бесплатно рефераты скачать
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

бесплатно рефераты скачать

бесплатно рефераты скачатьДоклад: Біржі і Біржова діяльність

Опціон запит

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Опціон пропозиція
Доклад: Біржі і Біржова діяльність Схема 9. Класифікація опціонних угод, укладених на ТБ У тому випадку, коди крім базисного сорту біржа встановлює для ф'ючерсних угод ще декілька сортів товару, то розрахунок при цьому проводиться на основі котирування цін базисного сорту з надбавкою (премією), за товар більш високого сорту, або із скидкою ('дисконтом') за товар більш низького сорту; в) базис поставки товару (тобто місце куди він повинен бути поставлений). Цей параметр біржового контракту передбачається на той випадок, якщо по окремих ф'ючерсних угодах продавець або поку­пець нададуть перевагу при їх виконанні реальному товару це не заборонено правилами здійснення біржової торгівлі). Базис поставки повинен бути пов'язаний з залізничними, водними або автомобільними магістралями і відповідними складськими приміщеннями для збері­гання товарів; г) строк закінчення контракту. При ф'ючерсних угодах він нази­вається 'тривалістю позиції' і встановлюється , як правило, в міся­цях. Тривалість позиції може мати інтервал в один, два або три мі­сяці. Так, наприклад, біржові контракти по ф'ючерсних угодах на кау­чук укладаються на кожний наступний місяць, по пшениці - на кожну наступну двохмісячну позицію;на цукор, какао, кольорові метали - на кожну наступну трьохмісячну позицію. Це дозволяє уникнути надмірно­го подрібнення строків реалізації ф'ючерсних угод; д) останній день торгівлі ф'ючерсними контрактами. Він вста­новлює на кожній конкретній біржі останній строк продажі куплено­го контракту або покупки проданого в місяці виконання. Якщо цей строк порушений, то з наступного дня контракт повинен здійснювати­ся шляхом поставки або одержання реального товару. Наприклад, якщо позиція контракту завершується в червні, то останнім днем торгівлі може бути визначений десятий робочий день від кінця червня;

б) останній день поставки товару від реалізації ф'ючерсного контракту. В цей день товар повинен бути доставлений до місця призначення. Здебільшого таким днем призначається останній робочий день того місяця, по якому передбачена позиція контракту по ф'ючерсній угоді.

