опціонні біржі; в) підвищення рівня концентрації біржової торгівлі в окремих країнах. В кожній країні виділяються провідні ТБ, число угод ні­яких росте більш високими темпами. На одну Лондонську ТБ металів, наприклад, приходиться нині 15% біржового обороту Великобританії . г) переважне розміщення ТБ в місцях концентрації споживання товарів. В місцях концентрації виробництва на ТБ набагато вищий рівень угод з реальним товаром, в той же час як в місцях концент­рації споживання основні угоди зв'язані з купівлею-продажем ф'ючерсним і опціонним контрактом; д) вирівнювання рівня біржових цін на товари на різних бір­жах. За останній час розрив у цінах на окремих біржах постійно скорочується. Де зв'язано з тим, що основна частина угод здійсню­ється не по реальних товарах (ціни по яких включають витрати на транспортування, зберігання, охорону тощо), а по ф'ючерсних і опціонних контрактах; є) ріст технічного оснащення ТБ і вдосконалення техніки бір­жових операцій. Використання ЄОМ і інформатики та зв'язку дозволяє швидше здійснювати котирування цін, здійснювати окремі операції виявлення тенденції біржової кон'юнктури. Викорис­тання сучасних технічних засобів дав змогу приймати участь у бір­жовій торгівлі особами, які проживають в самих різних куточках країни. Знання цих тенденцій дозволяє прогнозувати характер розвитку біржової торгівлі в нашій країні.
№ п/пНазва ТБ

Основні групи реалізованих

товарів

В серед. за рік, млн. уг.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

'Чікаго борд офтрейд'

'Чікаго маркентайл екочендж'

'Нью-Йорк маркентайл і екочендж'

Паризька біржа 'Матіф'

Нью-Йоркська

Токійська про-мислова ТБ

Сіднейська ф'ючерс-на біржа

Лондонська біржа металів

Нью-Йоркська біржа кави, цукру, какао

Пшениця, кукурудза, овес, соя, соєве масло, срібло, золото

ВРХ, свині, бекон, пиломатеріали

Нафта, бензин, дизпаливо, пропан, платина

Цукор, картопля, какао-боби

Золото, срібло. мідь, алюміній

Бавовник, вовна, каучук, платина, золото, срібло

БРХ, вовна

Мідь, алюміній, свинець, цинк, нікель, олово, срібло, паладій

Цукор-сирець, кава, какао-боби

150

35

32

25

22

15

12

10

9

Страницы: 1, 2, 3


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.