При таких стандартизованих параметрам біржового контракту предметом торгів по ф'ючерсній угоді може бути лише ціна. На від­міну від угод з реальним товаром, ціна по ф'ючерсній угоді фіксу­ється в момент укладання біржового контракту. Оскільки учасники ф'ючерсних угод не можуть мати за мету пос­тавку або одержання реального товару, то уклавши таку угоду, вони передають її для виконання розрахунковій палаті біржі (і в по­дальшому мають справу не між собою, а лише з розрахунковою пала­тою, яка виступає гарантом її виконання). Біржовий контракт по ф'ючерсній угоді не може бути просто анульованим по закінченні його строку, а вимагає спеціальної процедури - 'ліквідації конт­ракту'. Ліквідація контракту по ф'ючерсній угоді може здійснюватись двома шляхами: 1) укладання протилежної (зворотньої) угоди на рівну кіль­кість товару (така угода в біржовій практиці носить назву офсет­ної). Так, наприклад, якщо продавець продав у березні контракт на певний товар з позицією на вересень за ціною і0 тис. грн. , а у ве­ресні реальна ціна склала 12 тис. грн., то продавець, як програвша сторона в угод і, повинен сплатити різницю в 2 тис. грн. шляхом укла­дання зворотньої (офсетної. ) ф'ючерсної угоди на такий же контракт в сумі 12 тис. грн. - тим самим контракт по ф'ючерсній угоді буде анульований; 2) поставкою або одержанням реального товару в кількості, яка передбачена контрактом по ф'ючерсній угоді (в цьому випадку учас­ник угоди буде нести додаткові витрати по транспортуванню това­ру, його зберіганню тощо). Поставка реального товару проти ф'ючерсної угоди носить назву 'тендер'. Ф'ючерсні угоди є найбільш складним видом біржових угод. Над впровадженням цих угод в нашу практику працює в даний час ряд ТБ, хоч сучасні економічні умови і характер розвитку біржового ринку здебільшого не сприяють можливостям здійснення ф'ючерсних угод. Сукупність ф'ючерсних контрактів, які обертаються на бір­жі, являють собою як би дзеркальне відображення сукупності наявних товарів. Таким чином, ф'ючерсний контракт дав можливість зосередити попит і пропозицію на даний товар в єдиному центрі незалежно від руху фізичного товару. 3. Опціонні угоди (угоди з премією) передбачають купівлю пра­ва або продажу зобов'язання укласти біржовий контракт на обумов­лену кількість товару по заздалегідь зазначеній ціні в межах вза­ємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої угоди носить назву опціон. У відповідності з цим контрактом продавець опціону одержує премію і бере на себе зобов'язання продавати або купувати, а покупець опціону виплачує премію і одержує право купи­ти або продати конкретний товар на вищеобговорених умовах. Таким чином, ціною опціону (опціонного контракту) виступає розмір премії, тобто суми, яку виплачує покупець опціону його продавцю. Опціонна угода може бути укладеною як по реальному товару, так і по ф'ючерсному контракту. Покупець опціону, оплативши продавцю премію, не несе перед ним жодних зобов'язань (тобто він не зобов'язаний до моменту закін­чення строку опціонної угоди купити або продати товар або ф'ючерсний контракт по заздалегідь обумовленій ці ні). В такий же час продавець опціону, одержавши від покупця премію, зобов'язаний протягом обумовленого опціонним контрактом періоду продати або купити передбачуваний товар, як би не змінилися умови біржового ринку, якщо лише покупець захоче реалізувати своє право). Опціонна угода, так як і ф'ючерсна, укладається на основі стан­дартизованого контракту. Проте період здійснення опціонних угод дещо коротший і не перевищує 9 місяців. Куплений опціонний конт­ракт може бути потім переданий другому покупцю. Принцип іальний механізм формування опціонної угоди розглянемо на такому прикладі. Приклад. На поточних торгах запропонований реальний товар на суму 500 млн. грн. Покупець опціону пропонує власнику товару премію в сумі 50 млн. грн. за право придбати цю партію товару через три місяці. Протягом цього строку власник товару продати його нікому не має права. Якщо за вказаний в опціонному контракті період ціна на товар знизилась і вся партія коштує вже 400 млн. грн. , то поку­пець опціону може відмовитись від її придбання. Якщо ж ціна на то­вар зросла і становить по біржових цінах уже 600 млн. грн., то по­купець вимагатиме у власника товару укладання біржового контракту на реальний товар у сумі 500 млн. грн. Розрізняють такі основні види опціонних угод (схема 9): а) простий опціон; його покупець одержує право вибору - вимагати від подавця опціону виконання його зобов'язань' або 'відступитися' від угоди, використавши 'право відступу'. Розрізняють два види простого опціону: опціон-по­пит (або опціон на покупку) і опціон-пропозиція (опціон на прода­жу). Покупець опціону-попиту має право купити реальний товар або ф'ючерсний контракт. Відповідно продавець опціон-попиту бере на себе зобов'язання продати реальний товар або ф'ючерсний контракт (при пред'явленні покупцем попиту), а продавець опціон-пропозиції зобов'язаний (при пред'явленні відповідної пропозиції) купити у покупця наявний у нього реальний товар або ф'ючерсний контракт; б) подвійний опціон, при якому його покупець одержує право ви­бору між позицією продавця і позицією покупця реального товару або ф'ючерсного контракту, а також право відмовитись від наступної угоди. В цьому випадку права покупця опціону стають вдвічі ширші порівняно з його правами при простому опціоні. Як правило, вдвічі збільшується у зв'язку з цим і розмір премії, яка виплачується за такий опціон, в) кратний опціон, за яким його покупець одержує право за певну додаткову премію продавцю опціону збільшити в декілька ра­зів партію товару або ф'ючерсних контрактів в наступній угоді. Ця нова партія повинна бути 2-х, 3-х, 4-х і т. п. кратною по відношенню до попереднього обумовленого початкового розміру, але в межах мак­симального розміру, який визначається опціонним контрактом. Опціонні угоди, так як і ф'ючерсні угоди, лише починають впро­ваджуватись в практику нашої біржової торгівлі. Їх впровадження також обмежує нестабільність економіки, високі темпи інфляції, які практично викликають зниження рівня біржових цін на товари в нас­тупних періодах. Розглянуті нами види біржових угод дозволяють здійснювати різноманітні біржові операції. 2. Мета і особливості здійснення біржових операцій Укладання тих чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на тор­гах. Основною метою проведення біржових операцій є (схема 10): 1) купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснен­ня виробничого і торгівельного процесу на окремих підприємс­твах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробнику реалізувати, а споживачу придбати необхідний товар. В процесі цих операцій вироб­ник виступає в якості продавця своєї готової продукції, а споживач в якості покупця конкретної партії товару виробничого або спожив­чого призначення, яка визначається індивідуальними кількісними і якісними параметрами; 2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном 'хеджирування', дає змогу учаснику да­ної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуванність його дохо­дів і витрат.

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Схема 10. Основні види біржових операцій, які здійснюються на ТБ.

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Доклад: Біржі і Біржова діяльність

Спекулятивні біржові операції

ОснованіОснованіОснованіОснованіОснованіОсн-ні на
на динамі­на різни­на різни­на різни­на різни­різниці в
ці пін наці в ці­ці в ці­ці в ці­ці в ці­цінах на
реальнінах нана нанах нанах на ф'ючерс-
товариспорідне­окреміокреміреальнийний конт-
абоні усортитовари натовар іракт по
ф'ючерснівиробни­одного йрізних ТБ|ф'ючерс-одному і
контрактицтві аботого жний кон­тому ж
споживан­товарутракт натовару,
ні товариньогоале з різ-
ною три-
вал. пози­
цій
Схема 11. Основні форми спекулятивних операцій, які здійснюються на ТБ. Особа, яка здійснює біржові операції страхування ці­нового ризику, називається 'хеджер'. Ці операції не слід плутати із звичайними операціями страхових компаній, які страхують комерцій­ний ризик і які відшкодовують страхувальнику відповідні втрати; 3) біржові спекуляції (на різниці в цінах), не заборонені за­конодавством. В біржовій торгівлі - спекуляція - це один із найбільш вживаних термінів, які відображають бажання учасника біржі одержати прибуток, правильно прогнозуючи аміну біржової кон'юнкту­ри. Ці біржові операції здійснюються з єдиною метою - вилучення прибутку а коливань цін на товари. Сам товар учасників цих біржо­вих операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з ви­робництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, яка здійснює такі операції - 'біржовий спекулянт' або 'біржовий тор­говець', будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозуван­ні коливань біржових цін. Учасники біржових спекуляцій відіграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий про­цес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування і спекуляція являють собою протилеж­ні за своїми економічними цілями операції. При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на бір­жі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можли­вих збитків. В той же час біржовий спекулянт може одержати прибу­ток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості не має. Крім того біржові спекулянти є 'виробниками' найбільш важливої інформа­ції - прогнозні ціни, у зв'язку з чим їх роль на ТБ досить висока. З врахуванням вище викладеної мети розглянемо детально меха­нізм здійснення окремих видів біржових операцій. Купівля і продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. Сьогодні вона переважає на наших біржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих підприємств в сирови­ні, матеріалах і обладнанні необхідних для випуску готової продук­ції; для одержання фінансових засобів, призначенних для здійснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими підприємс­твами товарів для наступної реалізації, населенню. Простота цієї біржової операції полягає в тому, що її здійснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однієї біржової уго­ди (на купівлю або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використовується лише один вид біржових угод - угоди з реальним товаром. Якщо виробниче або торгове підприємство вирішує свої поточні завдання в галузі постачання або збуту, воно, здійснюючи купівлю або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу 'спот', внаслідок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли підприємство планує безперервне постачання або збут, в наступному періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу 'форвард' (або цілий ряд таких угод - з різни­ми контрагентами і на різні періоди). Таким чином, в основі здійснення біржової угоди операції ку­півлі або продажу реального товару лежить механізм укладання бір­жових угод типу 'спот' або 'форвард'. Страхування цінового ризику (хеджирування) являє собою досить складну біржову операцію, яка вимагає використання трьох біржових угод: 1)купівлю (продаж) реального товару з поставкою в реальному періоді (угода типу 'форвард'); 2) продаж (або відповідно купів­лю) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів; 3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид - на стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику оснований на тому, щоякщо її учасник несе фінансові втрати із-за зміни біржових цін, як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару і навпаки. В зв'язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види опе­рацій страхування цінового ризику: хеджирування купівлею і хеджирування продажею. Хеджирування покупкою являє собою біржову операцію, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на анало­гічну кількість товару. Розглянемо мехалізм хеджирування купівлею на прикладі звичай­ної форвардної угоди. Приклад. Підприємство-виробник бензину здійснило на біржі йо­го продаж в січні з поставкою в березні. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за ціною 400 грн. за 1 тону. На даний момент у підприємства-виробника бензину ще немає нафти для його виробницт­ва, воно закупить цю нафту дише в березні. Боячись, що до моменту поставки бензину ціни на нафту, а відповідно і на бензин, зростуть, в результаті чого підприємство-виробник понесе фінансові збитки, воно купує 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину (які забезпечують кількість проданого реального товару), по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. Припустимо, що побоювання підприємства-виробника оправдились і ціна нафти, а отже і бензину, в березні зросла. Ціна 1 т бензину на біржовому ринку реального товару становить в березні вже 500 грн., а на ф'ючерсному ринку - відповідно 510 грн. При цьому умови, механізм і результати хеджирування купівлею будуть виглядати для продавця слідуючим чином: 1. Укладена форвардна угода на 2. Відкрита позиція на купівлю продаж 10 т бензину за ціною по 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т 400 грн. на загальну суму бензину за ціною 410 грн. на 4000 грн. загальну суму 4100 грн. Березень 3. Здійснена поставка 10т бен- 4. Закрита позиція (шляхом зину покупцю реального здійснення офсетної угоди) по товару, партія якого на бір- куплених 10 ф'ючерсних жовому ринку коштує тепер контрактах, які на даний 5000 грн. (500 х 10т) момент становили 5100 тис. грн. (510 х 10) Результати хеджирування покупкою При угоді з реальним това­ром понесені втрати засо­бів в сумі 1000 грн. (5000 - 4000) При ф'ючерсній угоді одержаний прибуток в сумі 1000 грн. (5100 - 4100) Із наведеного прикладу видно, що фінансові втрати по угоді з реальним товаром в результаті хеджирування покупкою повністю відшкодовані підприємству-виробнику по ф'ючерсній угоді. Хеджирування продажею являє собою біржову операцію, в процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на анало­гічну кількість товарів. В цьому випадку вищенаведений нами прик­лад з позиції покупця мав би слідуючий механізм хеджирування: 1) укладання форвардної угоди на покупку реального товару; 2) відкриття позиції на продаж ф'ючерсних контрактів на ана­логічну кількість товару (із боязні, що до моменту поставки ціна реального товару може знизитись); 3) закриття позиції по ф'ючерсній угоді при одержанні від продавця передбаченої партії реального товару. Якщо ціна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фінансові втрати по форвардній угоді, але одержить прибуток по ф'ючерсній угоді, але забезпечує відшкодування втрат. Хеджирування продажею може здійснювати не лише покупець, але і продавець товару при онкольних угодах на біржі (тобто коли ціна в контракті фіксується не на момент укладання угоди, а в наступному періоді, який вказує покупець). При онкольних угодах ризик фінансо­вих втрат від зниження цін на реальний товар несе його прода­вець. В цьому випадку хеджирування продажою дає змогу зняти цей ризик. Розглянемо особливості хеджирування продажою при онкольних форвардних угодах. Приклад. Підприємство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмічності збуту продукції здійснило на біржі його продаж в січ­ні з поставкою у березні в кількості 10 т. На момент укладання форвардної угоди бензин був на біржі по ціні 400 грн. за 1 т. Поку­пець, проте, не захотів зафіксувати цю ціну в біржовому контрак­ті, так як боїться, що на момент поставки ціна на бензин знизиться. Він домовляється з продавцем (підприємством-виробником), що за­фіксує ціну по біржовому котируванні бензину у березні в день торгів, перед поставкою реального товару. В березні при настанні строку поставки товару покупець, у відповідності до умов онкольної угоди, зафіксував ціну (по результатах біржового котирування попе­редніх торгів) у розмірі 340 грн. за 1 т бензину. Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе від можливих фінансових втрат у випадку зниження ціни при онкольній угоді про­дає (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У бе­резні один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку із зниженням цін на нього на біржовому ринку реального товару) коштує 350 грн. Отже, при закритті позиції по ф'ючерсних контрактах їх загаль­на вартість буде становити 3500 грн. За цих умов механізм і результати хеджирування продажою по даній онкольній угоді будуть виглядати для продавця слідуючим чи­ном: Січень 1.Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б ціна була зафіксована у момент угоди, то сума продажу становила 4000 грн. Березень 2.Відкрита позиція на продаж 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 410 грн на загальну суму 4100 грн. 3.По ці ні, зафіксованій покупцем, продавець поста­вив йому 10 т бензину, одержавши за цю операцію 3400 грн. (340 х 10т) 4.Закрита позиція (шляхом здійснення офсетної угоди) по раніш проданих ф'ючерсних контрак-тах, які на даний момент коштують 3500 грн. (350 х і0т) Результат хеджирування продажою При онкольній угоді з реальним товаром продавцем понесені фінансові втрати в сумі 600 грн. (4000 –З400) По ф'ючерсній угоді продавець одержує прибуток в сумі 600 грн. (4100 - 3500) З наведеного прикладу видно, що фінансові втрати продавця по угоді з реальним товаром повністю компенсовані одержанням прибут­ку по ф'ючерсній угоді. Розглянуті приклади показують, що біржові операції страхування цінового ризику (хеджирування) можливі завдяки тому, що ціни на реальний товар і на ф'ючерсні контракти на нього, як правило, мають тенденцію одночасного руху в одному і тому ж напрямку (можливі виключення з цього правила зберігаються досить рідко і носять ко­роткостроковий характер - вони будуть розглянуті згодом). Це зв'язане з тим, що ціни, як у першому так і у другому випадках пе­ребувають під впливом одних і тих же факторів і тісно пов'язані між собою. Біржові спекуляції на різниці в цінах, самий складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконалого знання механізму біржо­вого ринку, вміння здійснювати його прогнозуванння по окремих гру­пах товарів, а в ряді випадків - володіння технікою оптових тор­гових операцій. Успішне застосування цих операцій вимагає великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме ці операції можуть принести досить відчутний прибуток (хоч у випадку їх невдачі вони приносять і відчутні фінансові втрати). Спекулятивні біржові операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод - спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт і в. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається в кінці кінців тим, наскільки ціна продажу може відрізнятись від ціни покупки. При цьому слід знати одне біржове правило - на суму прибутку, одержаного одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати другі її учасники. Спекулятивні біржові операції можуть бути основаними (схема 12): 1) на динаміці (підвищенні або зниженні) біржових цін на ре­альні товари або на ф'ючерсні контракти; 2) на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари: 3) на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного й того ж товару; 4) на різниці в цінах на одні й ті ж товари на різних товарних біржах; 5) на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючероний контракт на нього; 6) на різниці в біржових цінах на ф'ючерсні контракти по од­ному і тому ж товару, але з різною тривалістю позиції (строками закінчення). Розглянемо особливості здійснення кожної з перерахованих спе­кулятивних біржових операцій. Спекулятивні операції, основані на динаміці біржових цін мо­жуть відбуватись як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними конт­рактами. При здійсненні цих операцій з реальним товаром відбувається закупка його на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто укладанням угод на покупку типу 'спот' або 'Форвард') в розрахунку на підвищення цін. Якщо укладена угода типу 'спот' на покупку товару, то при здійсненні спекулятивної операції слід враховувати додаткові витрати по зберіганню товару до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржо­вої кон'юнктури (тривалість такого зберігання необхідно розрахо­вувати заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, визваним зміною біржової кон'юнктури). Продаж. товару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу спот визве навіть фінансові втрати за рахунок додаткових витрат по зберіганню. В цьому можна впевнитись на слідуючому прикладі: Приклад. В ході здійснення спекулятивної біржової операції то­вар був закуплений по ціні 100 тис. грн. за одиницю на загальну суму 50 млн. грн. Через місяць цей товар був проданий по ціні 110 тис. грн. за одиницю. За зберігання товару протягом місяця понесені втрати в сумі 3 млн. грн. Середньоденний темп інфляції складає 10%. При цих умовах перш за все слід визначити інфляційний ріст цін. Виходячи з вищеприведених даних визначаємо, що ціна зросла до 110 тио. грн. виключно під впливом інфляції 100 х 10 100% Нормальний прибуток від цієї угоди складає 7 млн. грн. (110-100-3). Проте, заку­пить аналогічний товар в даний час можна, лише потративши на нього на 10 млн. грн. більше. Отже, реальний прибуток не одержаний, а сума збитку складає 3 млн. грн. (10-7). Форвардні угоди а реальним товаром можуть бути використаними і для спекулятивних операцій, розрахованих на подальше зниження цін. Укладаючи форвардний контракт на продажу реального това­ру. продавець розраховує до моменту виконання угоди купити товар на біржі по більш низькій ціні для поставки його покупцю. В цьому випадку відпадає необхідність в обмеженні інфляційного росту цін і врахуванні додаткових витрат по зберіганню товару. Проте в сучасних умовах нашого біржового ринку розраховувати на пониження рівня біржових цін досить важко (хоч після окремих інфляційних вибухів, коли продавці різко підвищують ціни пропозиції, наступне зниження рівня цих цін до реального ринкового їх рівня можливе). При здійсненні спекулятивних операцій, основаних на динаміці цін за ф'ючерсними контрактами, угоди укладаютьоя як у розрахунку на підвищення, так і на зниження цін на них в майбутньому періоді. Покупець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього зросте, називається 'бик', а сама угода но­сить назву 'довга'. Продавець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього знизиться називається 'ведмідь', а сама угода носить назву 'коротка'. Результати цих бір­жових спекуляцій стануть відомими лише до моменту закінчення отроку ф'ючероного контракту. Біржовий термін 'займати коротку або довгу позицію' означає продаж (або покупку) ф'ючерсного контракту без його ліквідації офсетною (протилежною) угодою. Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари проводяться на основі попереднього вивчення характеру і рівня такої спорідненос­ті, встановлення стійкого співвідношення цін між ними і викорис­тання біржових ситуацій, коли це співвідношення ріако порушуєть­ся. Прикладом товарів, споріднених у виробництві, є:сировинні товари - готова продукція (приклад, цукрові буряки - цукор; нафта - бензин тощо, а споріднені у споживанні - взаємозамінні або взаємодоповню­ючі товари (наприклад, свинина - яловичина, автомобіль - бензин то­що). Здійснення спекулятивних операцій даного типу вимагає прове­дення ряду підготовчих етапів. На першому етапі в рамках біржового асортименту даної біржі підбираються окремі групи споріднених товарів. серед яких виділя­ються пари товарів з найбільш високим ступенем взаємозв'язку. Один з таких товарів називається 'базовим' а інший 'спорідненим, взає­мозв'язаним' . На другому етапі на основі вивчення співвідношення цін між базовим і взавмозв'язаним товаром за тривалий період на даній і інших товарних біржах регіону встановлюється звичайне стійке співвідношення цін між ними. При цьому рівень цін на базовий товар приймається за 1. На третьому етапі на основі вивчення біржової кон'юнктури ви­являються ситуації різкого порушення звичайного стійкого співвідношення цін на взаємозв'язані товари. Приклад такого співвідношен­ня рівнів цін на взаємозв'я8ані товари наведений в табл. 2. Таблиця 2. Співвідношення рівнів цін на взаємозв'язані товари.
ТовариЗвичайне стійке співвідношення рівнів цінСпіввідношення рівнів цін на поточ­них біржових торгах
БазовіВзаємозв'язані
Цукрові бурякиЦукор1:2, 21:2, 1
НафтаБензин1:1, 81:1, 3
СвининаЯловичина1:1, 21:1, 5
На четвертому етапі вибираються товари з найбільшим ступенем порушення звичайного стійкого співвідношення рівнів цін і прийма­ється рішення про закупку одного з взаємозв'язаних товарів. При різкому збільшенні співвідношення цін слід купувати базовий то­вар (виходячи з даних таблиці - свинину), а при різкому зменшенні співвідношення – взає- мозв'язаний товар (виходячи в даних таблиці - бензин). Механізм даної біржової спекуляції побудований на тому, що протягом відносно невеликого періоду часу звичайне стійке спів­відношення рівнів цін знову встановиться на біржі. Якщо для закупки товару використана угода типу 'спот', то необхідно при здійсненні спекулятивної операції врахувати додаткові витрати по зберіганню товарів протягом цього періоду. Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного і того ж то­вару, принципово нічим не відрізняються від аналогічної операції на взаємозв'язані товари. В цьому випадку в якості базового товару розглядається базисний сорт даного товару, а аналогом взає­мозв'язаного товару виступав товар іншого сорту. Наприклад, бензин А-76 може бути представлений як базисний сорт, а бензин АИ-93 - як інший взаємозв'язаний сорт. При різкому порушенні звичайного стій­кого співвідношення цін між цими сортами товару приймається шення про початок спекулятивної операції. Спекулятивні операції. основані на різниці цін на одні і ті ж товари на різних ТБ носять нааву 'арбітраж' або 'арбітражні угоди'. Міжбіржовий арбітраж може відбуватися як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами. Якщо міжібіржовий арбітраж відбувається а реальним товаром, то незалежно від типу угоди на закупку ('спот' або 'форвард'), необ­хідно врахувати ряд додаткових витрат, пов'язаних з ліцензуванням його вивозу, транспортуванням в регіон реалізації тощо. При угоді ти­пу 'форвард' слід, крім того, врахувати при спекулятивній операції і інфляційний ріст цін. Лише в тому випадку, якщо різниця а міжбіржових рівнях цін достатньо велика, щоб перекрити додаткові витрати по переміщенню товару а регіону закупки в регіон його реалізації, а також інфляційні витрати, можна застосувати рішення про початок даної спекулятивної операції. Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на реальний товар і ф'ючерсний контракт на нього, досить широко роз­повсюджені на міжнародних ТБ. Механізм здійснення спекулятивних операцій такого типу оснований на тому, що взагалі для кожної бір­жі по кожному товару характерне отйке співвідношення цін на реальний товар і ф'ючерсні контракти (ціни ф'ючерсних контрактів взагалі дещо вищі, так як операції з ними, на відміну від угод з ре­альним товаром, не вимагають витрат по зберіганню і доставці цих товарів). Якщо співвідношення цін порушується, то в очікуванні ви­рівнювання цього співвідношення можна здійснити спекулятивну опе­рацію. Із сдійсненням спекулятивних операцій зв'язані дві біржові ситуації 'контанго' і 'беквордейшн'. Контанго - це ситуація, при якій ціни по ф'ючерсних контрактах суттєво перевищують ціни на реальний товар. Здебільшого така ситу­ація виникав у випадках, коли пропозиція реального товару на окла­дах біржі зростає і відповідно зменшуються витрати по їх збері­ганню. Можливе також підвищення цін на ф'ючероні контракти, коли прогноз біржової кон'юнктури дає підстави передбачити, що в май­бутньому періоді поставки реального товару на біржі скоротяться. Беквордейшн - це ситуація, при якій ціни на реальний товар вище цін на ф'ючерсні контракти (в прямому перекладі ця ситуація ха­рактеризується терміном 'перевернутий ринок'). Здебільшого така ситуація виникає на біржі у тих випадках коли скорочується пропо­зиція реальних товарів і зменшується їх надходження на біржові оклади. В той же час покупцям необхідний реальний товар для поточ­них виробничих потреб і вони готові заплатити більш високу ці­ну, щоб одержати його негайно (укладаючи угоди типу 'опот'). Беквердейшн виникає і в тих випадках, коли виробники з метою штучного підвищення цін утримуються від пропозиції реального товару на біржі і навіть самі скуповують його на певний період. Спекулятивні операції, основані на різниці у біржових цінах на ф'ючерсні контракти по одному і тому ж товару, але з різною_тривалістю позиції (строком закінчення) також відбуваються лише на ф'ючерсних ТБ. Механізм цих операцій оснований на тому, що рівень цін на ф'ючерсні контракти з дальними позиціями звичайно вище, ніж на контракти з ближчими позиціями (так як віддалена перспектива зв'язана з невизначенніотю біржової кон'юнктури). Якщо це звичайне співвідношення цін на ф'ючерсні контракти з різними позиціями по­рушується, то можна розпочинати біржову спекулятивну операцію в розрахунку на майбутню нормалізацію цього співвідношення. Ситуа­ції, які викликають порушення звичайного співвідношення рівня цін на ф'ючерсні контракти тривалістю позицій, також характеризується термінами 'контанго' (коли ціна на ф'ючерссні контракти з ближчим строком закінчення різко знижуються порівняно з цінами на конт­ракти з віддаленим строком завершення) і 'беквордейшн' (коли ціни на ф'ючероні контракти а ближнім отроком завершення вище цін на контракти з віддаленим отроком завершення. Із всіх розглянутих форм спекулятивних операцій на наших ТБ вже сьогодні можуть здійснюватись операції з реальним товаром, основані на динаміці цін; на різниці в цінах на взаємозв'язані това­ри; на різниці в цінах на окремі сорти товару; на різниці в цінах на товар на різних біржах. Детальну методику розрахунку ефективності по всіх видах біржових операцій розглянемо на практичних заняттях.

Страницы: 1, 2, 3


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  бесплатно рефераты скачать              бесплатно рефераты скачать

Новости

бесплатно рефераты скачать

© 2010.